Справа №592/1093/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Князєв В. Б.
Номер провадження 33/816/665/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
08 листопада 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/1093/24 за апеляційною скаргою захисника ПУЛИНЦЯ Б. А. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.03.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник ПУЛИНЕЦЬ Б. А. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки відсутні законні підстави для зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 , тому всі подальші дії і вимоги поліцейських є незаконними, у справі відсутня постанова про вчинення ОСОБА_2 іншого правопорушення, останній алкогольних напоїв не вживав, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння не мав, внаслідок чого відсутні докази вчинення ним правопорушення.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.03.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 17.01.2024 о 22 год. 28 хв. в м. Суми по вул. Івана Харитоненка біля буд. 24 водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров'я водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 618963 від 17.01.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується дослідженими у справі доказами, а саме:
- показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані фактичні обставини зупинки т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , встановлення його особи, виявлення поліцейськими у останнього ознак алкогольного сп'яніння і вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я, складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ознайомлення ОСОБА_2 з його змістом (а. с. 6).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Таким чином, ОСОБА_2 , який керував т/з і щодо якого були об'єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати імперативні приписи законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керував т/з, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, і на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав також на увагу не заслуговують і є безпідставними. При цьому відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а тільки засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм надання водію можливості пройти огляд на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб, тому категорична відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порушення вимог п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідки відмови останнього від проходження огляду.
Твердження в апеляційній скарзі про безпідставність зупинки поліцейськими т/з під керуванням ОСОБА_2 не можуть бути узяті до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, так як підставою зупинки т/з стала відсутність підсвічування номерного знаку т/з та не увімкнення водієм відповідного покажчика повороту при зупинці на вимогу поліцейського т/з, про що останній був повідомлений. При цьому підстави для зупинки чи їх відсутність ніяким чином не звільняють водія від виконання вимог п. 2.4 і 2.5 ПДР, оскільки, як було вказано вище, виключно ПДР відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил, тому посилання сторони захисту на положення ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» не є коректним.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість поліцейських до ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, дії поліцейських водієм ОСОБА_2 до відповідних органів не оскаржувались.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.03.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ПУЛИНЦЯ Б. А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов