"10" листопада 2010 р. Справа № 20/101-10-3758
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору оренди та стягнення 48 321,25 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Соколов В.М.- за довіреністю № 013 від 19.03.2010 року;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №001-А від 01.08.2009 р., укладеного між ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, та стягнення з останньої заборгованості по орендній платі, комунальним послугам та пені у сумі 48321,25 грн.
Ухвалою суду від 13.09.2010р., враховуючи, що із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 змінено прізвище на ОСОБА_1, судом за згодою позивача замінено первісного відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 - належним відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
29.10.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 001-А від 01.08.2009 р., укладений між ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з орендної плати та заборгованість за комунальні платежі в сумі 15430,60 гривень, пеню в сумі 966,69 гривень та неустойку в сумі 31920 гривень, поклавши на відповідача судові витрати.
Крім того, позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а також на грошові кошти на поточному рахунку у сумі 48 321,25 грн., в обґрунтування якого посилався на зміну відповідачем прізвища та місця проживання, що, за думкою позивача, свідчить про ухилення від сплати боргу.
У задоволенні вказаного клопотання судом у судовому засіданні 1.10.2010р. було відмовлено з наступних мотивів: по-перше, накладення арешту на майно відповідача жодним чином не є адекватним позовним вимогам, а, по-друге, обставини, на які посилається позивач, не доводять належним чином факт утруднення виконання в подальшому судового рішення, оскільки дії щодо зміни відповідачем прізвища та місця проживання є його правом і за умови належного внесення відомостей до ЄДР, що і було зроблено відповідачем, жодним чином не свідчать про можливість ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення позову повністю або частково.
У судовому засіданні 10.11.2010року представник позивача уточнені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у довідці з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не з'явилася, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надала.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвали про відкладення розгляду справи були повернуті поштою із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
При цьому, у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 001-А (а.с.25-27).
Відповідно до умов Договору оренди Позивач передав Відповідачу за актом прийому-передачі від 1.08.2009р. (а.с.31) частину нежитлового приміщення площею 280 м2, в приміщенні, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1/1. Нежитлове приміщення, загальною площею 1726,4 м2, що розташовано за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1/1, належить Позивачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 25.03.2009 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради та зареєстрованого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 28.04.2009 року під реєстраційним номером 13139412.
Згідно з умовами договору № 001-А, а саме п.3.1, сторони встановили орендну плату у розмірі 7698 грн. на місяць із врахуванням ПДВ. Згідно з п.3.2 договору орендар вносить орендну плату щомісячно не пізніше п'яти банківських днів з дня отримання рахунку, який за умовами договору (п.2.1.3 та 3.2) має бути вручений під розпис не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності на підставі рахунку та підписаного сторонами акту здачі - прийому робіт.
Крім того, згідно до умов п.3.6, 2.1.4 договору орендар зобов'язується сплачувати (відшкодовувати) орендодавцю комунальні послуги, пов'язані із використанням приміщення, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За несвоєчасне внесення орендної плати та інших платежів орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
За порушення орендарем строку повернення приміщення, передбаченого п.2.2.6 (5 днів з моменту закінчення договору), орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочки.
01.11.2010 року сторонами було підписано Додаткову угоду №1 (а.с.28) до Договору оренди, згідно з якою позивач додатково передав Відповідачу за актом прийому-передачі (а.с.32) 280 м2 в приміщенні, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1/1. Вказаною угодою було внесено зміни до п.3.1 договору та визначено орендну плату у розмірі 15 960 грн. на місяць. Крім того, сторонами було підписано додаткову угоду №2 від 1.11.2009р., в якій сторони погодили підстави дострокового припинення договору по ініціативі орендодавця, зокрема, у випадку порушення строків внесення орендних і комунальних платежів.
Пунктом 7.1 договору в редакції додаткової угоди №2 сторони узгодили, що договір діє до 30.11.2009р. та може бути пролонгований на 1 місяць шляхом підписання додаткової угоди.
1.12.2009 року сторони підписали додаткову угоду №3, в якій продовжили дію договору до 31.12.2009р.
8.12.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" направило відповідачу повідомлення від 4.12.2009р. про розірвання договору у зв'язку із наявністю заборгованості по орендній платі та просило звільнити приміщення до 7 грудня 2009 року.
Приймаючи до уваги відсутність відповіді на зазначене повідомлення та несплату орендної плати, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди, та стягнення заборгованості по орендній платі та комунальним послугам у судовому порядку.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків :
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до умов укладеного договору №001-А від 1.08.2009р. із доповненнями, внесеними додатковою угодою №1, а саме п.3.1, 3.2, 3.4, 3.6 , орендар вносить орендну плату у розмірі 15 960 грн. щомісячно не пізніше п'яти банківських днів з дня отримання рахунку, який за умовами договору (п.2.1.3 та 3.2) має бути вручений під розпис не пізніше 5-го числа поточного місяця. Орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності на підставі рахунку та підписаного сторонами акту здачі - прийому робіт. Крім того, згідно до умов п.3.6, 2.1.4 договору, орендар зобов'язується сплачувати (відшкодовувати) орендодавцю комунальні послуги, пов'язані із використанням приміщення, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як свідчать матеріали справи, а саме: акти прийому-передачі робіт №31,32,34 (а.с.55-57), позивач свої зобов'язання по наданню послуг виконав у повному обсязі. Вказані послуги були прийняті відповідачем у повному обсязі без заперечень.
Враховуючи, що доказів сплати наданих послуг (оренди та відшкодування вартості комунальних послуг) відповідач, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надав, вимоги позивача про стягнення орендної плати станом на 1.12.2009р., з урахуванням проведення часткової сплати, заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, підлягають задоволенню на суму 8420 грн. Крім того, підтвердженими матеріалами справи та розрахунком позивача є вимоги про стягнення вартості комунальних платежів за жовтень та листопад 2009р. в сумі 7010,60 грн.
Згідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 4.2 договору оренди №001-А від 1.08.2009 року за несвоєчасне внесення орендної плати та інших платежів орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 966,69 грн. станом на 22.03.2010року, заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про розірвання договору суд зазначає наступне. Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, у випадку відсутності предмету спору.
Приймаючи до уваги, що договір від 1.08.2009р. №001-А, згідно із додатковою угодою №3 від 1.12.2009р., (а.с.30) припинив дію у зв'язку із закінченням строку, провадження в частині вимог про його розірвання підлягає припиненню згідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.
З урахуванням викладеного, стосовно вимог про розірвання договору оренди від 1.08.2009р. №001-А судом одночасно із рішенням виноситься відповідна ухвала.
Оцінюючи вимоги про стягнення неустойки за порушення строку повернення майна, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що договором оренди (п.4.4), положення якого цілком кореспондуються із ст.785 ЦК України, за порушення орендарем строку повернення приміщення, передбаченого п.2.2.6 (5 днів з моменту закінчення договору), орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочки.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 30.08.2010 року, від 13.09.2010 року, від 1.10.2010р. та від 20.10.2010р. позивача було зобов'язано надати обґрунтований розрахунок неустойки згідно до ст.785 ЦК України та п.4.4 договору, але позивачем, в порушення вимог суду та ст. 33 ГПК України, обґрунтованого розрахунку неустойки надано не було.
У відповідності до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Крім того, у судовому засіданні 10.11.2010р. представник позивача пояснив суду, що у зв'язку із ненаданням ним вказаного розрахунку не заперечує щодо часткового задоволення позову.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвал суду в частині надання обґрунтованого розрахунку неустойки, позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки у розмірі 31920 грн. слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Як вже було зазначено судом, враховуючи, що закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, стосовно вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки у розмірі 31920 грн. судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68525, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Саут Парк" (65700, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, код ЄДРПОУ 30029207) 15430 /п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять/ грн. 60 коп. заборгованості по орендній платі та комунальним послугам, 966 /дев'ятсот шістдесят шість/ грн. 69 коп. пені, 163 /сто шістдесят три/ грн. 97 коп. витрати по сплаті державного мита та 40 /сорок/ грн. 04 коп. витрати на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повне рішення складено 15.11.2010р.