"11" листопада 2010 р. Справа № 16/5/09-НР
Позивач Миколаївський транспортний прокурор Миколаївської області
в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України
Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве
підприємство промислового залізничного транспорту”
Ольшанської філії Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське
міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”
вул. Новозаводська, 4-а, а/с 177, м. Миколаїв, 54028
Відповідач Регіональне відділення Фонду державного
майна України по Миколаївській області
вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
третя особа
Мале приватне підприємство „Іній”
вул. Шкільна, 30, кв.12, смт. Ольшанське, Миколаївський р-н, 57113
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - Сучкова О.О. довіреність № 198/15/14-10 від 19.01.10р.,
Івков В.А. довіреність № 2 від 11.01.10р.,
Авраменко В.О., довіреність № 128 від 08.11.10,
Від відповідача - Крамаренко С.Д. довіреність № 14 від 01.04.10р.,
Сокол О.В. довіреність № 3 від 08.01.08р.
Від третьої особи - Ємельяненко І.О. керівник
У судовому засіданні присутній прокурор - Круш Т.О.
СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним рішення № 138 від 28.12.1995р. в частині передачі майна ВАТ «Миколаївводбуд», зазначеного у переліку нерухомого майна, переданого у власність під № 3.3 -залізничні під'їзні шляхи.
Поясненнями від 20.10.10р. прокурор змінив предмет позову і просив визнати недійсним рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області № 138 від 28.12.1995р. в частині передачі майна ВАТ «Миколаївводбуд», зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.08р. № 14-11-0453), переданого у власність ВАТ «Миколаївводбуд»під № 3.3 -залізничні під'їзні шляхи.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач вправі змінити підстави або предмет позову, прокурор змінив предмет позову, що передбачено ст. 22 ГПК України, тому спір розглядається за поясненнями від 20.10.10р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, господарський суд -
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, яким просить визнати недійсним рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області № 138 від 28.12.1995р. в частині передачі майна ВАТ «Миколаївводбуд», зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.08р. № 14-11-0453), переданого у власність ВАТ «Миколаївводбуд»під № 3.3 -залізничні під'їзні шляхи.
Свій позов обґрунтував тим, що за рішенням РВ ФДМУ по Миколаївській області № 138 від 28.12.95 року в процесі приватизації тресту «Миколаївводбуд»створене відкрите акціонерне товариство та йому у власність передано майно, згідно переліку, в т.ч. склад заповнювачей (№ 3 згідно переліку, інвентарний № 28), до якого, згідно змін до переліку, увійшли під'їзні шляхи № 12, 13 (№ 3.3 згідно змін до переліку, інвентарний № 28/3). Проте, актом від 27.10.77 начальник УПТК тресту «Миколаївводбуд»передав, а начальник Ольшанського ППЗТ прийняв основні фонди, в тому числі і рухомий склад, завантажувально-розвантажувальні механізми, службово-технічне обладнання, під'їзні шляхи на суму 106165 руб. Згідно з відомістю передачі основних засобів на баланс Ольшанського ППЗТ передані залізничні під'їзні шляхи №№ 12, 13, які знаходились на балансі УПТК «Миколаївводбуд»та поставлені на баланс Ольшанського ППЗТ, згідно картки обліку основних засобів від 05.01.81р.
Факт передачі залізничних шляхів підтверджується актом обстеження залізничного господарства Ольшанського заводу ЗБВ «Миколаївводбуд»від 01.12.97р., в якому графа № 3 щодо наявності шляхів не заповнена.
Листом від 11.11.10 № 05-782/09 прокурор заявив клопотання про витребування у РВ ФДМУ по Миколаївській області всіх матеріалів, що стосується приватизації ВАТ БВКФ «Миколаїводбуд»та корпоратизації ВАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» та у КП «ММБТІ»матеріали інвентаризаційної справи .
Враховуючи, що у клопотанні прокурора не зазначені обставини неможливості самостійно надати ці матеріали та обставини, що перешкоджають їх наданню, не зазначено які-саме документи необхідно витребувати, підстави, з яких випливає, що матеріали корпоратизації ВАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ»є у відповідача , суд згідно ст.38 ГПК України клопотання відхилив.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, відповідно до Плану приватизації державного майна будівельно-виробничої фірми «Миколаївводбуд», ним як засновником, 28 грудня 1995 року за № 138 було прийнято рішення про створення ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма «Миколаївводбуд». До статутного фонду створеного акціонерного товариства було передано майно вартістю 128 млрд 422млн. 300тис крб. Акції товариства на суму вартості переданого майна підлягали реалізації відповідно затвердженого Плану розміщення акцій.
У зв'язку з виконанням Плану розміщення акцій регіональним відділенням було видано наказ від 19.01.98 № 28-п «Про завершення приватизації БВФ«Миколаївводбуд». Згідно з діючим на той час Порядком підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженим наказом ФДМУ від 22.07.98 № 1450, акціонерному товариству БВКФ "Миколаївводбуд" був наданий перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритого акціонерного товариства, де під порядковим номером 3 міститься спірне майно склад заповнювачів інв. № 28 вартістю 5613,90 грн. ( в тому числі: покриття - вартістю 3719,28 грн.; будівлі - 2 шт. вартістю 217,3 грн.; під'їзні залізничні шляхи вартістю 1677,32 грн.).
Таким чином, оскаржуване рішення від 28.12.95 № 138 про створення ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма "Миколаївводбуд", статутний фонд якого сформовано на підставі акту оцінки і на вартість якого випущені та розміщені акції товариства, а майно стало власністю товариства, прийнято у відповідності з діючим законодавством про приватизацію та в межах повноважень відповідача.
Позивача, відповідно до Статуту ВАТ, було створено відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 року за № 746 шляхом перетворення в процесі корпоратизації державного підприємства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»у відкрите акціонерне товариство, тобто через 3 роки після завершення приватизації БВКФ «Миколаївводбуд»та понад 6 років з моменту прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 28.12.95 № 138.
Позивачем у позовній заяві не вказано обставини, що дають підстави вважати, рішення від 28 грудня 1995 року за № 138 недійсним, тому залишається незрозумілим яким саме нормам права суперечить оскаржуване рішення, або які права та законні інтереси ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»воно порушує.
Предмет позову стосується майнових інтересів ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма «Миколаївводбуд», але на дату подання позову відносно нього проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи. Зазначений факт встановлено рішенням господарського суду Миколаївській області від 13.12.07 у справі № 8/827/07 .
На підставі вказаного вище, а також виходячи з того, що вказаний позов стосується також ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма «Миколаївводбуд», яке ліквідовано, відповідач заперечує проти позовних вимог.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, передбачених ст.ст.256, 257 ЦК України.
Щодо змін до переліку, який є додатком до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 27.09.2008р. № 14-11-01153 та зв'язку переліку без номера і дати з рішенням № 138 від 28.12.95 року відповідач надав наступні пояснення.
З метою впорядкування обліку нерухомого майна, що передається до статних фондів відкритих акціонерних товариств, пунктом 1 наказу ФДМ України від 11.06.96 № 788 «Про затвердження додатка про перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства»передбачено, що в рішеннях про створення відкритих акціонерних товариств в процесі приватизації (корпоратизаціі) передбачати перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, згідно додатку, який є невід'ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства.
Оскільки оскаржуване рішення від 28.12.95 № 138 про створення ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма "Миколаївводбуд" було прийняте до набуття чинності наказу ФДМ України від 11.06.96 № 788, тому був відсутній перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду ВАТ, згідно додатку, який є невід'ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства. Якщо акціонерне товариство створене до набрання чинності зазначеного наказу, то на вимогу відкритих акціонерних товариств, відповідно до п 2 наказу ФДМ України від 11.06.96 № 788, орган приватизації видає витяг з відомості результатів інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду, та є власністю товариства.
На час звернення ВАТ «Будівельно-виробнича комерційна фірма "Миколаївводбуд" до регіонального відділення з вимогою від 03.04.2000 № 81 про надання переліку нерухомого майна структурного підрозділу БВФ "Миколаївводбуд" - Ольшанський ЗЗБВ, приватизованого у складі майна цілісного майнового комплексу БВФ "Миколаївводбуд", діяв наказ ФДМ України від 22.07.1998 № 1450 «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно». Згідно з п. 2.2. розділу 2 цього Порядку, відкритому акціонерному товариству БВФ «Миколаївводбуд»був наданий без номера і дати перелік нерухомого майна, переданого у власність акціонерного товариства.
Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач вважає, що видача переліку нерухомого майна, переданого у власність акціонерного товариства, здійснювалась регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області в межах повноважень, відповідно до наказу ФДМУ від 22.07.1998 № 1450 та у формі, що визначена цим наказом.
Оскільки об'єкт нерухомості - "Склад заповнювачів" iнв. № 28, залишковою вартістю 5613,90 грн., зазначений у п.3 Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ БВКФ «Миколаївводбуд», не містив інформації щодо його складових частин, за зверненням директора МПП "Іній", який відповідно до договору купівлі-продажу від 12.09.2000 № 223, укладеного між Ольшанським заводом залізобетонних виробів ВАТ БВКФ «Миколаївводбуд»та МПП «Іній»є власником нерухомого майна Ольшанського ЗЗБВ, регіональним відділенням, супроводжувальним листом від 24.09.2008 № 14-11-01153, були надані зміни до п.3 переліку нерухомого майна структурного підрозділу БВФ "Миколаївводбуд" - Ольшанський ЗЗБВ, приватизованого у складі майна цілісного майнового комплексу БВФ "Миколаївводбуд" в частині уточнення складу об'єкта нерухомості "Склад заповнювачів" iнв. № 28.
Третя особа надала пояснення, згідно яких знаходження майна на балансі будь-якого державного підприємства не визначає право власності чи будь-які інші майнові права цього підприємства на таке майно. Власником під'їзних шляхів у 1995 році була держава в особі регіонального відділення ФДМУ Миколаївській області і воно мало право визначати долю державного майна, яке підлягає приватизації.
На час подання позову спірні залізничні підїздні шляхи є власністю МПП "Іній", яке придбало їх разом з іншим майном у колишнього власника - ВАТ фірма "Миколаївводбуд" за договором купівлі-продажу №233 від 12.09.2000 року. Цей договір визнаний дійсним , також визнано право власності МПП "Іній" на залізничні під'їзні шляхи №№ 12 , 13 за рішенням господарського суду від 13.12.2007 року , яке набуло законної сили.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали скарги та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, виходячи з наступного:
Позов прокурора містить вимогу щодо визнання недійсним частково рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області № 138 від 28.12.1995р.
При цьому, позовна заява не обґрунтована нормами матеріального права та не містить виклад обставин та підстав, згідно яких повинна бути визнана недійсність рішення регіонального відділення ФДМУ, а також яким чином рішення № 138 від 28.12.1995р. вплинуло та порушило права та обов»язки Держави в особі Міністерства транспорту України, Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”, Ольшанської філії Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”.
Згідно п.п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред”явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Як зазначалось вище, рішення відповідачем № 138 приймалось 28.12.95р. Отже , дія Цивільного Кодексу України не розповсюджується на правовідносини між сторонами.
Відповідно ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовами осіб, права яких порушено складав три роки. За змістом ст.75 ЦК УРСР позовна давність повинна застосовуватись судом незалежно від заяви сторін.
Враховуючи, що, згідно ст.80 ЦК УРСР сплив строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови у позові; ні прокурор, ні позивач не заявляли клопотання про поновлення строку позовної давності, згідно ЦК УРСР, суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно Положення "Про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 412 відповідач є державним органом приватизації, до повноважень, якого віднесено зміна в процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у державній власності, здійснення продажу об'єктів приватизації, утворення комісії з приватизації і комісії з інвентаризації та оцінки майна, що перебуває у державній власності, затвердження актів інвентаризації та оцінки вартості майна; здійснення повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень.
Зазначаючи в позові про визнання недійсним рішення № 138 в частині передачі майна ВАТ «Миколаївводбуд», зазначеного у змінах до переліку нерухомого майна (який є додатком до листа РВ ФДМУ від 27.09.08р. № 14-11-0453), переданого у власність ВАТ «Миколаївводбуд»під № 3.3 -залізничні під'їзні шляхи, позивач не довів, що саме цей перелік є додатком до цього рішення.
Навпаки, перелік нерухомого майна, що передавався у власність ВАТ «Миколаївводбуд», підписаний начальником відділу експертної оцінки державного майна (т.1 арк.спр. 27-28) було видано згідно з наказом про створення ВАТ «Миколаївводбуд»від 27.10.94.
Зміни до переліку нерухомого майна, переданого власність ВАТ «Миколаївводбуд»є ніщо інше, як додаток до листа № 14-11-01153 від 24.09.08.
Згідно ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Проте, ні перелік нерухомого майна, переданого власність ВАТ «Миколаївводбуд», а ні лист № 14-11-01153 від 24.09.08 та додаток до нього, до передбачених ст.ст.16, 21 ЦК України та ст.20 ГК України актів та рішень не відносяться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 20 Цивільного Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Проте, згідно до п. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивач, не має права на захист своїх цивільних прав по заявленому позову.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову, тому в позові слід відмовити, від сплати судових витрат позивач звільнений.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.
Суддя
Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 16.11.2010р.