Справа № 454/3924/24
20 листопада 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно,
Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою до відповідачки про визнання права на спадкове майно, в позовній заяві вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його прабаба (баба мами) ОСОБА_3 , яка заповітом від 08.06.2004р. все належне їй майно і те на яке за законом матиме право заповіла своїм дочкам, бабі позивача - ОСОБА_4 та її сестрі ОСОБА_5 . ОСОБА_5 03.06.2016р. подала у нотаріальну контору заяву якою відмовилався від прийняття спадщини матері за заповітом. Натомість баба позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини своєї матері не прийнявши. В даний час спадкоємцями прабаби залишився позивач та його мама ОСОБА_2 , яка на спадщину не претендує. До складу спадщини ОСОБА_3 входить земельна ділянка площею 1,59га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, що розташована на території с. Бутини, Бутинської сільської ради Сокальського району та належала їй згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ЛВ № 17028 від 26.05.1997р. В даний час позивач звернувся у нотаріальну контору з приводу прийняття у спадщину даної земельної ділянки, однак нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину покликаючись на те, що згідно Указу Президента України від 08.08.1995р. за №720 «Про порядок паювання земель, передачу у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», видача громадянам сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводиться відповідно районною державною адміністрацією. В свою чергу, сертифікат на спадкову земельну ділянку виданий та зареєстрований Бутинською сільською радою, а не Сокальською райдержадміністрацією, відповідно видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на дану земельну ділянку неможливо. В зв'язку з чим нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку. Просить визнати за ним право на земельну ділянку, в порядку спадкування після смерті прабаби.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій вказує, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала в суд заяву, у якій вказує, що визнає позовні вимоги та не заперечує щодо задоволення позову, справу просить слухати у її відсутності.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази у справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке відповідає вимогам закону, інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В свою чергу, відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Із оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
Згідно заповіту ОСОБА_3 від 08.06.2004р. встановлено, що все належне їй майно і те на яке за законом матиме право вона заповіла своїм дочкам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Із копій свідоцтв про народження позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_2 встановлено, що позивач є онуком ОСОБА_4 та відповідно правнуком ОСОБА_3 .
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 03.06.2016р., що подана у нотаріальну контору, встановлено, що такою вона відмовилався від прийняття спадщини матері ОСОБА_3 за заповітом.
Натомість із копії свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_4 .
Відповідно, залишилася відкритою спадщина ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку площею 1,59га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, що розташована на території с. Бутини, Бутинської сільської ради Сокальського району та належала їй згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ЛВ № 17028 від 26.05.1997р
В свою чергу, оскільки сертифікат на спадкову земельну ділянку виданий Бутинською сільською радою, а не Сокальською райдержадміністрацією, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку з покликанням на Указ Президента України від 08.08.1995р. за №720 «Про порядок паювання земель, передачу у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, оскільки нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, а також згідно до ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем майна прабаби за законом, відповідно він має право на спадкування вказаної земельної ділянки після її смерті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (інд. НОМЕР_1 ) право на земельну ділянку площею 1,59га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території с. Бутини, Бутинської сільської ради, Сокальського району, згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ЛВ №17028 від 26.05.1997р. в порядку спадкування після смерті прабаби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Головуючий: Л. Ю. Фарина