91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
15.11.10 Справа № 6/256
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ
про стягнення 36 630 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Андраханов В.І., дов. б/н від 14.06.10.Хатнюк О.О.,дов. № 870 від 11.10.2010;
від відповідача - Рубан О.Г., дов. №2901 від 28.10.09;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 36 630 грн. 00 коп.
Відповідач за поясненнями на позовну заяву від 11.10.10 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що 09.04.10 відповідно до платіжного доручення № 2342 на рахунок ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»було зараховано кошти у розмірі 366 300 грн. 00 коп.
12.04.10 позивач звернувся до відповідача з листом про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 366 3000 грн. 00 та платіжним дорученням № 195 від 12.04.10.
Станом на квітень 2010 у позивача існувала позичкова заборгованість за кредитними зобов'язаннями у розмірі 3 576 899 дол. 94 цен. США. Зазначені кошти були зараховані в рахунок заборгованості позивача за кредитними договорами № 010/06-04/289 від 20.12.07, № 010/07-02/365 від 11.06.08 та № 010/07-02/413 від 04.08.08.
також, на думку відповідача, позивач намагався уникнути обов'язку повернення заборгованості за кредитними договорами.
Позивач з доводами відповідача не погодився.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
. в с т а н о в и в:
В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на наступне.
07.05.06 між сторонами у справі було укладено договір № 03/19-01/2458 розрахунково-касового обслуговування.
Відповідно до умов договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній і іноземних валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Згідно вказаного договору, відповідач зобов'язався належним чином виконувати умови договору. Також договором передбачено, що платіжні доручення клієнта та інші документи, які надійшли до банку протягом операційного часу - виконуються у день надходження. У разі надходження платіжних документів після закінчення операційного часу, банк виконує їх не пізніше наступного робочого дня.
12.04.10 позивач переряджав відповідачу електронний документ № 195 на переказ коштів у сумі 366 300 грн. 00 коп., однак вказані кошти за призначенням платежу відповідачем перераховані не були.
На думку позивача вказані дії банку суперечать положенням договору про розрахунково-касове обслуговування, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та іншим законодавчим актам.
Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач проти позову заперечує.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
07.05.06 між ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»- позивач у справі та АППБ «Аваль»був підписаний договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03/19-01/2458.
За умовами вказаного договору відповідач відкриває позивачу поточні рахунки в національній і іноземній валютах.
Пунктом 2.3 договору визначено, що відповідач бере на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції по рахунках позивача відповідно до вимог законодавства та цього договору.
Пунктом 2.3.2 договору сторони узгодили, що платіжні доручення повинні бути виконані в день надходження, але у всякому разі не пізніше наступного робочого дня.
09.04.09 відповідно до платіжного доручення № 2342 на рахунок позивача були зараховані кошти в сумі 366 300 грн. 00 коп. від ТОВ «Лідер-Торг»з призначенням платежу -оплата за товар згідно договору № 08/55 від 08.01.08.
12.04.10 позивач звернувся до відповідача з листом за яким повідомив про те, що вказані кошти були перераховані на його рахунок помилково та надав до банку платіжне доручення № 195 від 12.04.10 про повернення вказаної суми коштів ТОВ «Лідер-Торг».
Відповідачем підтверджено наведені вище факти.
Відповідно до вимог статті 8.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання. Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Пунктом 2.3.2 договору сторони передбачили, що банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта як за документами на паперових носіях, поданими до банку, так і за документами, переданими по електронних каналах зв'язку на по системі "Клієнт-Банк".
Також банк зобов'язався виконувати розрахункові документи, прийняті від клієнта протягом операційного часу, в той же день. Операційний час триває з 9.00 год. до 16.00 год. Розрахункові документи, прийняті від клієнта після закінчення операційного часу, виконуються в разі наявності можливості у цей же операційний день. Решта платіжних документів виконується наступного робочого дня.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав доручення позивача у визначений строк. В той же час, відповідно до меморіального ордера № 414/1 від 27.05.10, № 414/2 від 17.06.10 відповідач списав кошти в примусовому порядку в рахунок заборгованості позивача за кредитним договором.
Згідно п. 2.2 договору про розрахунково-касове обслуговування позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках.
Разом з цим, згідно п. 2.1.4 договору відповідачу надано право примусового списання коштів з рахунку клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність»у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.
Вказані положення також зазначені і в генеральній угоді про надання кредитних ресурсів № 010/09-11/478/г укладеній між сторонами у справі (п.6.8 договору).
Але в даному випадку, відповідачем не доведено суду правомірність списання грошових коштів та наявність заборгованості. В той же час, кошти були списані вже після того як відповідач довідався, про те, що зазначена вище сума надійшла на розрахунковий рахунок позивача помилково.
Тобто, відповідач фактично не виконав доручення позивача про переказ грошей і на власний розсуд розпорядився чужими коштами.
Договором на розрахунково-касове обслуговування сторони передбачили, що вони дотримуються вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.
Разом з цим, відповідно до п. 3.3 договору сторони визначили, що у випадку затримки зарахування грошових коштів на рахунки клієнта з вини банку, одержувач коштів отримує від банку пеню в розмірі 0,1% суми несвоєчасно зарахованого платежу за кожен день прострочення, але не більше 10% суми.
Відповідно до п. 32.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Згідно п.32.2. вказаного закону у разі порушення банком, що обслуговує платника,
встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу,
якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
В даному випадку інший розмір в договорі обумовлений не був.
Виходячи з наведеного, слід зазначити, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання переказу грошей.
Щодо розміру та періоду нарахування пені слід вказати на те, що позивачем невірно визначений період нарахування пені, так слід рахувати з 14.04.10 (а не з 12.04.10) по 27.08.10 але розмір пені при цьому не змінюється, оскільки пеня нарахована з межах 10% суми невиконаного переказу.
Виходячи з наведеного, доводи відповідача за відзивом судом відхиляються як необґрунтовані, а позовні вимоги слід задовольнити з віднесенням судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Луганськ, вул. Радянська, 61, код 24197094 , на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», м. Луганськ, вул. Ровеньковская, 82 «а», код 30642763, пеню в сумі 36 630 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 366 грн. 30 коп., витрати на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 19.11.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько