Справа № 344/24488/23
Провадження № 1-кп/344/613/24
22 листопада 2024 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм КП “Електроавтотранс», розлученого, реєстраційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, суд, -
ОСОБА_4 вчинив: погрозу вбивством.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, 24.12.2023 року близько 05 год. ОСОБА_4 , знаходячись біля дверей квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_6 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин вирішив здійснити погрозу вбивством останньому.
Реалізуючи свій неправомірний умисел, направлений на здійснення погрози вбивством ОСОБА_6 , ОСОБА_4 зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де взяв кухонний ніж та направився до квартири потерпілого, та почав у них стукати.
Прокинувшись від сильного шуму, ОСОБА_6 , підійшов до дверей квартири та відчинив їх. Тоді ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у потерпілого реальне побоювання за своє життя та бажаючи цього, усно висловив погрозу вбивством останньому, а також демонстративно замахнувся кухонним ножем, імітуючи завдання ним удару потерпілому, тим самим посягнув на особисту безпеку ОСОБА_6 , що було сприйняте останнім як реальна підстава для побоювання за своє життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 129 КК України не визнав, суду пояснив, що тривалий час перебуває в неприязних відносинах з потерпілим, який постійно провокує конфліктні ситуації, висловлюючи своє невдоволення способом його життя. Робить йому зауваження щодо вигулювання собаки в спільному коридорі, неприбраних собачих екскрементів. Вважає, що 24.12.2023 року саме потерпілий спровокував на конфлікт. Про те, що в його руках був ніж не заперечує, проте він готував їжу і використовував дане знаряддя саме в той момент, коли до нього в коридор після 24 год. вийшов потерпілий. Хотів останнього налякати. Щодо палиці, рештки якої було оглянуто в судовому засіданні, то остання є невикористаною частиною його меблевого гарнітуру. Час від часу користується нею у повсякденному побуті. Проте, в судовому засіданні під час проголошення останнього слова обвинувачений вину у вчиненому визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, запевнив суд, що такого більше не повториться. В задоволенні цивільного позову просив відмовити.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим в процесі судового слідства, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 129 КК України повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні належних та допустимих доказів, які є достатніми та взаємопов'язаними.
Так, потерпілий ОСОБА_6 , суду пояснив, що є сусідом обвинуваченого. В їхньому спільному користуванні перебуває коридор та ванна кімната. Обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння влаштовує конфлікті ситуації з сусідами. Зокрема, 24.12.2023 року близько 04-05 год. ранку почав його турбувати, шарпаючи за дверну ручку, на що він зробив ОСОБА_4 зауваження, та відкривши двері побачив його з ножем в руці. Обвинувачений розмахував ножем та погрожував, при цьому зменшував дистанцію. Потерпілий, тримаючи дистанцію з обвинуваченим, переконав останнього кинути ножа, після чого обвинувачений, схопивши палицю, став бити нею по дверях квартири потерпілого, чим пошкодив дверне полотно. Звернув увагу суду, що така поведінка обвинуваченого носить системний характер, останній після зловживання алкоголем провокує на конфліктні ситуації. Час від часу спостерігає за ним через вікно кухні, куди виводить їхній спільний балкон. Така поведінка обвинуваченого робить його життя нестерпним, протиправними діями обвинуваченого, які полягали в постійних погрозах вбивством, цинічних висловлюваннях, вживаннях ненормативної лексики, плюванням в обличчя, його моральному здоров'ю спричинено значної шкоди, внаслідок перенасичення негативними емоціями, психічними переживаннями. Зважаючи на присутність психологічного травмуючого фактору, ступінь завданого болю, душевних страждань, порушення звичного ритму життя, внаслідок довготривалого відновлення після завданих травм, емоційних переживань та порушення психо-емоціного стану через напад, який був спрямований на позбавлення життя, вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на його користь 10 000,00 грн. моральної шкоди. Крім цього, вказав, що даним кримінальним правопорушенням йому було заподіяно також матеріальну шкоду. Розмір матеріальної шкоди становить 10 000,00 грн., оскільки в результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 було пошкоджено вхідні двері та вирваний дверний замок. Вартість замка згідно із прайсом одного із інтернет магазинів становить 1 809,00 грн. Просив заявлений цивільний позов задоволити в повному обсязі, щодо міри погодився з думкою прокурора.
Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена іншими письмовими доказами кримінального провадження, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.12.2023 року, згідно якого ОСОБА_6 звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з заявою про прийняття міри до сусіда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який у нічний час, а саме: близько 05 год. 24.12.2023 року стукав у вхідні двері його квартири АДРЕСА_4 , порушував тишу, при цьому тримаючи у правій руці ніж (а.с.60);
- витягом з ЄРДР, відповідно до якого 24.12.2023 року зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 129 КК України за заявою ОСОБА_6 з приводу того, що ОСОБА_4 24.12.2023 року близько 05 год., знаходячись біля дверей квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті довготривалих неприязних відносин, вирішив здійснити погрозу вбивством останньому. Реалізуючи свій неправомірний умисел, направлений на здійснення погрози вбивством ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , зайшов до квартири АДРЕСА_5 , за тією ж адресою, де взяв предмет ззовні схожий на ніж та направився до квартири потерпілого. Так, ОСОБА_4 підійшов до дверей квартири потерпілого ОСОБА_6 та почав у них стукати. Прокинувшись від сильного шуму, ОСОБА_6 підійшов до дверей квартири та відчинив їх. Тоді ОСОБА_4 , в цей же час та місці, діючи умисно, усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у потерпілого реальне побоювання за своє життя та бажаючи цього, усно висловив погрозу вбивством останньому, а також демонстративно замахнувся предметом ззовні схожим на ніж, імітуючи завдання ним удару потерпілому, тим самим посягнув на особисту безпеку ОСОБА_6 , що було сприйняте останнім як реальна підстава для побоювання за своє життя (а.с.51);
- протоколом огляду місця події від 24.12.2023 року із фототаблицею до нього, об'єктом огляду якого є трьохповерховий будинок АДРЕСА_4 . На другомі поверсі розташовано чотири житлові квартири, кафель від групки, на якому знаходиться зламана дерев'яна палиця. Також на загальному коридорі по правій стороні розміщена газова плита, 2 шафи дерев'яні коричневого кольору, кухонна тумба та гіпсокартонні плити. Під час огляду місця події виявлено та вилучено дві частини зламаної дерев'яної палиці та предмет ззовні схожий на ніж (а.с. 54-60);
- протоколом пред'явлення предмету для впізнання за фотознімками від 25.12.2023 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнає предмет, схожий на ніж, пред'явлений на зображенні №3 (вигнуте лезо, заклепки при освітленні блищали), так як саме цей ніж тримав у правій руці ОСОБА_4 під час погрози вбивством 24.12.2023 року близько 05 год. за адресою: АДРЕСА_6 . Згідно довідки до протоколу пред'явлення предмету для впізнання за фотознімками на фото під №3 зображений ніж, яким ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_6 (а.с.61-63);
- вищенаведене підтверджується і протоколом огляду предмету від 25.12.2023 року (а.с.65, 66);
- протоколом огляду речей від 25.12.2023 року, об'єктом огляду якого є цифровий носій DVD-R із відеозаписами під назвою: “1202309601_1128», які було переглянуто в судовому засіданні, на яких зафіксовано агресивну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 по відношенню до потерпілого ОСОБА_6 , висловлювання в сторону останнього нецензурною лайкою, погрози: “Ти своєю смертю не здохнеш», “Тебе заглушать..., я тобі сказав....», “Твоє місце на балконі», “Люди зараз приїдуть...», “Ти зацвітеш там на балконі, тебе там знайдуть люди....», “Так дам, що ти не встанеш». Після того, як потерпілий повідомив, що “Підемо разом до суду», обвинувачений плюнув на нього. 24.12.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 повернувшись близько 04 год. з роботи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, стукав у двері квартири потерпілого, у зв'язку з чим останній прокинувся та намагався заспокоїти останнього, вказавши щоб він лягав спати. На що, обвинувачений тримаючи у правій руці предмет зовні схожий на ніж, поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував ОСОБА_6 Повернувшись на кухню, кинув предмет схожий на ніж на підлогу, праворуч від себе, схопив дерев'яну палицю та знову направився до потерпілого, який заховався в квартирі за дверима, тримаючи їх. В той час ОСОБА_4 продовжував бити двері палицею (а.с.70-77).
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у погрозі вбивством доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 129 КК України кваліфіковано вірно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психолога та нарколога не перебуває, його вік, матеріальний стан, стан здоров'я, позитивно характеризується по місцю роботи.
Обставинами, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду, захисника, яка просила визнати її підзахисного невинуватим, потерпілого, який погодився з думкою прокурора, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.129 КК України у вигляді пробаційного нагляду, поклавши відповідні обов'язки, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч.1 ст. 1177 ЦК України).
Згідно вимог ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення на його користь із обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. до задоволенння не підлягає, оскільки вона не підтверджена належними доказами.
Що стосується вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн, то вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що діями обвинуваченого, які полягали в постійних погрозах вбивством, цинічних висловлюваннях, вживаннях ненормативної лексики, плюванням в обличчя, моральному здоров'ю потерпілого ОСОБА_6 було спричинено моральну шкоду. Зважаючи на присутність психологічного травмуючого фактору, ступінь завданого болю, душевних страждань, порушення звичного ритму життя, емоційних переживань та порушення психо-емоціного стану через напад, який був спрямований на позбавлення життя, суд вважає, що виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище як потерпілого, так і обвинуваченого, вищевказана вимога підлягає до задоволення в розмірі 10 000 грн., оскільки вона відповідає спричиненій шкоді та наслідкам, що настали.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік пробаційного нагляду.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; пройти курс лікування від алкогольної залежності, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (за необхідності).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 (десять тисяч) грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази:
- цифровий носій інформації із відеозаписом: “1202309601_1128», який постановою дізнавача від 25.12.2023 року визнано речовим доказом - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- предмет зовні схожий на ніж та дві зламані дерев'яні палиці, які постановою дізнавача від 25.12.2023 року визнано речовими доказами та зберігаються при матеріалах кримінального провадження - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_7