1Справа № 333/4589/23 1-в/335/159/2024
20 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Вознесенівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону стосовно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, звільненої від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладаннями на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Начальник Вознесенівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулась до суду з подання про приведення судового рішення у відповідності до вимог закону відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування подання вказує, що особова справа відносно гр. ОСОБА_5 надійшла до Вознесенівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області з Олександрівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» 09.07.2024.
18.07.2024 ОСОБА_5 ознайомлена з порядком виконання покарання з випробуванням. Згідно вимоги УІАП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до кримінальної відповідальності та повідомлень ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області встановлено, що в період іспитового строку засуджена до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась. За час іспитового строки обов'язки, покладені на неї судом, не порушувала.
09.09.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Положенням ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ХІ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,2 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначений аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становила 2481 грн. (1240х2=2481 грн.).
Згідно з вироком суду кримінальне правопорушення вчинене засудженою 01.04.2022, вартість викраденого майна ОСОБА_5 складає 2401,00 грн., що, враховуючи норми законодавства України, виключає кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини другої статті 74 КК України, особа засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Посилаючись на викладене та вимоги ст. 74 КК України начальник Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
Начальник Вознесенівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подання підтримали та просили його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. З урахуванням положень ч. 5 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та думку учасників справи, суд вважав за можливе розглянути подання за її відсутності.
Заслухавши учасників процесу, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали особової справи № 86/124, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України), 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ.
Відповідно до вказаного Закону стаття 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини першої ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» становив 2481,00 грн.
За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2024, кримінальне правопорушення вчинене засудженою ОСОБА_5 01.04.2022, вартість викраденого майна становить 2491,00 грн., що станом на день вчинення крадіжки є меншим двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (менше 2481,00 грн.).
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, наразі не може вважатись кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджена, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною другою ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 , усунута, тому останнч на підставі ч. 2 ст. 74 КК України підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд
Подання начальника Вознесенівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, звільненої від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладаннями на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - звільнити від покарання у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1