іменем України
(заочне)
25 листопада 2024 року
Справа №451/1405/24
Провадження № 2/451/474/24
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 451/1405/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Описова частина рішення: 07.10.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 08.08.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Радехівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів. Під час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. Між сторонами сімейне життя поступово погіршувалось та з жовтня 2023 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Просить позов задовольнити, повернути дівоче прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Заяви (клопотання) учасників справи
Разом із матеріалами позовної заяви від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та 22.11.2024 від представника позивача надійшла заява, де представник позивача вказує, що проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.20;85-86).
Процесуальні дії у справі
08.10.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №832391 від 08.10.2024 про зареєстроване місце проживання відповідача.
08.10.2024 суддею Радехівського районного суду Львівської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків.
11.10.2024 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про виконання ухвали суду та надано необхідні докази до справи.
14.10.2024 суддею Радехівського районного суду Львівської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, дану справу призначено до судового розгляду у спрощеному позовному порядку з викликом сторін, витребувано оригінал свідоцтва про шлюб.
18.10.2024 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про долучення доказів до справи.
04.11.2024 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попереджено відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
25.11.2024 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно повторного Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 січня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 08 серпня 2020 року у Радехівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що зроблено відповідний актовий запис №44. Після державної реєстрації прізвище чоловіка та дружини - « ОСОБА_7 » (а.с.44).
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 07.12.2023 (а.с.11).
Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №587881-2020 від 11.11.2020 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що сторони тривалий час спільно не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, а їх сім'я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції, і є частиною національного законодавства України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Виходячи із положень ст. 112 Сімейного кодексу України, враховуючи дійсні взаємовідносини, які склалися між сторонами, суд вважає, що сім'я позивача та відповідача фактично розпалася, спільного подружнього життя не ведуть, спільного господарства також, збереження сім'ї за таких обставин стало неможливим подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідатиме взаємним інтересам сторін, і шлюб має бути розірвано.
Розподіл судових витрат між сторонами
У зв'язку з клопотанням позивача та в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок судового збору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та адвокатом Савко В.В. 02.10.2024 укладено договір про надання правничої допомоги №0210 (а.с.23-24).
На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Савко В.В., окрім договору №0210 від 02.10.2024, додано платіжну інструкцію в національній валюті №P24A3327028728D1241 від 02.10.2024 (а.с.22).
При цьому суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 (двох тисяч) гривень.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 8 серпня 2020 року у Радехівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №44.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу повернути дошлюбне « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Судове рішення складено та підписано 25.11.2024.
Головуючий суддяПатинок О. П.