21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4541/24 пров. № А/857/22039/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 у справі №380/4541/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції - Ксензюк А.Я., час ухвалення - у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, місце ухвалення - м. Луцьк),-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила:
- визнати протиправними дій щодо включення періоду страхового стажу з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії по віку;
- зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком з 20.03.2024 відповідно до статті 42 Закону №1058-IV з урахуванням заробітної плати (коефіцієнта) без включення періоду страхового стажу з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для розрахунку розміру пенсії відповідач застосував коефіцієнт заробітної плати з урахуванням заробітної плати набутої після призначення пенсії за вислугу років з 01.10.2011 по 31.12.2023, що призвело до зменшення коефіцієнта заробітної плати та розміру пенсії. Вважає, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки зарахувавши період страхового стажу позивача з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислена заробітна плата для перерахунку розміру пенсії, відповідач зменшив коефіцієнт заробітної плати позивача, тим самим позбавивши її права на отримання пенсії у більшому розмірі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо включення ОСОБА_1 періоду страхового стажу з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії по віку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час початкового призначення пенсії.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що призначенні пенсії 30 березня 2024 року було проведено оптимізацію заробітку та виключено періоди з жовтня 2010 року по серпень 2015 включно. Відтак, вважає у спірних правовідносинах, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії не можна вважати протиправними.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та з 30.12.2010 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач 20.03.2024 звернулася до відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Таким чином, відповідачем проведено перерахунок пенсії при якому для розрахунку взято заробітну плату позивача після призначення пенсії з 01.10.2011 по 31.12.2023, яким зменшено коефіцієнт заробітної плати для призначення пенсії.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду з позовом
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що дії ГУ ПФУ у Волинській області у цій справі щодо включення періоду страхового стажу з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії по віку згідно із Законом № 1058-ІV носять протиправний характер.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.
Згідно абзацу четвертого частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до статті 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64-67 цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при перерахунку розміру пенсії відповідач самостійно визначив періоди страхового стажу, з якого обчислена зарплата без участі, згоди та бажання позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту зарплати.
Згідно розрахунку заробітку для обчислення при первинному призначенні заробітної плати станом на 30.12.2010 слідує, що індивідуальний коефіцієнт зарплати, визначений у 2010 році при призначені пенсії становив 0,80400, а при проведенні перерахунку за заявою позивача показник зменшився до 0,69958, що призвело до зменшення розміру пенсії.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ГУ ПФУ у Волинській області у цій справі щодо включення періоду страхового стажу з 01.10.2011 по 31.12.2023 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії по віку згідно із Законом № 1058-ІV носять протиправний характер.
Вимога про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV, то колегія суддів вважає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою про переведення на пенсію 20.03.2024, тому на думку апеляційного суду саме з цієї дати така пенсія підлягає призначенню.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №140/4541/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін