Справа № 953/7285/24 Головуючий суддя І інстанції Колесник С. А.
Провадження № 33/818/1597/24 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
13 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду в м. Харкові за участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Ференець О.Є. справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ференець О.Є. на постанову Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Як установив суд 26.07.2024 о 11:20 год. в м. Харкові по вул. Олександра Подольського, поблизу буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Infiniti G25 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та прослідувати до закладу охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ, однак водій відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Ференець О.Є. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що оцінюючи «встановлений» судом знаходження факт знаходження ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння в контексті згаданих вище норм, слід зазначити, що для подібного висновку законні підстави вочевидь відсутні.
Автор апеляційної скарги зазначає, що як видно з Протоколу про адміністративне правопорушення та з тексту Постанови, події відбувалися о 11-20 ранку, тобто в яркому сонячному освітленні. Питання, яким чином поліцейський оцінив колір шкіри, та як оцінив різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя?
Натомість, із запису з портативного відео реєстратора, який долучений до матеріалів справи і, як згадується в Протоколі, вівся безперервно весь час оформлення правопорушення, абсолютно чітко видно, що працівник поліції бачив підстави для перевірки не на стан наркотичного сп'яніння, а на перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та жодних ознак мого перебування під впливом лікарських препаратів, в тому числі і тих, які наведені в протоколі, насправді працівник поліції не фіксував, і причина, за якою було запропоновано пройти огляд, була в тому, що в особистих речах ОСОБА_1 знаходились ліки, тобто причина не має нічого спільного із тим, що згодом було відображено в Протоколі.
Під час спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції, яке, згідно з відеозаписом, тривало загалом 1 годину 45 хвилин та 03 секунди, руки не тремтіли, забарвлення шкіряного покрову обличчя не змінювалася, що ж до зірців, то, враховуючи, що спілкування відбувалося під яскравим липневим сонцем, неприродню реакцію їх на світло об'єктивно встановити було неможливо.
Як чітко вбачається з наведених вище норм Інструкції, сама по собі наявність в особистих речах особи певних лікарських препаратів (в даному випадку йдеться про «Лірику» - препарат для лікування тривожних розладів, тобто про заспокійливе), навіть на тлі зізнання такої особи, що вона напередодні увечері ці препарати приймала, не е підставою для направлення такої особи на стан сп'яніння, якщо в особи відсутні відповідні ознаки знаходження в такому стані.
За вказаних обставин пропозицію працівників поліції пройти перевірку на перебування під дією лікарських препаратів та/або на стан наркотичного сп'яніння із самого початку було пред'явлено ОСОБА_1 без достатніх правових та Фактичних підстав, а, отже, відмова від проходження відповідної перевірки у справі, що розглядається, не містить складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України.
Як вже згадувалося вище, в Протоколі зазначено про наявність ознак перебування у стані наркотичного сп'яніння, тим часом коли з відеозапису чітко видно, що насправді йшлося про перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на те, що і алкогольне сп'яніння, і наркотичне сп'яніння, і перебування під дією лікарських препаратів притаманні для складу порушення, передбаченого однією нормою закону (частина 1 статті 130 КпАП), за об'єктивною стороною не різні правопорушення, а, отже, фактично протокол щодо мене складено за інше правопорушення, аніж те, яке ОСОБА_1 в дійсності інкримінувалося.
Таким чином, оскільки від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння я не відмовлявся, і пропозицію пройти такий огляд працівники поліції ОСОБА_1 не висловлювали, справу має було бути закрито за відсутністю у його діях складу відповідного правопорушення, а саме, того правопорушення, про яке зазначено в Протоколі.
В свою чергу, таке не усвідомлення спричинено діями працівника поліції, який, хоча і роз'яснив що протокол складається саме за відмову від проходження огляду, але не акцентував мою увагу на тому, що така відмова матиме ті самі наслідки, що і встановлений факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
В подальшому при отриманні консультації адвоката по телефону ОСОБА_2 виявив готовність пройти медичний огляд на перебування під впливом лікарських препаратів я висловив до моменту остаточного оформлення протоколу, змінивши своє попереднє рішення з цього приводу. Таким чином, на момент складання Протоколу був ЗГОДНИЙ пройти обстеження, тож по факту в Протоколі наведено неправдиву інформацію стосовно його.
Більш того, як вже згадувалося вище, якби працівники поліції з першої хвилини чітко та ясно пояснили ОСОБА_1 наслідки відмови від огляду, він би погодився пройти відповідне обстеження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам.
Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушень і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення в частині саме складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 не надав.
Апеляційний суд вважає, що обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів, зокрема:
відеозаписом з нагрудної камери поліцейським взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Яковенком В.С. (а.с. 4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2024 (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5); рапортом інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гаврикова І. (а.с. 6) та належними доказами не спростовані.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Безпідставним є посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він погодився на проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки на стадії складання протоколу у правопорушника вже немає можливості висловити згоду пройти огляд на стан наркотичного або алкогольного сп'яніння.
Це право реалізується лише на початкових етапах, тобто під час безпосередньої пропозиції пройти огляд.
Більше того, в контексті висловленої раніше в апеляційній скарзі тези про безпідставність самої пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, подальший аргумент про те, що ОСОБА_1 згодився пройти такий огляд є суперечливим.
Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у медичному закладі, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень.
До того ж, у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява № 30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення.
Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява № 30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, застосоване до ОСОБА_1 є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень і таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та правильно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності і посилання на невідповідність висновків судді обставинам справи є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 25, 33, 38, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ференець О.Є. залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2024 рокуу відношенні ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя