Справа № 336/3728/24
Пр. 2/336/2011/2024
12.11.24
(заочне)
12 листопада 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), цивільну справу №336/3728/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за відсутності сторін та їх представників, -
Представник позивача в інтересах позивача Шкапенко О.В. 15.04.2024 засобами поштового листування звернувся до суду з зазначеним позовом, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 26.05.2020 у сумі 14 946,22 гривень, яка існує станом на 31.03.2024, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 12 111,38 гривень, заборгованості по відсоткам у сумі 2 834,84 гривень.
За змістом позову, 26.05.2020 відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу видано платіжну картку та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на дану платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду із тим, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у A-банку, разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач зауважує, що п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому, Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема, у виписці по Картрахунку згідно з п.1.1.3.1.10 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту), Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Позивач вважає, що свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Проте, відповідачем порушено вимоги п.2.1.1.5.5-2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку не виконані.
Позивач стверджує, що відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, що зумовило дострокове звернення позивача до суду.
Враховуючи наведене, із посиланням на ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, заходи досудового врегулювання спори не призвели до сплати заборгованості, представник позивача просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до провадження судді та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз'яснено, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача Шкапенко О.В. в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви та доданого до неї клопотання в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України просить розглядати справу без участі сторони позивача, підтримує заявлені позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення за наявності відповідних законодавчих підстав.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово та належним чином, викликався до суду шляхом надіслання судової повістки за адресою реєстрації особи, підтвердженою на запит суду, та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі Судової влади України, за відсутності інших контактних даних для повідомлення особи.
Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заяв та клопотань до матеріалів справи відповідачем не подано, про причини своєї неявки він суд в належний спосіб не повідомив, заяв по суті справи (відзиву) не подавав, проте це є правом відповідача відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України.
Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами..
За матеріалами справи, Акціонерне товариство «Акцент-банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Ацкент-банк». Копія засвідченого витягу загальних положень статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Акцент-банк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку від 26.05.2020 підписано договір про надання банківських послуг, за змістом якої клієнтом банку засвідчено згоду із тим, що вказана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованому в рекламному буклеті, становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.
Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з зазначеним вище договором, примірник якого згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту, проте, в якій редакції, із анкети не вбачається. Зобов'язався ОСОБА_1 й виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, регулярно, самостійно знайомитись з їх змінами на сайті А-Банку.
Крім того, у справі наявні засвідчені копії Тарифів на користування кредитною карткою Універсальна" та "Універсальна Gold" тощо, Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, без підпису ОСОБА_1 та без зазначення дати редакції наведених умов та внесених змін у порівнянні із редакцією, що діяла на момент заповнення відповідачем анкети-заяви від 26.05.2020.
Під час розгляду справи знайшло своє підтвердження, що відповідач періодично здійснював погашення заборгованості за договором, востаннє - 29.09.2023 у сумі 1 100,00 гривень, що підтверджено наявним розрахунком заборгованості, здійсненим станом на 31.03.2024. Відсоткова ставка (поточна), яка повинна була сплачуватись позичальником за користування кредитом, протягом строку користування грошовими коштами в межах кредитного ліміту періодично змінювалась, зокрема, з 26.05.2020 становила 44,4 %, з 31.05.2021 - 40,8%.
Відповідно до наведеного розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 26.05.2020 станом на 31.03.2024 дорівнює 14 946,22 гривень та складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту у сумі 12 111,38 гривень, за відсотками у сумі 2 834,84 гривень, вимог про стягнення пені, штрафів та винагороди банку у справі не заявлено. Також судом досліджено виписку по картці на підтвердження користування споживачем кредитним лімітом.
Паспорт споживчого кредиту із наведеними умовами кредитування у розділі 7 містить примітку про те, що умови договору можуть відрізнятись від наведеної у паспорті інформації, яка зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021.
За даними довідки за картами, ОСОБА_1 отримав платіжну картку зі строком дії до 02.2027. Станом на 28.04.2023 кредитний ліміт, встановлений позичальнику, дорівнює 13 700 гривень, первісно встановлений у розмірі 15 000 гривень (з 01.11.2021). Відповідна довідка також досліджена судом.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17, пр. 14-131цс19.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються АТ «Акцентбанк», як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.
У вказаній справі цієї умови не дотримано позивачем, тому й положення ст.634 ЦК України на правовідносини між сторонами не розповсюджуються.
За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Так, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У цій справі позивачем заявлено вимоги про погашення кредиту, а саме, прострочених тіла кредиту та відсотків, нарахованих на вказане тіло.
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивач до позовної заяви подає роздруківку тарифів, а також умов та правила надання банківських послуг, обґрунтовуючи умови договору та процентну ставку, умови користування карткою та використання кредитного ліміту. Проте, як видно з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, якими регулюється нарахування відсотків, не підписаний відповідачем.
Крім того, укладений між сторонами кредитний договір про надання банківських послуг б/н у вигляді заяви із анкетними даними клієнта, підписаної сторонами, не містить умов про зміну розміру процентів, що підлягають сплаті, виходячи зі ставок, які застосовувались банком та містяться у розрахунку.
Матеріали справи не містять підтверджень того, що саме із наданими до суду умовами ознайомився й погодився ОСОБА_1 , підписуючи анкету-заяву.
Також суд не може встановити на підставі наявної анкети-заяви, що вказані складові частини договору про надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо процентів за користування кредитом та порушення умов договору у зазначеному банком розмірах і порядках нарахування.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку про те, що АТ «Акцент-банк» виконало свої зобов'язання за кредитним договором №б/н від 26.05.2020, відкривши на ім'я відповідача картковий рахунок, платіжну картку із встановленим лімітом, видану відповідачу, відповідно, встановлений кредитний ліміт використовувався ОСОБА_1 протягом строку користування карткою для власних потреб споживача послуг банку.
Проте, з урахуванням наведених норм, наданого розрахунку лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 12 111,38 гривень, як сума неповернутого споживачем послуг банка простроченого тіла кредиту безумовно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Зазначена сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.
Хоча вказана заява-анкета не містить строку користування карткою, повернення кредиту, але, як видно з розрахунку, фактично використані позичальником кошти в межах встановленого банком ліміту в добровільному порядку АТ «Акцент-банк» відповідачем повернуті не були.
Суд наголошує, що редакція умов, розміщена на сайті позивача, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.05.2015 (провадження № 6-16цс15).
Підтверджень розірвання договору за ініціативою відповідача чи заперечень проти списання платежів, які стягувались банком протягом строку користування кредитною карткою на час розгляду справи у її матеріалах немає.
Із врахуванням норми ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, в разі порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 12 111,38 гривень.
У суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в належний спосіб згідно з умовами договору процентну ставку, яка, вочевидь (відповідно до розміру заявленої вимоги про стягнення прострочених відсотків), не відповідає й нормі ст.625 ЦК України, внаслідок чого у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками необхідно відмовити. У вказаній частині позовні вимоги є безпідставними (з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №191/2648/17, пр.№ 61-5662св19).
Позовних вимог про стягнення відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України позивачем не заявлено, натомість, в даному випадку, оскільки позивач стверджував про врегулювання процентної ставки за користування кредитними коштами умовами договору, суд не може в силу положень, зокрема, ч.2 ст.5 ЦПК України, самостійно редагувати підстав стягнення.
Дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню лише у визначеній частині.
Задовольняючи позов частково, суд за нормою ч.1-3 ст.141 ЦПК України ухвалює стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме, судовий збір, сплачений при зверненні до суду. Так, за розгляд позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 453,68 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.05.2020, наявну станом на 31.03.2024, за простроченим тілом кредиту у сумі 12 111,38 гривень (дванадцять тисяч сто одинадцять гривень 38 копійок).
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір у сумі 2 453,68 гривень (дві тисячі чотириста п'ятдесят три гривні 68 копійок).
Реквізити сторін: Акціонерне товариство «Акцент-банк», код за ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, адреса електронної пошти: 14360080@mail.gov.ua
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 12.11.2024.
Суддя Л. А. Вайнраух