04.11.2024 Справа № 758/2964/24
Провадження № 1-кп/756/1343/24
Унікальний № 758/2964/24
«04» листопаданя 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретарів: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м.Києва судове засідання кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором письмово подано клопотання про необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні такого запобіжного заходу є актуальними на даний час.
Крім того, через канцелярію суду від громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшло клопотання в порядку ст. 206 КПК України про негайне звільнення ОСОБА_4 з під варти.
Обвинувачений категорично заперечував проти клопотання прокурора. В судовому засіданні заявив клопотання про негайне звільнення його з-під варти, вказуючи, що незаконно утримується в СІЗО. Вважає, що таке утримання порушує його Конституційні права, а також права, які визначені Європейською Конвенцію. Зазначив, що його утримання під вартою сприймає, як катування і полон.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згдіно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Отже, судом встановлено, що ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08.11.2024.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. У справі «Смирнов проти Росії» визначено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжений та діє на даний час.
Відповідно до ч. 6 статтею 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, статтею 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109- 114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України згідно з ч. 6 ст. 12 КК України є тяжким.
Застосування інших більш м?яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
На цей час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не змінились, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу не має, а тому йому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, судом встановлено, що ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року до громадянина України ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14.00 год. 27.02.2024 року.
Крім того, ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 26.02.2024 громадянину України ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14.00 год. 21.03.2024 року.
Крім того, ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 19.03.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.04.2024.
Крім того, ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 16.04.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.06.2024.
Крім того, ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 13.06.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11.08.2024.
Крім того, ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.10.2024.
Крім того, ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.09.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08.11.2024.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про негайне звільнення обвинуваченого з під варти, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які процесуальні документи чи відомості, які б вказували, що наведені вище ухвали були предметом оскарження в апеляційному порядку та за наслідками такого оскарження були скасовані. Отже, ухвали слідчих суддів Солом?янського районного суду м. Києва та судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.09.2024 є чинними.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 28 Коституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КПК забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Тому, суд, вважає за необхідне відреагувати на зазначене обвинуваченим повідомлення щодо його тримання під вартою у жахливих умовах, тому з метою усунення викладених обвинуваченим фактів відповідно до п. п. 1, 2 ч. 6 ст. 206 КПК України доручити керівництву Державної установи «Київський слідчий ізолятор», Київській міській прокуратурі та начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань провести перевірку викладених фактів. Одночасно суд, вважає за необхідне направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор», Київській міській прокуратурі та начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань дану ухвалу для її розгляду.
Керуючись ст.176-178, 183, 194-196,199, 206, 331, 372 КПК України суд
Клопотання громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про негайне звільнення ОСОБА_4 з під варти відповідно до ст. 206 КПК України - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 03.01.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ознайомити та вручити обвинуваченому під розпис копію ухвали про продовження запобіжного заходу.
Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання, в частині запобіжного заходу.
Доручити керівництву Державної установи «Київський слідчий ізолятор», Київській міській прокуратурі та начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань провести перевірку викладених фактів.
Направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор», Київській міській прокуратурі та начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань дану ухвалу для її розгляду.
Про наслідки виконання даної ухвали суду повідомити Оболонський районний суд м. Києва, обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена у встановленому Законом порядку.
Суддя ОСОБА_1