Справа № 677/1294/24
Провадження № 2/677/639/24
(ЗАОЧНЕ)
21.11.2024 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі головуючого судді: Шовкуна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2
Позов обґрунтовує тим, що 12.04.2024 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони дітей не мають. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у неї відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, в сім'ї постійно виникають сварки та конфлікти. З травня 2024 року сторони разом не проживають, спільно домашнє господарство не ведуть. За таких обставин вважає, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.
У зв'язку з наведеним, просила шлюб розірвати.
Аргументи учасників справи.
Заперечень на позов відповідач не подав.
Позивач ОСОБА_2 (через свого представника - адвоката) подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутність. Строк для примирення не надавати.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Сторони знаходяться у шлюбі, який зареєстрований 12.04.2024 року Красилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що було складено відповідний актовий запис № 28, що підтверджується свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2024 року Красилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 5).
Від спільного проживання у сторін дітей не має.
Також судом встановлено, що сторони сімейні відносини не підтримують, взаємини між ними зіпсувалися, вони втратили почуття любові та поваги один до одного.
Також судом встановлено, що внаслідок різних поглядів на життя, сімейні цінності, сімейне життя у неї з відповідачем не склалось. Сторони перестали розуміти один одного. Сторони спільно не проживають. Сім'я існує формально. Подальше збереження сім'ї є неможливим.
Факт не проживання позивача і відповідача однією сім'єю з травня 2024 року та відсутність спільного побуту суд розцінює, як підтвердження розладів шлюбних відносин, формального існування шлюбу між ними.
Вказані обставини відповідачем не оспорені.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Нормами ст.51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згідний на примирення, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач клопотала залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Стосовно витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6статті 137 ЦПК України).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи приписи ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок суду узгоджується з усталеною позицією Верховного суду, наприклад, у постановах від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20, від 12.12.2020 року у справі № 648/1102/19, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але невиключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Суд враховує, що сторона позивача в позовній заяві ставить питання про стягнення витрат на правову допомогу на її користь в сумі 5000 гривень.
У постановах від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19, від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18 Верховний Суд зазначив, що, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи.
У постанові від 22.12.2018 року у справі № 826/856/18 (адміністративне провадження № К/9901/57401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що підлягають відшкодуванню такі витрати на правничу допомогу, які передбачені договором.
У даній справі розмір гонорару адвоката Лукіянчук О.М. встановлений сторонами договору про надання правової допомоги від 05.08.2024 року у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу та часу, витраченого представником відповідача, а отже, є визначеним. (а.с. 7).
Згідно довідки № 05/08/2024 від 05.08.2024 року Позивачкою сплачено адвокату 5000 гривень за виконану роботу адвоката. (а.с. 9).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що розмір гонорару, визначений позивачем з адвокатом Лукіянчук О.М. має розумний розмір, є співмірним складності даної справи та витраченому адвокатом часу для надання правничої допомоги, та про те, що в суді доведено та документально підтверджено витрати позивача на правову допомогу адвокатом Лукіянчук О.М. (наданим договором про надання правової допомоги 05.08.2024 року).
Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, тобто, витрат на правничу допомогу.
На підставі ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 142, 206, 264, 265, 268, 272, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 12.04.2024 року Красилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 28.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. витрат на правову допомогу.
Залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: В.О. Шовкун