Справа №:755/8/19
Провадження №: 1-в/755/757/24
"21" листопада 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю: представника органу пробації ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
28.10.2024 фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернулася з поданням про приведення судового рішення у відповідність до Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» щодо ОСОБА_4 .
У поданні фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 просить суд розглянути питання про приведення вироку у відповідність до вимог закону на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з набуттям 09 серпня 2024 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-IX, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, відповідно до яких викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість не момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, станом на 2018 рік це становило 1841 грн, а ОСОБА_4 засуджений за вчинення крадіжки у розмірі 420 грн.
Представник органу пробації у судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення даного подання.
Особа, стосовно якої вирішується подання, в судове засідання також не прибула, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Суд, дослідивши подання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Судом встановлено, що згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набув законної сили 18.02.2019 року. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 420 грн.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинив 30.11.2018 року.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1841 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 920 грн 50 коп.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1841 грн.
Ураховуючи те, що вартість викраденого ОСОБА_4 майна на час вчинення правопорушення була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання - задовольнити. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2019 року покарання, у зв'язку з усуненням караності діяння. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1