22 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 242/1285/19
провадження № 61-15490ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку без використання електронного цифрового підпису подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у зазначеній вище справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частинами першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 у цій справі надійшла на офіційну електронну пошту Верховного Суду, не підписана електронним цифровим підписом заявника, про що Верховний Суд склав довідку від 21 листопада 2024 року, а тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, вона підлягає поверненню.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький