21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 160/12076/24
адміністративне провадження № К/990/42100/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/12076/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради про стягнення податкового боргу,
установив:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути податковий борг Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до бюджету в розмірі 2 000 119,99 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
До закінчення підготовчого судового засідання, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просив стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до бюджету в розмірі 2 468 644,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, залишеною без змін постановою, Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, заяву про збільшення позовних вимог повернуто позивачу без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи касаційну скаргу суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (а саме: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), після їх перегляду в апеляційному порядку.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник формально покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).
Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин цієї справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судовми попередніх інстанцій, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не викладено підстави касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, а також постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, ухваленої за результатами її перегляду.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/12076/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов