21 листопада 2024 року Справа №160/28072/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши клопотання позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Кадникової Ганни Володимирівни у адміністративній справі № 160/28072/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), Головного управління Національної гвардії України, третя особа - Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.10.2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною, незаконною бездіяльність Командира ВЧ НОМЕР_1 за його зверненням;
- зобов'язати Командира ВЧ НОМЕР_1 здійснити оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку:
Ветеран Військової служби;
Ветеран Органів Внутрішніх справ;
Ветеран Війни - як особа з інвалідністю внаслідок війни;
- стягнути з відповідача на його користь у відповідності ст.25 Закону України "Про звернення громадян" компенсацію - втрачений за цей час заробіток (дохід, пенсію, соціальні виплати, допомоги, тощо), з дати/місяця першого звернення 21.08.2023 року по дату/місяць фактичного виконання виплат;
- зобов'язати відповідача рішення суду виконати негайно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
28.10.2024 року до суду від позивача надійшла уточнена та доповнена позовна заява на усунення недоліків позовної заяви.
12.11.2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про відвід судді Кадникової Г.В.
Клопотання обґрунтовано тим, що позовна заява до суду була сформована та подана ним 21.10.2024 року, однак ухвалою суду 24.10.2024 року її було залишено без руху, в порушення гарантованих прав на доступ до правосуддя, мотивуючи відмову у розгляді, вимогою до надмірного/зайвого формалізму позовної заяви, що стає на заваді захисту його прав, від порушення яких у нього тяжке матеріальне становище, та тяжкий стан здоров'я, який залежить від забезпеченості, належно оформленого статусу на ветеранство. Так, 25.10.2024 року, на виконання протиправних вимог суду, було подано уточнену та доповнену позовну заяву, в якій він виклав розгорнуті пояснення щодо надмірного формалізму на стадії відкриття провадження, та надав додаткові пояснення щодо відповідачів та третіх осіб. 05.11.2024 року він подав клопотання про прискорення розгляду справи, в якому ще в черговий раз виклав вкрай тяжкі обставини для нього, у зв'язку з відсутністю забезпечення.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року визнано необґрунтованим клопотання позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. Матеріали позовної заяви передано для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву позивача про відвід судді Кадникової Г.В. передано на розгляд судді Кучмі К.С.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною одинадцятою статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами першою - другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частинами 1 - 3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані у заяві про відвід судді, свідчать лише про незгоду позивача з процесуальним рішенням суду, що відповідно до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 КАС України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, суд вважає заяву позивача про відвід судді Кадникової Г.В., у справі № 160/28072/24 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Кадникової Ганни Володимирівни у адміністративній справі № 160/28072/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), Головного управління Національної гвардії України, третя особа - Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма