21 листопада 2024 року
м. Рівне
Справа № 570/2853/24
Провадження № 22-ц/4815/1111/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Хлуд І.П.,
за участю: ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні,
В червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
У своїй заяві просить встановити, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувають на утриманні ОСОБА_2 .
Рішенням Рівненського районного суду від 04 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви.
Суд виходив з того, що заявник не надав суду доказів того, що він утримує дітей ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до ст. 268 СК України, заявник зобов'язаний утримувати дітей дружини, оскільки інші особи належного утримання не надають.
Відтак вважає, що такий факт підлягає встановленню в порядку ст. 315 ЦПК України, що узгоджується з Переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , зареєстрований 03 березня 2023 року, актовий запис №15 Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільну дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 79, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.10.2023 року Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області.
ОСОБА_1 є також матір'ю дітей:
ОСОБА_4 - дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 82, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 20.11.2009, видане Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області.
ОСОБА_5 - дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 67, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 02.11.2011, видане Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області.
ОСОБА_6 - дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 78, свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 11.10.2013, видане Виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до довідки Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 1220/09-01/23 від 15.05.2024 сім'я в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 15.05.2024.
Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 22.05.2024, затвердженого старостою Жобринського старостинського округу Нелею Новіцькою, за заявою ОСОБА_2 проведене обстеження житла за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що у будинку проживають ОСОБА_2 - заявник, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_4 - дочка дружини, ОСОБА_5 - дочка дружини, ОСОБА_6 - син дружини, ОСОБА_7 - син заявника, ОСОБА_8 - мати заявника, ОСОБА_9 - брат заявника, ОСОБА_10 - баба заявника. Діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 навчаються в Жобринському ліцеї. Будинок має загальну площу 114,7 м.кв., житлову - 85,3 м.кв., газове опалення, воду колодязну (насос). Сім?я має господарство - корову, свині, птицю. Разом із заявником проживають діти дружини від попереднього шлюбу, а також мама та бабуся. Заявник працює, дружина заявника здійснює догляд за дитиною до 3-х років. Сім?я багатодітна, малозабезпечена. Матеріально-побутові умови проживання сім?ї добрі. Сім?я має посвідчення серії НОМЕР_6 від 07 серпня 2023 року, видане УСЗН Рівненської райдержадміністрації, яке дає право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Відповідно до довідок про доходи № 6 та № 3 від 23.05.2024 ОСОБА_1 працює за основним місцем роботи в ТОВ «Водограй» на посаді оператора ВНА, у 2023 році отримала дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 106 735,20 грн., та дохід у вигляді допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розмірі 46 985,12 грн., у 2024 році отримала дохід у вигляді допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розмірі 11 746,28 грн.
ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.01.2024 до 29.09.2026, що встановлено наказом ТОВ «Водограй» № 19 К від 29.01.2024.
Згідно з довідками про доходи № 4 та № 5 від 23.05.2024 ОСОБА_2 працює з основним місцем роботи в ТОВ «Водограй» на посаді майстер виробництва, у 2023 році отримав дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 182 517,25 грн., у 2024 році отримав дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 55 351,16 грн.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 7 статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України та не є вичерпним.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; (2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17 (пункт 17)).
Статтею 141 СК України закріплено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою-четвертою статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст. 180 СК України).
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст. 286 СК України)
З викладених норм вбачається, що в основу законодавства щодо дітей покладено принцип дотримання їх найкращих інтересів.
Обов'язок батьків виховувати і утримувати свою дитину презюмується як природний.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна чи піклувальника та має звужений обсяг прав і обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 дійшла висновку, що оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Крім того вказали, що факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
У справі, яка переглядається, заявник просить установити факт утримання ним неповнолітній дітей своєї дружини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки як для матері дітей, так і для їх батька, який не позбавлений батьківських прав.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Враховуючи викладене питання, що заявлене ОСОБА_2 у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні у зв'язку із чим заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 липня 2024 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.