Справа № 199/9174/24
(3/199/4340/24)
іменем України
21.11.2024 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, громадянина України, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, -
10.10.2024 року приблизно о 11-10 годині, за адресою: м. Добропілля, вул. Залізнична, номер будинку відсутній, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21124 державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним , не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT MEGANE державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Під час ДТП завдано матеріальні збитки. Постраждалих осіб не має.
ОСОБА_2 до суду не з'явився. Матеріалах справи містять пояснення останнього, в яких він зазначив, що керував ВАЗ 21124 державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Залізнична. Потерпілий ОСОБА_3 , керував RENAULT MEGANE державний номерний знак НОМЕР_2 перед ОСОБА_2
Транспортний засіб RENAULT MEGANE державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснило зупинку, перед транспортним засобом ОСОБА_4 , який також зробив аналогічну дію, але зіткнення з ОСОБА_5 уникнути не було можливим.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 враховую те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення на 21.11.2024 року, на яке ОСОБА_2 у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_2 був судом належним чином повідомлений на 21.11.2024 року.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_4 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_4 як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_4 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_2 не бажає з'являтись у судове засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП його участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду питання щодо наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, щодо наміру ОСОБА_4 особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_4 та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
ОСОБА_2 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Окрім того, ОСОБА_4 для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи мав можливість звернутися до офіційного веб-порталу «Судова влада України», за допомогою якого будь-яка особа може отримати інформацію щодо стан розгляду, руху судової справи тощо, та стадії її розгляду.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_4 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №147263 від 10.10.2024,що оформлений згідно з вимогами КУпАП та засвідчений підписами ОСОБА_6 . Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_2 не заявляв;
- схемою ДТП від 10.10.2024 року;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За таких обставин дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, ОСОБА_2 будучи повідомлений належним чином про дату та час слухання справи, до суду не з'явився. Жодних документів, які б підтверджували його невинуватість за ст. 124 КУпАП, суду не надав.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 21.11.2024 року, ОСОБА_2 не оскаржував дії працівників поліції після його зупинки та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_4 , ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.Л.Воробйов
21.11.2024