Справа № 640/18256/22 Головуючий у І інстанції - Жук Р.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
21 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Відповідача у призначенні Позивачці пенсії за віком з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, викладену у листах від 26.04.2022 № 2600-0202-8/41473 та від 13.06.2022 № 12194-11004/Ч-02/8-2600/22;
- зобов'язати Відповідача призначити Позивачці пенсію за віком з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог Позивачкою зазначено, що вона мала право на звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - до 09.03.2022. Проте, у зв'язку з веденням бойових дій на території України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 склались обставини, що унеможливили своєчасне звернення нею до ГУ ПФУ в м. Києві із відповідною заявою у строк до 09.03.2022. Таку заяву Позивачці вдалося подати лише 31.03.2022, і саме з цієї дати їй було призначено пенсію за віком.
Разом з тим, Позивачка вважає, що Відповідач протиправно не нарахував і не виплатив їй пенсію з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відому Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, оформлену листами від 26.04.2022 № 2600-0202-8/41473 та від 13.06.2022 № 12194-11004/Ч-02/8-2600/22.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована також тим, що статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно поданої заяви від 31.03.2022 Позивачці призначено пенсію за віком.
Оскільки минуло більше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, призначити пенсію з більш ранньої дати відсутні підстави.
Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту НОМЕР_1 , виданого Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 16.12.1999.
31.03.2022 Позивачка звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії за віком. До заяви додано довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документи про стаж; заява про спосіб виплати пенсії; паспорт; свідоцтво про шлюб; трудова книжка.
05.04.2022 Позивачка звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві про нарахування їй пенсії з 10.12.2021, а не з дня подачі документів - 31.03.2022.
Листом від 26.04.2022 № 2600-0202-8/41473 Відповідачем повідомлено Позивачку, що їй призначено пенсію за віком згідно поданої заяви від 31.03.2022. Оскільки минуло більше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку, відсутні підстави для призначення пенсії з більш ранньої дати.
Листом від 13.06.2022 № 12194-11004/Ч-02/8-2600/22 за наслідками розгляду аналогічного звернення Позивачці повторно відмовлено у призначенні пенсії з більш ранньої дати у зв'язку з тим, що минуло більше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.
Не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивачка звернулась з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за бажанням особи, яка проживала, зокрема на території, на якій велися бойові дії, і якій призначено пенсію за віком з дня звернення, що відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія за віком обчислюється з дня, що настає за днем досягнення такою особою пенсійного віку.
Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні Позивачці пенсії з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, є протиправною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, м. Київ входило до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії до 11.08.2022 та до території активних бойових дій - до 10.08.2022.
Таким чином, Позивачка у спірних правовідносинах є особою, місцем реєстрації/фактичного проживання якої до серпня 2022 року була територія, на яких ведуться (велися) бойові дії та територія активних бойових дій, наслідком чого є відсутність можливості своєчасного звернення до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії у визначений строк, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку з незалежних від неї причин.
Відповідач, відмовляючи Позивачці у призначенні пенсії за віком з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, посилався виключно на звернення поза межами трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.
Проте, Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» від 20.03.2023 № 2981-IX (далі - Закон № 2981-IX) пункт 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено підпунктом 14-6.2 такого змісту: « 14-6.2. Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку».
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2981-IX особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом, крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за бажанням особи, яка проживала на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, і якій призначено пенсію за віком з дня звернення, що відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія за віком обчислюється з дня, що настає за днем досягнення такою особою пенсійного віку.
10.12.2021 Позивачці виповнилося 60 років, що підтверджується її паспортом громадянина України (а.с. 8-10).
Із заявою про призначення пенсії за віком Позивачка звернулася у період дії в Україні воєнного стану - 31.03.2022. При цьому, строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24.02.2022.
На підставі наведеного, за результатами розгляду заяв Позивачки від 05.04.2022, від 26.05.2022 якими вона фактично виявила бажання обчислення їй пенсії з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у Відповідача виник обов'язок призначити їй пенсію за віком не з дня подачі такої заяви (31.03.2022), а з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку - з 11.12.2021.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії пенсійного органу щодо відмови у призначенні Позивачці пенсії з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, є протиправними.
Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Л.О. Костюк