Провадження № 22-ц/803/9785/24 Справа № 209/1702/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Доповідач - Макаров М. О.
19 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Барильської А.П., Ткаченко І.Ю.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року по справі за заявою ОСОБА_1 , стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк», про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, в якій просить суд: скасувати тимчасове обмеження виїзду з України винесене Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №209/1702/16-ц від 13 травня 2016 відносно громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно виконавчого провадження № 50843045, з виконання виконавчого напису № 1220 від 22 лютого 2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 524945,07 гривень.
Заява мотивована тим, що державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області звернувся до суду із поданням, в кому зазначив, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 50843045, з виконання виконавчого напису № 1220 від 22 лютого 2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 524945,07 гривень. 14 квітня 2016 року відповідно до ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої того ж дня направлено боржникові для виконання поштою рекомендованим повідомленням, стягувачеві до відома. Ухвалою №209/1702/16-ц від 13 травня 2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська задоволено вищевказане подання та визначено: Тимчасово обмежити боржника, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно виконавчого провадження № 50843045, з виконання виконавчого напису № 1220 від 22 лютого 2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 524945,07 гривень. ОСОБА_2 про існування вказаного виконавчого провадження не було відомо. Згідно інформації від 07 серпня 2024 року Виконавче провадження № 50843045 було завершене державним виконавцем 02 червня 2016 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 задоволено частково; скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, застосоване стосовно громадянина України ОСОБА_2 відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року у цивільній справі №209/1702/16-ц.; в іншій частині вимог - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заява в частині скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є обґрунтованою та доведеною.
В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що боржником не надано жодних доказів погашення заборгованості у повному обсязі та наявності підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 13 серпня 2016 року державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області звернувся до суду із поданням, в кому зазначив, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 50843045, з виконання виконавчого напису № 1220 від 22 лютого 2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 524945,07 гривень. (а.с.2-4)
14 квітня 2016 року відповідно до ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої того ж дня направлено боржникові для виконання поштою рекомендованим повідомленням, стягувачеві до відома.(а.с.7)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 травня 2016 року по справі №209/1702/16-ц задоволено вищевказане подання та визначено: Тимчасово обмежити боржника, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно виконавчого провадження № 50843045, з виконання виконавчого напису № 1220 від 22 лютого 2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 524945,07 гривень. (а.с.27)
Згідно інформації від 07 серпня 2024 року Виконавче провадження № 50843045 було завершене державним виконавцем 02 червня 2016 року (а.с.35).
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з безпідставності подальшого застосування до ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, оскільки Виконавче провадження № 50843045 було завершене державним виконавцем 02 червня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи - боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов'язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.
При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування відноситься до компетенції суду.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, втручання у право фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що боржником не надано жодних доказів погашення заборгованості у повному обсязі та наявності підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника - фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.
Крім того, банком не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Частиною 5 статті 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді А.П. Барильська
І.Ю. Ткаченко