Єдиний унікальний номер 341/2061/24
Номер провадження 2/341/693/24
(заочне)
22 листопада 2024 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ТзОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позові просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 06.09.2021 № 77549413 у розмірі 36157,37 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,0 грн та судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором від 06.09.2021 № 77549413, у зв'язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 36157,37 грн, з яких: 12000,0 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24155,40 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,97 грн - нараховані 3% річних.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 31.10.2024.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в установленому законом порядку. Копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками надіслані на офіційну зареєстровану адресу відповідача, яку він отримав 26.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 54).
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки, є день вручення судової повістки під розписку.
Судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача на 19.11.2024.
У судове засідання 19.11.2024 сторони не з'явились.
Позивач у позовній заяві, просить справу розглядати без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач вважається повідомленим про розгляд справи. На адресу місця реєстрації відповідача надсилалась судова повістка-повідомлення про виклик до суду, яку 16.11.2024 вручено члену сім'ї, що підтверджується відстеженням Укрпошти (а. с. 55).
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судові засідання не прибував.
Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів, оскільки відповідач повідомлений належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Ухвалою суду від 19.11.2024 постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
06.09.2021 між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77549413 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір) (а. с. 6).
Відповідно до п. 1 Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п. 2 Договору: сума позики - 12000,0 грн; строк позики - 30 днів; процентна ставка 1,99%; дата надання позики - 06.09.2021; дата повернення позики - 06.10.2021; знижена процентна ставка/день % - 0,70%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,70%; пеня % день (не застосовується в період карантину); орієнтована реальна річна процентна ставка, % - 833,88%; орієнтована загальна вартість позики - 14507,40 грн.
Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 12 Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно з п. 5.10 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Правила) підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Договір позики вважається укладеним із моменту одержання товариством електронного повідомлення позичальника.
Відповідно до п. 6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або в частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до Договору) підтверджується, що: дата видачі кредиту/дата платежу - 06.09.2021; кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів; чиста сума кредиту - 14507,40 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 12000,0 грн; проценти за користування кредитом - 2507,40 грн; реальна річна процентна ставка - 833,88% (а. с. 6 зворот).
Відповідно до листа ТзОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес»» від 02.08.2024 № 02/08-2024-1/ТНПП установлено, що відповідне товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до умов договору про переказ коштів від 23.01.2018 № 23-01-18/5, укладеного між компанією ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення наступної платіжної операції 06.09.2021 на суму 12000,0 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 (а. с. 13).
Згідно з розрахунком заборгованості загальна заборгованість за Договором № 77549413 станом на 22.02.2022 становить 36155,40 грн (а. с. 15 зворот -17).
22.02.2022 між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, за умовами якого ТзОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором (а. с. 20-22).
Згідно з витягом з додатку № 3 до договору факторингу від 22.02.2022 № 22/02/2022 у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором від 06.09.2021 № 77549413, а саме: розмір заборгованості за тілом - 12000,0 грн; розмір заборгованості за процентами - 24155,40 грн; загальний розмір заборгованості - 36155,40 грн (а. с. 26).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 розмір заборгованості станом на дату розрахунку складає 36157,37 грн, з яких: 12000,0 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 24155,40 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 1,97 грн - нараховані 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦПК України (а. с. 18).
10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт капітал» та ТзОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТзОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором (а. с. 27-30).
Згідно з витягом з додатку 3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023 у боржника ОСОБА_1 обліковується заборгованість за договором № 77549413, а саме: розмір заборгованості за основним зобов'язанням - 12000,0 грн; розмір заборгованості за нарахованими процентами - 24155,40 грн; відповідальність за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦПК України - 1,97 грн; загальний розмір заборгованості - 36157,37 грн (а. с. 33).
Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.
Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1077 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перейшло до ТзОВ «Коллект центр» на підставі договору факторингу від 22.02.2022 № 22/02/2022 та договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/23.
Ураховуючи викладене, суд установив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 06.09.2021 № 77549413, у зв'язку з чим у нього виникла загальна заборгованість за цим Договором на суму 36157,37 грн. Така заборгованість складається з: 12000,0 грн - тіло кредиту; 2507,40 грн - проценти за користування кредитом протягом погодженого строку; 21648,0 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом за базовою ставкою 1,99% на день у межах погоджених 90 днів; 1,97 грн - нараховані 3% річних за період з 22.02.2022 до 23.02.2022.
Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами: зокрема копією Договору, копією Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту, копією розрахунку заборгованості, копіями договорів факторингу від 22.02.2022 № 22/02/2022 та про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/23 тощо.
Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надав.
З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св 19).
Також, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, укладеним між ТзОВ «Коллект центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги від 05.07.2024 № 316, витягом з акта № 2 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 року, платіжною інструкцією від 12.09.2024 № 0459900000 про оплату ТзОВ «Коллект центр» на користь адвокатського об'єднання «Лігал ассістанс» юридичних послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,0 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 3028,0 грн (а. с. 5).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором від 06.09.2021 № 77549413 у розмірі 36157,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,0 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22 листопада 2024 року.
Учасники:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ