Справа № 686/23328/24
Провадження № 2/686/6241/24
(заочне)
21.11.2024
м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Салоїд Н.М.,
секретаря судового засідання - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В серпні 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 19.09.2023 ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9603651, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 6 700 грн. на строк 120 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за період з 1 по 20 день за пільговою ставкою в розмірі 1.25% в день та за період з 21 дня користування кредитом по день повернення позики за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% за кожний день користування кредитом.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 кредитного договору, адреса реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.1 п.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених кредитним договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредитні кошти , сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до п.2 договору, кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачеві кредитні кошти, але відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 27 135,00.00 грн., в т.ч. 6 700,00 грн. заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 20 100,00 грн. заборгованість за відсотками, 335,00 грн. заборгованість за комісіями.
10.04.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 1-10042024 відповідно до умов якого, право вимоги за договором кредитної лінії № від 19.09.2023 перейшло до ТзОВ «Факторинг Партнерс», у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 27 135.00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку. Відзиву на позов не подав.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
19 вересня 2023 ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9603651, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 6 700,00 грн. на строк 120 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за період з 1 по 20 день за пільговою ставкою в розмірі 1.25% в день та за період, починаючи з 21 дня до дня повернення позики за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% в день та зобов'язався повернути проценти за пільговою ставкою 19.10.2023, отриманий кредит та проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою у останній день строку кредитування 17.01.2024.
Означений договір ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором 43F49 19.09.2023 в 02 годині 00 хвилин 41.
ОСОБА_1 перераховані кошти в розмірі 6 700,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 ..
Згідно довідки ТОВ «Факторинг Партнерс» від 22.12.2023 заборгованість ОСОБА_2 за договором кредитної лінії № 1-10042024 від 19.09.2023 становить 27 135.00 грн., заборгованість за основним зобов'язанням 6 700,00 грн., заборгованість за відсотками 20 100.00 грн., заборгованість за комісіями - 335,00 грн.
10.04.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 1-10042024, відповідно до умов якого, право вимоги за договором кредитної лінії № 1-10042024 від 19.09.2023 в сумі 27 135,00 грн. перейшло до ТзОВ «Факторинг Партнерс».
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс 5.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 27 135.00 грн.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
На підставі та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.526,599, 625, 627,629,1048,1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9603651 від 19.09.2023 року в розмірі 27 135.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складення повного рішення суду 21.11.2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів», місце знаходження, 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: