Справа № 216/7583/24
провадження 1-кп/216/719/24
іменем України
19 листопада 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024041230001781 від 13.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Олександрівка, Долинського р-н, Кіровоградської області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, моб. тел. НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, просила звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням, про що надала відповідне письмове клопотання.
Обвинувачений підтримав клопотання потерпілої.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував та надав суду докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування були встановлені наступні фактичні обставини справи.
24.07.2024, приблизно о 12 годині 40 хвилин, у світлий час доби, по сухому асфальтному покриттю проїзної частини автодороги Н-23 з боку вулиці Петра Калнишевського в напрямку села Лозуватка у Центрально-Міському районі, міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, рухався технічно справний автомобіль «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , у салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебувала пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей же час, попереду автомобіля «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у смузі його руху, поблизу заїзду до відділення №1 Нової Пошти, без руху, знаходився автомобіль «Volkswagen T5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході подальшого руху автомобіля «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_4 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , або безпечно для інших учасників руху об'їхати автомобіль «Volkswagen T5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;
«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;
«12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»
Внаслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив наїзд на автомобіль «Volkswagen T5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого пасажир ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, у вигляді: закритого перелому грудини, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1986/78 від 22.10.2024, за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Між порушенням ОСОБА_4 , правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_5 , є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не заперечував, що при вказаних раніше обставинах вчинив даний злочин, пояснив, що відшкодував потерпілій завдану шкоду.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, оскільки обвинувачений, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив Правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Між тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
При цьому, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 статті 288 КПК встановлено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Разом з цим, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
В свою чергу, санкцією частини першої статті 286 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Таким чином, беручи до уваги зазначене, а також виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 286 КК України, положень ст. 25 КК України та фактичних обставин справи, кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким злочином та за своєю правовою природою є необережним.
Виходячи з викладеного, суд, вислухавши думку потерпілої, яка просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням, обвинуваченого, який підтримав клопотання потерпілої та прокурора, який також не заперечував по суті заявленого потерпілою клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки обвинувачений вперше вчинив необережний нетяжкий злочин та примирився з потерпілою, відшкодувавши останній завдану злочином шкоду.
При цьому, судом також враховуються роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», а саме, що примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів, а звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (п. 4 постанови ПВСУ).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 46, 286 ч. 1 КК України, ст.ст. 257, 284, 286, 288, 314, 326 393, 395, 532, 533 КПК України суд,-
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001781 від 13.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,- закрити.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_7