21 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 539/2654/23
Провадження № 61-14589ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі - скаржник) підписав ОСОБА_1 як начальник управління (далі - підписант),
на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року
у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - про визнання недійсним і скасування Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею та
1. 24 жовтня 2024 року підписант від імені скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2023 року.
2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
5. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
6. Підписант до касаційної скарги додав сформовану 31 серпня 2023 року виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо скаржника. Згідно з цим витягом право вчиняти дії від імені скаржника без довіреності має ОСОБА_4 .
7. Підписуючи касаційну скаргу від імені скаржника, підписант діяв не як його представник, яким для юридичної особи за загальним правилом може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.
8. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
9. За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів підписант не є керівником скаржника. У такому разі його повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів.
10. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
11. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
12. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
13. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть засвідчити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва скаржника не підтвердив. Сформована 31 серпня 2023 року виписка з ЄДР, актуальність даних якої станом на 24 жовтня 2024 року не підтверджена, не засвідчує (а) наявність трудових відносин підписанта зі скаржником і (б) входження до кола саме трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва скаржника.
14. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
15. Оскільки касаційну скаргу підписала та подала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
повернути касаційну скаргу, яку від імені Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області підписав ОСОБА_1 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - про визнання недійсним і скасування Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима