Справа№938/1063/24
Провадження № 3/938/667/24
21 листопада 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Карпатського національного природного парку
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.90 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , 25.08.2024 о 11год 16хв., перебуваючи в с.Явірник Верховинського району Івано-Франківської області на території Карпатського національного природного парку в кварталі 4 виділ 28 Високогірного ПНДВ здійснив знищення незаконне вилучення "лишайника центарії ісланської" (Cetraria islandica) з природного середовища, який відповідно до Наказу Міністерства довкілля від 17.12.2020 №368 належить до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення рослинних угрупувань, внаслідок чого заподіяв природно-заповідному фонду України шкоди у сумі 1418,85 грн, чим порушив вимоги п."ж" ч.2 ст.64 Закону України «Про природно заповідний фонд України» за що відповідальність передбачена ч.1 ст.90 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.90 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в жодне з призначених судових засідань, а саме, 11.09.2024 та 16.10.2024, 06.11.2024 та 21.11.2024, не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом скерування судової повістки про виклик, на поштову адресу його місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом направлення судової повістки на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було додатково повідомлено про дату та час судового засідання, шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.
Також, суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, особисто, міститься запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Верховинського районного суду.
Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, він будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання, не з'явився, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом диспозиції ч.1 ст. 90 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких не занесені до Червоної книги України, але внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Відповідно п.38 Наказу Міністерства довкілля від 17.12.2020 №368 "Про затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України, та природних рослинних угруповань, які вилучені із Зеленої книги України" рослини "лишайника центарії ісланської" (Cetraria islandica) належать до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення рослинних угрупувань.
Згідно з п «ж» ч.2 ст.64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон № 2456-XII) відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.90 КУпАП, крім визнання ним вини, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ІФ №0000079 від 25.08.2024, складеним начальником Високогірного ПНДВ ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи 25.08.2024 о 11год 16хв. в кварталі 4 виділ 28 Високогірного ПНДВ в с. Явірник Верховинського району Івано-Франківської області здійснив знищення незаконне вилучення "лишайника центарії ісланської" (Cetraria islandica) з природного середовища, який відповідно до Наказу Міністерства довкілля від 17.12.2020 №368 належить до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення рослинних угрупувань, внаслідок чого заподіяв природно-заповідному фонду України шкоди у сумі 1418,85грн, чим порушив вимоги п."ж" ч.2 ст.64 Закону України «Про природно заповідний фонд України».
Протокол складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень;
-письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.08.2024, в яких він зазначив, що не знав, про те, що збір ісландського моху заборонений на території Карпатського національного природного парку;
-письмовими поясненнями долученими до протоколу про адміністративне правопорушення на окремому аркуші від 25.08.2024 в яких ОСОБА_1 зазначив, що вирішив заробити грошей та пішов збирати мох на територію Карпатського НПП, де був спійманий працівниками парку. Не знав, що заборонено збирати;
-протоколом про особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, перевірки знарядь і продукції, одержаної в результаті природокористування від 25.08.2024, з якого вбачається, що під час огляду у ОСОБА_1 виявлено та вилучено: граблі 7 штук, субстрат Центарії Ісландської.
-протоколом про вилучення предметів, знарядь, продукції та документів від 25.08.2024, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 вилучено: граблі 7шт., субстрат Центарії Ісландської та фотознімками до протоколу.
Вказані протоколи підписано ОСОБА_1 , без зауважень.
Зазначені вище докази винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.90 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої ст.265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4,262і264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Згідно ч.6 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Санкцією частини першої ст.60 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.
Отже, санкція наведеної норми закону, не передбачає стягнення у виді конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення.
Оцінюючи наявні письмові матеріали справи, беручи до уваги обставини події та характер правопорушення, відомості про особу порушника, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.90 КУпАП та вважаю, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.90 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті, у виді штрафу із конфіскацією незаконно добутого субстрату центарії ісланської, який було вилучено у ОСОБА_1 протоколом про вилучення предметів, знарядь, продукції та документів від 25.08.2024, та який зберігається у адміністративній будівлі Бистрецького ПНДВ(с.Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область).
Вилучені під час особистого огляду у ОСОБА_1 граблі (7шт.), слід повернути володільцеві.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись статтями 24, 27, ч.1 ст. 163-1, 283, 284 КпАП України, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.90 КУпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень нуль копійок), з конфіскацією незаконно добутого субстрату центарії ісланської, вилученого у ОСОБА_1 протоколом про вилучення предметів, знарядь, продукції та документів від 25.08.2024, та який зберігається у адміністративній будівлі Бистрецького ПНДВ(с.Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесять копійок).
Вилучені граблі в кількості 7шт. - повернути володільцеві ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС