Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 листопада 2024 року Справа №200/15744/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., в порядку письмового провадження перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення у справі №200/15744/21, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 200/15744/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-2447 від 16.08.2021 ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» » №33/25-2447 від 16.08.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 25 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року виправлено описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року по справі №200/15744/21, а саме: в третьому абзаці резолютивної части рішення в довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 16.08.2021 № 33/25-2447 про розмір грошового забезпечення зазначити “ ОСОБА_1 » замість “ ОСОБА_2 ».
Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/15744/21 повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №200/15744/21 задоволено частково; застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/15744/21, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року по справі №200/15744/21 в частині виплати пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили; в іншій частині заяви відмовлено.
Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року № 200/15744/21; встановлено новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов'язання подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року №200/15744/21 у двомісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду зі звітом про виконання судового рішення у справі № 200/15744/21 в частині виплати.
Відповідач у звіті зазначає, що Головним управлінням в межах відповідних бюджетних призначень протягом жовтня 2024 року погашено заборгованість з пенсійних виплат нарахованих за рішенням суду датою набрання ними законної сили за період по 21 вересня 2020 року по 19 листопада 2020 року. З метою запиту додаткових фінансових ресурсів на виплату заборгованості нарахованої за рішеннями суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень, направлено відповідне звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України (листи від 01.03.2024 №0500-0508-5/20571, від 08.10.2024 № 0500-0408-5/98475).
Вказали, що Пенсійний фонд України листами від 27.03.2024 № 2800-040203-9/18635 та від 13.10.2024 №0500-030203-9/62092 повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Зазначили, що виходячи зі стану виділення бюджетних цільових коштів на означені цілі та повноважень посадових осіб щодо прав на виділення та розпорядження означеними бюджетних цільових коштів на означені цілі та повноважень посадових осіб щодо прав на виділення та розпорядження означеними бюджетними цільовими коштами, - зобов'язання з боку територіальних органів Пенсійного фонду України відносно судового рішення по ОСОБА_1 - виконані.
Звернули увагу, що для фінансування заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156, за окремою бюджетною програмою для фінансування цих виплат передбачено 500 000 тис. грн. У Плані доходів і видатків головного управління на 2024 рік, затвердженого головою правління Пенсійного фонду у складі виплат за рахунок коштів Державного бюджету передбачено кошти для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 7 211,00 тис.грн.
Просили прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у справі № 200/15744/21, у разі відмови в прийнятті звіту надати Головному управлінню додатковий строк для подачі звіту про виконання означеного рішення Донецького окружного адміністративного суду протягом шести місяців.
До звіту відповідачем додано:
план доходів та видатків на 2024 рік;
лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.10.2024 0500-0408-5/98475 направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому просили вирішити питання виділення коштів на фінансування за означеними рішеннями, які набрали законної сили, з вказанням, зокрема, про наявність облікованого рішення суду про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування, поновлення та виплату пенсій на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), крім того у листі вказано, що на виконання вимог Рішення суду Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано заборгованість за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 209918,00 грн.;
лист Пенсійного фонду України від 13.10.2024 №2800-030203-9/62092, в якому зазначено, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина “судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі “Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, “Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, “Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.
Суд зазначає, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов'язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог, оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України не встановлюють зазначеного обмеження. За змістом вказаної норми права обов'язок подати звіт про виконання судового рішення може встановити суд, який його ухвалив. Таке питання може бути вирішене судом одночасно з прийняттям рішення, так і після завершення розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17 також не погодився із висновком про те, що ст. 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов'язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що законодавець у вказаній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання відповідачем звіту за судовим рішенням, та його розгляд, рішення суду не було виконано у повному обсязі. Зазначене підтверджується сторонами та звітом поданим Головним управлінням Пенсійного фонду.
З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, суд дійшов до висновку щодо не підтвердження виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки виплату суми пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 209918,00 грн. здійснено не було.
З пояснень відповідача вбачається, що для забезпечення виконання рішень суду визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті, та на даний час відсутнє фінансове забезпечення.
Покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
З огляду на вищенаведене, необхідно відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у прийнятті звіту про виконання судового рішення та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання вказаного рішення.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справа №200/3958/19-а, від 14 лютого 2023 року справа №200/3958/19-а, від 04 липня 2023 року справа №200/3958/19-а, від 12 грудня 2023 року справа №200/3958/19-а.
Також, доказів того, що відповідачем щомісяця надається інформація про потребу в бюджетних асигнуваннях з метою виплати заборгованості з дати ухвалення рішення суду та набрання його законної сили з 2022 року, матеріалами справи не підтверджуються.
Доводи про неможливість виконання судового рішення в частині виплати сум з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на вказані цілі, суд оцінює критично, оскільки як вже зазначалось доказів вчинення всіх можливих заходів для забезпечення реального здійснення виплати позивачу відповідної суми заборгованості відповідач до суду не надав.
Лише посилання на відсутність бюджетного фінансування без вчинення відповідних дій з метою виконання судового рішення в повному обсязі не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови особі у захисті (реалізації) її порушених прав.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що погашено заборгованість з пенсійних виплат нарахованих позивачу за рішенням суду датою набрання ними законної сили за період по 21 вересня 2020 року по 19 листопада 2020 року, оскільки доказів на підтвердження погашення суду не надано.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа “Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), звертав увагу, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції.
В пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини зауважував, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі “Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Зазначене свідчить про те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне встановити новий контроль за виконанням рішення суду - шляхом зобов'язання подати до суду звіт про його повне виконання в частині виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 209918,00 грн. у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року № 200/15744/21.
Встановити новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов'язання подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року №200/15744/21 в частині виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 209918,00 грн. у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов