21 листопада 2024 року
м. Рівне
Справа № 559/2005/24
Провадження № 22-ц/4815/1062/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Боймиструка С.В.,
суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
розглянув в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лопухович А.О., на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лопухович Алла Олександрівна, до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, зміну та збільшення розміру аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, зміну та збільшення розміру аліментів.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з перебуванням на службі в ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №3028 від 11.07.2024.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лопухович Алла Олександрівна, до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, зміну та збільшення розміру аліментів під час дії воєнного стану до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лопухович А.О. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду про зупинення провадження з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є помилковим, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів того, що відповідач дійсно на час розгляду справи судом першої інстанції перебуває у складі Збройних Сил України. у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, що підтверджується довідкою №3028 командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 року.
Наданий відповідачем доказ не був спростований стороною позивача, а суд діяв з урахуванням імперативності приписів частини першої статті 251 ЦПК України.
При цьому зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.
Слід також враховувати, що предметом даного спору є вимога про стягнення пені та зміну способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, відтак відповідне утримання, яке визначене судовим рішенням та на яке має право дитина та той із подружжя з ким вона проживає, відповідач надає, що nfrj; вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 17).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лопухович А.О. залишити без задоволення.
Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Боймиструк С.В.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.