"10" листопада 2010 р. Справа № 12/650/07-НР
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ранг”
(54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, 3).
боржник: Комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Миколаїв”
( 54042, м. Миколаїв, Київське шосе, 9).
Суддя А.К.Семенов.
Представники:
Від Стягувача Не присутні.
Від БоржникаНе присутні.
СУТЬ УХВАЛИ : про затвердження мирової угоди.
Розглянувши матеріали заяви та справи господарський суд встановив.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008 року по справі №12/650/07 стягнуто з комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв на ко-ристь товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг” 26008 грн. 60 коп. боргу, 12538 грн. 82 коп. процентів товарного кредиту, 17678 грн. 72 коп. штрафу, 562 грн. 26 коп. держмита та 103грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.04.08 року на виконання судового рішення був виданий наказ.
22.12.08 року з метою примусового виконання судового рішення органом ДВС було відкрито виконавче провадження.
05.10.10 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява сторін про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання судового рішен-ня по справі № 12/650/07.
У заяві також викладений текст проекту мирової угоди.
Сторони просять господарський суд затвердити мирову угоду та винести відповідну ухвалу.
В обґрунтування мирової угоди сторони посилаються на ст.ст. 22, 121 ГПК України.
Ухвалою від 08.10.2010 року господарський суд призначив розгляд заяви на 10.11.2010 року та зобов'язав сторони надати докази існування виконавчого провадження по справі № 12/650/07.
Розглянувши проект мирової угоди, господарський суд дійшов до висновку про від-мову в її затвердженні з нижченаведеного.
Сторони своїх представників в судове засідання не направили, хоча були повідомлені про час і місце розгляду заяви належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, вимоги ухвали суду від 08.10.2010 року (щодо надання доказів існування виконавчого провадження) не виконали.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського су-ду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у по-рядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У статті 1 Закону України “Про виконавче провадження зазначено:” Виконавче про-вадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень ін.-ших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьо-му Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим За-коном, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та ін-ших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню».
Відповідно до статті 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" сторони ма-ють право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.
Відповідно до п. 2 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження ” виконавче провадження підлягає закінченню у певних випадках, зокрема, у разі визнання судом миро-вої угоди між від 25.02.2008 року стягувачем і боржником про закінчення виконавчого про-вадження.
Проте, в заяві сторони, як вже вище вказано, просять господарський суд затвердити мирову угоду. Про закінчення виконавчого провадження в заяві, навіть не згадується.
Частиною четвертою статті 121 ГПК передбачено затвердження господарським су-дом (шляхом винесення відповідної ухвали) такої мирової угоди, яку сторонами укладено саме у процесі виконання судового рішення.
Отже, будь-які угоди, укладені сторонами у справі поза процесом такого виконання згідно із Законом України "Про виконавче провадження", незалежно від їх назви ("мирова" чи інша) не підлягають затвердженню господарським судом. (См. лист Вищого господарсь-кого суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369).
Сторони, як вже вище вказано, вимоги ухвали господарського суду від 08.10.2010 ро-ку не виконали, всупереч вимог статті 33 ГПК України докази існування виконавчого про-вадження по справі № 12/650/07 не надали. Отже, суду не відомо чи існує на час розгляду ці-єї заяви виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду від 25.02.2008 року, чи ні.
У п. 3.9.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з послідуючими змінами) зазначено, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спо-ру.
Проте, у п. 4 проекту мирової угоди зазначено:«Боржник зобов'язується вносити що-місячний платіж не пізніш 25 числа місяця, за який вноситься платіж. У випадку невиконан-ня вказаного зобов'язання Боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 30 (тридцяти) гри-вень за кожний день прострочення внесення щомісячного платежу.
Умова мирової угоди, яка встановлена пунктом 4 проекту мирової угоди, у разі її не-виконання боржником може призвести до виникнення нового спору: щодо стягнення штра-фу.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 11-1, п. 2 ст. 37 Закону України “Про ви-конавче провадження ”, ст. ст. 22, 86, ч. 4 ст. 121 ГПК України
В затвердженні мирової угоди відмовити.
Суддя