Провадження № 33/803/2589/24 Справа № 212/9371/24 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
секретарів судового засідання: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу продавцем ФОП “ ОСОБА_5 », зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень; стягнуто судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 015687 від 14 вересня 2024 року, 06 липня 2024 року о 13.20 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року щодо неї скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд в порушення ст. 252 КУпАП, оцінив лише кінцевий результат, наслідки довготривалого конфлікту, який був поданий Щитіковии у вигідному для нього світі, не оцінивши, що ОСОБА_6 його і створив, навмисно провокував і спонукав. Вважає, що суд допустив неповноту судового розгляду та необ'єктивність при розгляді справи.
Зазначає, що суд безпідставно не залучив експерта для визначення справжнього походження значення слів, сказаних апелянтом, натомість, керувався лише своїми внутрішніми переконаннями.
Наполягає, що в її діях при інциденті 06.07.2024 року відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП. Вважає, що в справі відсутні докази, що доводять її неповагу до суспільства, держави, умислу проявити неповагу до оточуючих. Стверджує, що її дії були викликані особистими неприязними відносинами з Щитіковим, а тому не були направлені на порушення громадського порядку.
Вважає, що суд безпідставно послався як на докази її вини на наступні матеріали справи, а саме: заяву ОСОБА_7 про проведення перевірки та порушення кримінального провадження за ч. 1 ст. 194 КК України у відношенні ОСОБА_8 та її доньки; її письмові пояснення;записи на диску CD; довідку КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» ДОР від 06.07.2024 року; а також ненадання призначення лікаря до медичного препарату «Візан».
Звертає увагу, що суд мав по відношенню до неї упереджене ставлення, оскільки суддя висловлювалась з приводу обставин справи під час судового засідання, та свої міркування щодо вчинків, які мали б вчинити ОСОБА_3 та її родина.
Позиції сторін в суді :
ОСОБА_3 в судовому засіданні свої апеляційні вимоги підтримала в повному обсязі, просила її апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній.
Потерпілий ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечував проти апеляційних вимог ОСОБА_3 , просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового засідання та свідків, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав:
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
За змістом ст.173 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза-юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей, у демонстративній неповазі до загальноприйнятих норм моралі та пристойності.
За змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зневажливому ставленні до загальноприйнятих норм моралі та пристойності.
При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 015687 від 14 вересня 2024 року, 06 липня 2024 року о 13.20 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_3 порушила вимоги ст.173 КУпАП.
Внаслідок зазначених дій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 015687 від 14 вересня 2024 року.
Додатково, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 , крім зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- довідкою за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 16 вересня 2024 року;
- повідомленням заступника начальника ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо результатів розгляду матеріалів ЖЄО № 18569, з якого вбачається, що 17 серпня 2024 року до СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали зареєстровані до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події і за № 18569, які були розглянуті керівництвом слідчого ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. ВП № 3 КРУП ГУНІІ в Дніпропетровській області зареєстровано вказану заяву (повідомлення) до ЖЄО та прийнято до розгляду, однак у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, орган досудового розслідування повертає матеріали для їх доопрацювання або за наявності підстав їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі міністерства внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, в порядку, визначеному Розділом IV КУпАП;
- заявою ОСОБА_4 за якою він просить провести перевірку та порушити кримінальну справу за ч.1 ст.194 КК України у відношенні ОСОБА_8 та її доньки. Завдана йому шкода становить 9479 грн.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , з яких вбачається, що конфлікт з сусідом має місце на протязі довгого часу, через те, що ОСОБА_4 веде себе зухвало та на прохання не реагує. 06 липня 2024 року ОСОБА_4 демонтував паркан на своїй території та відбісним молотком почав руйнувати фундамент їх паркану. Її мати зробила йому зауваження, але ОСОБА_9 не реагував і продовжував далі бурити фундамент. Матері стало зле і у неї стався нервовий зрив, оскільки чоловіків не було вдома і вона була вимушена захищати свою родину, так як кожний конфлікт з сусідом закінчується госпіталізацією її батьків похилого віку. Вона викликала поліцію, голосно кричала та плакала. Після приїзду поліції у неї стався гіпертонічний криз, вона викликала швидку;
- довідкою КП “Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР від 06 липня 2024 року за якою ОСОБА_3 була надана медична допомога з приводу атреріальної гіпертензії;
- CD-диском, зміст якого досліджений суддею, на якому зафіксовано обставини вчиненого правопорушення, а саме ОСОБА_3 , яка стукала у ворота подвір'я будинку ОСОБА_4 , голосно кричала, перебуваючи у громадському місці, де були присутні інші люди, а саме на провулку ОСОБА_10 і вимагала відчинити їй ворота, застосовуючи при цьому ненормативну, образливу лексику. Після того, як ОСОБА_4 відчинив ворота свого будинку, ОСОБА_3 почала ображати його грубою нецензурною лайкою, що продовжувалось неодноразово, поки її дії не були припинені працівниками поліції.
Доводи апелянта про відсутність хуліганського мотиву в її діях та про девіантну поведінку потерпілого як вагому причину таких дій правопорушниці, ні є слушними, оскільки така поведінка не може розцінюватися, як підстава для порушення громадського порядку.
ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях та в апеляційному суді зазначила, що саме вона викликала поліцію для врегулювання конфлікту із сусідом своєї матері. Відтак правопорушниця мала альтернативний варіант вирішення конфліктної ситуації, а саме дочекатися приїзду поліції та вирішити питання, не вдаючись до порушення громадського порядку.
В той же час ОСОБА_3 не заперечувала, що вона бажаючи, щоб ОСОБА_4 вийшов зі свого подвір'я гучно стукала в його ворота та кричала, щоб той виходив.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно між потерпілим з одного боку та ОСОБА_3 та її батьками, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , з іншого на побутовому грунті склалилися неприязливі особисті стосунки, що не заперечується цими особами та підтверджується доданими до справи відеоматеріалами. Проте, як вбачається з останніх якщо словісна суперечка, яка виникла між потерпілим та ОСОБА_8 06 липня 2024 року на межі ії домовладінь в цілому носила коректний характер та не порушувала громадський порядок, то послідуючи дії ОСОБА_3 , яки вчинялись в громадському місці - вулиці, супроводжувалися гучною нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4 , були пов'язані із порушенням громадського порядку й мали явний умисний характер та хуліганський мотив. Тому, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.173 КУпАП як дрібне хуліганство.
Зазначені обставини підтавердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який також пояснив, що ОСОБА_3 гучно била у ворота подвір'я потерпілого та в грубій формі кричала на адресу ОСОБА_4 , вимагаючи, щоб той вийшов на вулицю.
Судом 1-ї інстанції надано належну оцінку поясненням ОСОБА_3 про те, що її психологічний стан під час конфлікту із ОСОБА_4 в певній мірі був обумовлений прийманням нею медичного засобу, який може викликати побічні реакції в вигляді нервозності, пригнічення та зміни настрою, занепокоєння та депресії. Цім твердження суддя дав належну критичну оцінку за відсутності повних відомостей про лікарське призначення такого препарату та тривалості його прийому. Крім того, вживання цього препарату не виправдовує вчинення хуліганських дій, застосування в лексиці нецензурної лайки та образливих висловлювань.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Доводи апелянтки щодо упередженого ставлення суду 1-ї інстанції до неї під час апеляційного розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження, тому є необгрунтованими.
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин