22.11.2024 Справа № 756/11605/24
Справа № 756/11605/24
Провадження №2/756/5046/24
22 листопада 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
04.07.2021 року між АТ "Універсал Банк" та відповідачем на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 від 04.07.2021 року, було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 100 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001% річних, базова - 3,1% річних на місяць, а збільшена - 6,2% річних на місяць. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100,00 грн., але не більше залишку заборгованості). Обов'язковий платіж формується 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем (вказані умови знаходяться за посиланням: https://www.monobank.ua/terms).
Однак ОСОБА_1 у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого станом 04.06.2024 утворилась заборгованість за договором кредиту у сумі: 47 242,03 грн.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.07.2021, яка утворилася станом на 04.06.2024 у сумі 47 242,03 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 26.09.2024 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Станом на 22.11.2024 відзив на позов до суду не надійшов, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Правовідносини даного правочину регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Згідно з ч. 2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі:
- у паперовому вигляді;
- у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
- шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
- в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію".
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
04.07.2021 року відповідач звернулася до позивача із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку. Вказана анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В Анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.
На підставі вказаної заяви між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписанням Анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання УЕП у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором та визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Крім того, відповідач підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням простого електронного підпису або УЕП (п. 4 Анкети-заяви).
При цьому, згідно з позицією Верховного Суду у справі № 423/581/16-ц, відповідно до статті Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У заповненій відповідачем анкеті-заяві ОСОБА_1 погодилася, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank»/ Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/rates складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Суд враховує, що процедура укладання договору з АТ «Універсал банк» передбачає такий алгоритм дій особи, яка бажає одержати картку Monobank, який передбачає, що спочатку потенційним клієнтом на сайті за посиланням https:www.monobank.com.ua надається номер його мобільного телефону, на який приходить посилання для завантаження застосунку та всі подальші дії, здійснюються ним у вже завантаженому з AppStore або GooglePlay мобільному додатку Monobank. При цьому, застосунок функціонує таким чином, що перейти до наступної дії є неможливим, поки клієнт не підтвердить факт ознайомлення з наданими документами за допомогою ОТР-пароля, направленого на номер його мобільного телефону. При цьому, попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії його паспорта та РНОКПП в мобільний додаток.
Отже, ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію та верифікацію дистанційно, після чого остання на екрані свого смартфону поставила цифровий власноручний підпис та ознайомилася з текстом Анкети-заяви перед її підписанням.
Таким чином, клієнт, який має на меті отримати кредитну картку, в даному випадку відповідач ОСОБА_1 , на дату підписання Анкети-заяви вже отримала та ознайомилася у мобільному додатку Умови і правила, Тарифи із повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом.
Етапи реєстрації ОСОБА_1 підтверджуються відповідною довідкою.
Згідно загальних положень Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, доступних за посиланням: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2021-05-28.pdf , кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, наданих Банком клієнту на термін, обумовлений в договорі, на умовах платності і зворотності. До кредиту відносяться в тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати мінімального обов'язкового платежу, відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно тарифу.
Відповідно до п. 2.1 розділу I Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи Master Card, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Відповідно до п. 2.4 розділу «Основні положення» Умов, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт, передбаченими Договором правами та обов'язками Сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п.2. ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 2.5 розділу «Основні положення» визначено, що укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Указаними Умовами передбачені права та обов'язки сторін, порядок здійснення дистанційного обслуговування, використання електронного цифрового підпису порядок внесення змін до Договору.
У п. п. 5.3, 5.8.1 п. 5 розділу I Умов визначено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви на отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код (п. п. 2.1, 2.4, 2.5 розділу II Умов).
Отже, суд приходить до висновку, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 04.07.2021 було укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проекту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, за яким остання отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, відповідно до якої «укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
П. п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Таким чином, усі зміни кредитного ліміту відображені у мобільному додатку, користувачем якого є відповідач ОСОБА_1 .
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Внаслідок невиконання ОСОБА_1 узятих на себе за договором про надання банківських послуг Monobank від 04.07.2021 року зобов'язань, станом на 04.06.2024 утворилась заборгованість перед банківською установою у сумі 47 242,03 грн., яка є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту), що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, який відповідно до позиції Верховного суду у цивільній справі № 278/2177/15-ц, викладеній у постанові від 17.12.2020, є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, суд також враховує, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власного розрахунку заборгованості не надано, клопотань про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
27.02.2024 позивач надіслав позичальнику ОСОБА_1 повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та необхідність погашення суми заборгованості, проте відповідач залишила зазначене повідомлення банку без реагування.
Позивач реалізував своє право на дострокове стяґнення усієї заборгованості за кредитним договором від 04.07.2021 року б/н шляхом пред'явлення позову до суду.
За положеннями з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 04.07.2021 року у сумі 47 242,03 грн., яка є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.07.2021 року у розмірі 47 242 (сорок сім тисяч двісті сорок дві) гривні 03 копійки, яка утворилася станом на 04.06.2024 року; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ - 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха