Справа № 450/3618/24 Провадження № 1-кп/450/470/24
21 листопада 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 186 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141430000546 від 11.07.2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Велика- Знам'янка Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 модульне містечко для вимушено переселених осіб Львівська область, раніше не судимого, відносно якого 30.05.2024 скерований обвинувальний акт до Франківського районного суду м. Львова за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 за контрактом, старший солдат,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
досудовим розслідуванням установлено, що старший солдат ОСОБА_4 з 29.09.2020 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Разом з тим, старший солдат ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів вчинив злочин в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, старший солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 11.07.2024 об 21 год. 04 хв. перебуваючи на АЗС «Shell 6227», що розташована по АДРЕСА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 , у присутності останнього, відкрито заволодів належним йому майном - бездротовими навушниками марки «Носо «модель W30» вартістю 533.60 грн. та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тобто з вказаного моменту міг розпорядитися ними на власний розсуд.
У подальшому, 11.07.2024 об 22 год. 50 хв. старший солдат ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції з викраденим майном на ставку у с. Хоросно Львівського району Львівської області.
Своїми протиправними діями старший солдат ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 533.60 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 подав клопотання про проведення розгляду кримінального провадження без його участі.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо відкритого викрадення бездротовими навушниками. Підтвердив, що під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп'яніння. Своїх дій щодо викрадення не міг пояснити. Вказав, що розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати.
Судом у судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінально провадження та у добровільному порядку без будь-якого тиску дає свої пояснення, стороні захисту зрозуміло, що при апеляційному розгляді справи вони будуть обмежені у праві на оскарження обставин кримінального провадження.
З'ясувавши думку учасників процесу, які не заперечують проти не дослідження доказів, які ніким не оспорюються, суд прийшов до висновку про необхідність визнати недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України є правильною так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
За злочин вчинений ОСОБА_4 останній підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав повністю, активно сприяв органу досудового розслідування у розкритті злочину, розкаявся у вчиненому, ці обставини враховуються судом, як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі вищенаведеного, враховуючи:
особу обвинуваченого, який:
раніше не судимий;
на наркологічному та психо - неврологічному обліку не числиться;
має постійне проживання та місце реєстрації;
за місцем проходження військової служби характеризується з посередньої сторони,
обставини вчинення злочину, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та враховуючи наведене, а також принципи законності, справедливості й індивідуалізації покарання, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Що стосується мотивів захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в частині застосування ст.69, 75 КК України, слід вказати наступне.
Однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст.69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання.
Проте, приписи ст.69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Тобто для застосування положень ст.69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
Отже наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого діяння.
З врахуванням викладеного, наведені судом обставини виключають застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 320,00 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.07.2024 р. на речові докази, слід скасувати.
У зв'язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін для забезпечення виконання вироку.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту часу фактичного затримання 12.07.2024 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 320 грн. (триста двадцять гривень) витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.07.2024 р. на речові докази.
Речові докази у кримінальному провадженні:
бездротові навушники марки «Носо «модель W30», - повернути ОСОБА_6 ;
електронний носій DVD-R марки «Verbatim» із відеозаписом, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1