12 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7439/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гриценко А.О.,
представника позивача - Капусти О.А.,
представника відповідача - Трофімченка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066422405 від 09.05.2024 року, згідно якого збільшено позивачу ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування" в сумі 366 952,04 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066372405 від 09.05.2024 року, згідно якого збільшено позивачу ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в сумі 30 579,33 грн;
- визнати протиправною та скасувати Вимогу №Ф-00066452405 від 09.05.2024 року про сплату позивачем ФОП ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску в частині донарахування в сумі 299 707,20 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення №00066462405 від 09.05.2024 року., згідно якого до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції за своєчасно не сплачений єдиний внесок - у розмірі 74 840,74 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066142405 від 09.05.2024 року в частині збільшення позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 479 623,49 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066182405 від 09.05.2024 року в частині збільшення позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 68 041,59 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066622405 від 09.05.2024 року, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 23 800,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066662405 від 09.05.2024 року, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066632405 від 09.05.2024 року, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00066672405 від 09.05.2024 року, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6 800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працівниками ГУ ДПС у Полтавській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 по 31.12.2022, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2018 по 31.12.2022.
За результатами перевірки був складений акт від 03.04.2024 №3991/16-31-24-05-01/2509404521.
На підставі даного акт були винесені податкові повідомлення-рішення №00066422405 від 09.05.2024, №00066372405 від 09.05.2024, №00066462405 від 09.05.2024, №00066142405 від 09.05.2024, №00066182405 від 09.05.2024, №00066622405 від 09.05.2024, №00066662405 від 09.05.2024, №00066632405 від 09.05.2024, №00066672405 від 09.05.2024, та вимога про сплату боргу №Ф-00066452405 від 09.05.2024. Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає що перевіряючіми не враховані всі надані документи під час проведення перевірки, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7439/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16.07.2024 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 , оформленою актом перевірки від 03.04.2024 №3991/16-31-24-05-01/2509404521 встановлено ряд порушень податкового законодавства. На підставі висновків акту перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
22.07.2024 до суду позивачем до суду надана відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач цитує окремі положення Акту документальної планової виїзної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2022 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2022. Відповідач ГУ ДПС у Полтавській області не навів достатніх аргументів, які б підтверджували законність прийняття ним оскаржуваних семи податкових повідомлень-рішень про донарахування відповідних податків і зборів та застосування штрафних (фінансових) санкцій, однієї вимоги і рішення про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, не навів жодних нових аргументів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 06.12.2000 зареєстрована як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Позивач з 26.10.2012 зареєстрований платником податку на додану вартість.
Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний), 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, 73.11 Рекламні агентства.
Працівниками ГУ ДПС у Полтавській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 по 31.12.2022, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2018 по 31.12.2022.
За результатами перевірки був складений акт від 03.04.2024 №3991/16-31-24-05-01/2509404521, згідно висновку якого встановлено порушення вимог:
1) пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), наказ Міндоходів від 16.09.2013 року №481 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 "Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення" та ст.128 п.6 Господарського Кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 із змінами та доповненнями, а саме неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, що призвело до включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2019, 2020, 2021 роки перекручених даних, що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу у сумі 2038622,48 грн., а саме за 2020 рік у сумі 680889,59 грн. та за 2021 рік у сумі 1357732,89 грн.;
2) п.177.2 пп.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 366952,04 грн. у т.ч. за 2020 рік у сумі 122560,12 грн. та за 2021 рік у сумі 244391,92 грн.;
3) порушено абз. "ґ" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015року N 111/26556) зі змінами та доповненнями затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2020 року за № 514/34797), від 15 грудня 2020 року N 773 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України28 грудня 2020 за № 1304/35587), № 278 від 19.05.2021 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2021 за N 838/36460), в результаті чого податкові розрахунки за 1, 2 кв. 2018 року поданні з помилками. Порушення за 1, 2 кв. 2018 року призвело до зміни платника податку;
4) п.2 частини першої ст.7 та частини 5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 299707,2 грн., а саме за 2020 рік у сумі 148992,96 грн. та за 2021 рік у сумі 150714,24 грн.;
5) пп.49.18.1. п.49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, травень 2022 року. Згідно пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ (із змінами та доповненнями) штрафні санкції не застосовуються;
6) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, пп. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 422906 грн., у т.ч. за лютий 2018 на суму 515 грн, за березень 2018 на суму 301 грн, за квітень 2018 на суму 1484 грн, за травень 2018 на суму 6007 грн, за червень 2018 на суму 6135 грн, за липень 2018 на суму 4754 грн, за серпень 2018 на суму 3157 грн, за вересень 2018 на суму 2166 грн, за жовтень 2018 на суму 1575 грн, за листопад 2018 на суму 853 грн, за грудень 2018 на суму 1333 грн, за червень 2019 на суму 2542 грн, за липень 2019 на суму 22634 грн, за вересень 2019 на суму 499 грн, за жовтень 2019 на суму 11511 грн, за листопад 2019 на суму 1301 грн, за грудень 2019 на суму 11920 грн, за січень 2020 на суму 3719 грн, за лютий 2020 на суму 919 грн, за березень 2020 на суму 860 грн, за квітень 2020 на суму 605 грн, за травень 2020 на суму 3536 грн, за червень 2020 на суму 1761 грн, за липень 2020 на суму 8440 грн, за серпень 2020 на суму 10831 грн, за вересень 2020 на суму 1095 грн, за жовтень 2020 на суму 14539 грн, за листопад 2020 на суму 3663 грн, за грудень 2020 на суму 919 грн, за січень 2021 на суму 1060 грн, за лютий 2021 на суму 4149 грн, за березень 2021 на суму 946 грн, за квітень 2021 на суму 15045 грн, за травень 2021 на суму 590 грн, за червень 2021 на суму 3568 грн, за липень 2021 на суму 1076 грн, за серпень 2021 на суму 23417 грн, за вересень 2021 на суму 6465 грн, за жовтень 2021 на суму 354 грн, за листопад 2021 на суму 4211 грн, за грудень 2021 на суму 92258 грн, за січень 2022 на суму 42871 грн, за лютий 2022 на суму 824 грн, за березень 2022 на суму 6702 грн, за квітень 2022 на суму 1594 грн, за травень 2022 на суму 11663 грн, за червень 2022 на суму 16031 грн, за липень 2022 на суму 15898 грн, за серпень 2022 на суму 30407 грн, за вересень 2022 на суму 778 грн, за жовтень 2022 на суму 10915 грн, за листопад 2022 на суму 952 грн, за грудень 2022 на суму 1558 грн, та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2022 на суму 447 грн;
7) пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, а саме відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1802512,73 грн;
8) п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4,п.п1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 30579,33 грн. у тому числі за 2020 рік у сумі 10213,34 грн. та за 2021 рік у сумі 20365,99грн.;
9) п.п. 226.3, п.п. 226.7, п.п. 226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями) - "Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством" у зв'язку із встановленням фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими (без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку) на суму 3849,3 грн.;
10) ч. 10 ст. 153 Закону України від 19.12.1995 № 481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями), а саме встановлено факт реалізації алкогольних напоїв у 2 місцях здійснення діяльності протягом часу доби, на яку рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу;
11) п.7 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР в редакції Закону України від 01.06.2000 №1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме встановлено не подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані в перевіряємому періоді з 01.01.2018 по 31.12.2022.
На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення №00066422405 від 09.05.2024, згідно якого збільшено позивачу ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування" в сумі 366 952,04 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066372405 від 09.05.2024, згідно якого збільшено позивачу ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в сумі 30 579,33 грн;
- вимога про сплату боргу №Ф-00066452405 від 09.05.2024 року про сплату позивачем ФОП ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску в частині донарахування в сумі 299 707,20 грн;
- рішення №00066462405 від 09.05.2024, згідно якого до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції за своєчасно не сплачений єдиний внесок - у розмірі 74 840,74 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066142405 від 09.05.2024, згідно якого збільшено позивачу ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 528 632, 50 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066182405 від 09.05.2024, згідно якого збільшено позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 69 881,75 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066622405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 23 800,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066662405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066632405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00066672405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6 800,00 грн.
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області повністю, а з №00066142405 від 09.05.2024 та №00066182405 від 09.05.2024 - частково, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Щодо податкових повідомлень-рішень №00066422405, №00066372405, вимоги про сплату боргу №Ф-00066422405 від 09.05.2024 та рішення №00066462405 від 09.05.2024, суд зазначає наступне.
В Акті документальної перевірки вказано, що позивачем в 2020-2021 роках завищено вартість документально підтверджених витрат на суму 2038622,48 грн., на підставі чого відповідач донарахував позивачу за перевіряємий період: податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 366 952,04 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №00066422405 від 09.05.2024, військовий збір у розмірі 30 579,33 грн., єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців у розмірі 299 707,20 грн. згідно вимоги №Ф-00066452405 від 09.05.2024 року та штрафні санкції у розмірі 74 840,74 грн. згідно рішення №00066462405 від 09.05.2024.
При проведенні документальної перевірки позивача ФОП ОСОБА_1 відповідач не обґрунтовано розрахував чистий оподаткований дохід позивача.
Відповідач визначив заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування не шляхом перевірки відповідних первинних документів, що містять відомості про обсяги виручки та витрат, а за своєю (вигаданою) методикою, математично порівнявши вартість придбаних в перевіряємому податковому періоді товарів із задекларованим позивачем в цьому періоді показником вартості реалізованого товару та обсягу залишків товару, які відповідач розрахував на свій суб'єктивний розсуд.
Щодо розрахунків відповідачем залишків продукції
Висновок про їх наявність, як вказано в акті перевірки на стор. 11-15, сформовано на підставі проведення аналізу придбаної продукції за кодами УКТ ЗЕД відповідно до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН контрагентами постачальниками ФОП ОСОБА_1 (дана продукція включена само зайнятою особою до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідні звітні податкові періоди) і реалізованої продукції через РРО кінцевому споживачу відповідно до фіскальних касових чеків та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за кодами УКТ ЗЕД ФОП ОСОБА_1 (дана продукція включена само зайнятою особою до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідні звітні податкові періоди).
В Акті документальної перевірки на вказаних сторінках відповідач наводить таблиці, в яких вибірково відображено придбання, реалізація і залишки товарно-матеріальних цінностей (безалкогольні напої, алкогольні напої, тютюнові вироби, м'ясопродукти та інші продтовари і промтовари) за 2020-2022 роки.
Відповідач в тексті Акту документальної перевірки та у вищезазначених таблицях придбані, реалізовані та ті, що знаходяться на залишку, товарно-матеріальні цінності називає "продукцією".
Так, відповідачем здійснено розрахунок залишків продукції не в кількісному вираженні, а в грошовому (одиниця вимірювання - гривня).
Розрахунок здійснювався шляхом додавання до обсягу залишку продукції на початок звітного року у гривні обсягу придбаної протягом звітного року продукції у гривні та подальшого віднімання обсягу реалізованої продукції у звітному році у гривні.
З метою спростування проведених відповідачем розрахунків та для підтвердження своїх розрахунків стосовно придбаної продукції, реалізованої продукції, залишків продукції за період з 2020 по 2022, позивачем надано таблицю, яка підтверджує розрахунки, що зроблені позивачем та які спростовують розрахунки відповідача стосовно залишків продукції, що вказані в таблицях на стор. 11-15 Акту документальної перевірки.
Про те, що залишки товарно-матеріальних цінностей (продукції), які були обраховані відповідачем на власний суб'єктивний розсуд, не відповідають фактичним обставинам справи (фактичним залишкам), свідчить той факт, що в наведеній відповідачем в Акті документальної перевірки на стор.11-12 таблиці "Придбання, реалізації та залишків продукції в 2020 році", взагалі відсутні дані (придбання, реалізації та залишків продукції) по восьми кодах УКТ ЗЕД (категорія товару), а саме: 1601 - Ковбаси та аналогічні вироби з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові; готові харчові продукти, виготовлені на основі цих виробів 0210 - М'ясо та їстівні м'ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м'яса або м'ясних субпродуктів 0405 - Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока; молочні пасти 0406 - Сири всіх видів і кисломолочний сир 2204217900 - Вина виноградні, включаючи вина кріплені-БІЛІ; сусло виноградне 2204218300 - Вина виноградні, включаючи вина кріплені-БІЛІ; сусло виноградне; ІНШІ 2204219400 - Вина виноградні, включаючи вина кріплені-ІНШІ; сусло виноградне 2206003100 - сидр і перрі.
В зв'язку з великим обсягом документів, які свідчать про придбання, реалізацію та залишки продукції у 2020 році по 8 вищезазначених кодах УКТ ЗЕД до позовної заяви в якості додатків було надано суду копії не всіх податкових накладних (а лише деяких) за січень - грудень 2020 року, які свідчать як про придбання, так і про реалізацію ФОП ОСОБА_1 в 2020 році продукції по 8 кодах УКТ ЗЕД, яка була взагалі не врахована відповідачем при підрахунку залишків продукції.
Надані копії податкових накладних свідчать, що відповідач в Акті документальної перевірки безпідставно та протиправно не врахував вартість придбаної у 2020 році продукції, вартість реалізованої у 2020 році продукції та не встановив суму залишків станом на 31.12.2020 року по продукції, яка стосується 8 вищезазначених кодів УКТ ЗЕД.
Аналогічним чином відповідачем здійснено розрахунки за 2021 та 2022 роки.
Так, у розрахунках залишків продукції станом на 31.12.2021 р. (таблиця на сторінках 12-13 Акту перевірки) у стовпчику "залишки продукції на 31.12.2021" "на суму грн." залишено порожніми (незаповненими) графи по кодах продукції УКТ ЗЕД: 209, 210, 405, 406, 1601, 1602, 2203001000, 2206008100, 2206008900, 2402209020, 2403999000, 2403999010, 3923.
Крім того, по коду продукції УКТ ЗЕД 2402209020 (сигарети з фільтром) графа у стовпчику "залишок продукції на 01.01.2021" залишена незаповненою, хоча з вищевказаного випливає, що реальний зміст такої графи складає (-818 243,00 грн.).
Розрахунок числових значень, залишених відповідачем незаповнених граф свідчить, що їх загальна сума складає (-3 123 102,15 грн.).
У розрахунках залишків продукції станом на 31.12.2022 (таблиця на сторінках 13-15 Акту перевірки) у стовпчику "залишки продукції на 31.12.2022" "на суму грн." залишено порожніми (незаповненими) графи по кодах продукції УКТЗЕД: 405, 406, 1601, 2009, 2106, 2203001000, 2206008100, 2206008900, 2208301100, 2208303000, 2402209010, 2402209020, 2403110000, 2403191000, 3923.
Розрахунок числових значень залишених відповідачем незаповнених граф свідчить, що їх загальна сума складає (-5 355 549,15 грн.).
Вказаний факт свідчить про те, що у відповідному періоді за яким кінцевий залишок певної продукції становить мінусове значення (різниця між придбаним товаром та реалізованим) відбулась реалізація товару, що був придбаний (оплачений) у попередніх роках.
Відповідно ж до п.177.2. ст..177 ПК України Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.3. ст.. 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Згідно із п. 177.4. ст.. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
177.4.3. суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Отже, до складу витрат ФОП включаються тільки витрати, які пов'язані з отриманням доходу. Тобто, Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право зарахувати до витрат звітного року безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, зроблені в попередньому році, але пов'язані з отриманням доходу звітного року (придбані для реалізацій в минулому році, але реалізовані в поточному).
Всупереч викладеного, Відповідач під час проведення підрахунку залишків продукції проводить її обрахунок виключно в межах календарних років 2020, 2021,2022 без коригування на суми (збільшення суми витрат на оплату продукції чи зменшення суми залишків продукції відповідного року) на суму реалізованого товару кінцевому споживачу, фактичну оплату за який постачальникам Позивачем здійснено в попередньому році.
Крім того, надходження товару від постачальників Позивачу повине встановлюватися лише на підставі оформлених належним чином первинних документів - видаткових накладних.
Податкові ж накладні, що зареєстровані в ЄРПН є підставою для обрахунку податку на додану вартість, адже реєструються відповідно абз.1 п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Тобто її реєстрація не є беззаперечним доказом фактичного отримання товару Позивачем, а може свідчити лише про проведену передплату такого товару.
Отже, наведені відповідачем в Акті документальної перевірки розрахунки придбаної та реалізованої продукції, а також обрахунок залишків продукції, здійснено з численними помилками та неточностями, за вибірковим порядком, виключно по товарних позиціях, які формують штучне завищення показника "залишки продукції", що призвело до неправильного (завищеного) розрахунку суми "разом", який в подальшому використано відповідачем для розрахунку бази оподаткування.
Таким чином, наведені позивачем помилки, які допущені відповідачем при проведенні відповідних розрахунків, що містяться в Акті перевірки, свідчать про те, що обраний відповідачем метод розрахунків, по-перше, - наведений відповідачем з помилками та в довільному порядку в розрізі розрахунків по товарним позиціям, по друге, - жодним чином не свідчить про будь-яке завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції.
Отже податкове повідомлення - рішення від 09.05.2024 року №00066422405 згідно якого збільшено грошове зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» в сумі 366 952,04 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №00066372405 згідно якого збільшено грошове зобов'язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 30 579,33 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки)№Ф-00066452405 від 09.05.2024 з єдиного внеску в сумі 299 707,20 грн. та рішення №00066462405 від 09.05.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за своєчасно не сплачений єдиний внесок в сумі 74 840, 74 грн. прийняті всупереч вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Щодо не сплати податку на додану вартість і відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У висновках Акту документальної перевірки (стор. 110, 111) відповідач вказує, що ним встановлено:
- занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за перевіряємий період в загальному розмірі 422 906,00 грн.;
- відсутня реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період на загальний обсяг постачання (без податку на додану вартість) в сумі 1 802 512,73 грн.
За вищезазначені порушення відповідач прийняв вказані податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення №00066142405 від 09.05.2024, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 528 632,50 грн., із них: 422 906,00 грн. - сума нібито не сплаченого податку на додану вартість і 105 726,50 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач ФОП ОСОБА_1 частково погодився з нарахуванням грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)", а саме: із сумою 36803,20 грн. - за не включення до податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість цієї суми (без штрафних санкцій) (умовний продаж побутової техніки), а також із сумами - 1 528,01 грн. за повторне включення до податкового кредиту однакових податкових накладних; 876,00 грн. за порушення терміну реєстрації податкових накладних.
Позивач ФОП ОСОБА_1 також погодився з нарахуванням штрафних санкцій в розмірі 25% за вищезазначені порушення (36 803,20 грн. + 1 528,01 грн. + 876,00 грн. = 39 207,21 грн. х 25% = 9 801,80 грн.).
Отже, загальна сума донарахованого податку за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" разом із штрафними санкціями, з якою погодився позивач, складає 49 009,01 грн. (39 207,21 грн. + 9 801,80 грн.) та яка була сплачена згідно платіжної інструкції №1589 від 3.06.2024 року.
В той же час ФОП ОСОБА_1 не погодився із даним ППР в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 479623, 49 грн.
- податкове повідомлення-рішення №00066182405 від 09.05.2024, згідно якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 69 881,75 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН (Єдиний реєстр податкових накладних).
ФОП ОСОБА_1 погодився з частиною штрафних санкцій, застосованих до позивача у розмірі 1840,16 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних, що стосується придбання та використання побутової техніки та несвоєчасну виписку податкової накладної на умовний продаж на побутову техніку, які були сплачені до бюджету згідно платіжної інструкції №1591 від 3.06.2024 (дод.44).
В той же час ФОП ОСОБА_1 не погоджується з даним ППР №00066182405 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 68 041,59 грн. і оскаржує його в цій частині в судовому порядку.
Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00066142405, №00066182405, встановлено наступне.
Згідно прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №00066142405 від 09.05.2024 року, крім основного платежу із сплати ПДВ в розмірі 422 906,00 грн., застосовано також штрафні (фінансові) санкції в розмірі 105 726,50 грн., всього на суму 528 632,50 грн.
Позивач ФОП ОСОБА_1 частково погоджується з нарахуванням грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)", а саме: із загальною сумою (разом із штрафними санкціями) 46 004,00 грн., за не включення до податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість в розмірі 36 803,20 грн. (без штрафних санкцій) (умовний продаж побутової техніки).
Отже, загальна сума донарахованого податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, з якою погоджується позивач, складає 46 004,00 грн.
В той же час ФОП ОСОБА_1 не погоджується з твердженням ревізорів в Акті документальної перевірки про нібито безпідставне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при закупівлі нижче зазначених товарів:
- квасу та інших безалкогольних напоїв - (сума ПДВ без штрафних санкцій складає 81 008,18 грн.);
- будівельних матеріалів, техніки та інструменту - (сума ПДВ без штрафних санкцій складає 242 691,17 грн.).
Всі вищезазначені товари, згідно інвентаризаційних відомостей, знаходяться на залишку.
Позивач ФОП ОСОБА_1 також не погоджується з безпідставним нарахуванням податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, в сумі 75 000,00 грн. при виконанні Договорів стосовно придбання послуг мерчандайзингу з ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2 ).
Отже, загальна сума податку на додану вартість, який безпідставно донарахований ФОП ОСОБА_1 , складає 479 623,49 грн.
Таким чином, позивач ФОП ОСОБА_1 не погоджується з більшою частиною донарахування податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, в розмірі 479 623,49 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №00066142405 від 09.05.2024 року.
Одним із порушень зі сплати податку на додану вартість ревізори вважають, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно включала до складу податкового кредиту звітних податкових періодів суми ПДВ при придбанні будівельних матеріалів та інструментів, квасу та інших напоїв.
Підприємства-постачальники (ТОВ "ЕЛЕКТРОСВІТПЛЮС", ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "ПОЛО-ІНВЕСТБУД", ПП "ПОЛО-ІНВЕСТБУД", ТОВ "ДАКО-ГРУП ЛТД", ТОВ "МІНІМАКСІ", в яких ФОП ОСОБА_1 здійснювала закупівлю товарно-матеріальних цінностей, під час здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ та відповідно надали (зареєстрували) відповідні податкові накладні, які надають позивачу право на віднесення сум податкового кредиту з ПДВ.
На даний час закуплені позивачем будівельні матеріали, інструменти та інші товарно-матеріальні цінності знаходяться на залишку у позивача ФОП ОСОБА_1 . При подальшій продажі, використанні, при списанні будівельних матеріалів, квасу та інших напоїв сума податку на додану вартість буде задекларована позивачем до податкових зобов'язань.
Зазначене вище підтверджується копіями витягів з інвентаризаційних відомостей залишку будівельних матеріалів, інструментів та інших товарно-матеріальних цінностей в тому числі квасу та інших напоїв станом на 01.01.2023.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 07.12.2022 у справі №200/6156/20-а дійшов наступних висновків: "При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів".
Твердження відповідача в Акті документальної перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ при придбанні будівельних матеріалів, інструментів та інших товарно-матеріальних цінностей (квасу та інших напоїв) суперечить фактичним обставинам справи, оскільки товарно-матеріальні цінності закуповувались позивачем виключно з метою здійснення господарської діяльності (використання за призначенням або подальшої реалізації).
Як було зазначено вище, відповідачем не ставиться під сумнів факт придбання та відповідно передача у власність ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей від контрагентів-постачальників, зокрема: (ТОВ "ЕЛЕКТРОСВІТПЛЮС", ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "ПОЛО-ІНВЕСТБУД", ПП"«ПОЛО-ІНВЕСТБУД", ТОВ "ДАКО-ГРУП ЛТД", ТОВ "МІНІМАКСІ", як не встановлена дефектність документів, складених при виконанні даних господарських операцій або їх відсутність.
Як передбачено п. 188.1 ст. 188 ПК України (на момент виникнення правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу), з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно із п. 198.1. ст. 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. ст. 198ПК України визначено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.4. ст. 198 ПК України (на момент виникнення правовідносин) якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Як передбачено підпунктом "г" п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В пункті 198.6. цієї ж статті ПК України вказано, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.1. ст.. 201 ПК України На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п. 201.7. ст.. 201 ПК України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до абз.2 п. 201.10 ст. 201 ПК України Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суми ПДВ ФОП ОСОБА_1 згідно податкових накладних включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди, та відповідають даним податкових декларацій, наданих (надісланих) відповідачу.
Під час здійснення перевірки відповідачем встановлено, що у період з 01.01.2018 року до 31.12.2022 року, згідно даних податкових декларацій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які сплачені при придбанні товарів, та які нібито не використовувалися у господарській діяльності, а саме: будівельних матеріалів та інструментів, квасу та інших напоїв.
Даний висновок суперечить фактичним обставинам справи, оскільки товарно-матеріальні цінності закуповувались позивачем виключно з метою здійснення господарської діяльності (використання за призначенням або подальшої реалізації).
Закуплені товарно-матеріальні цінності станом на 01.01.2023 знаходяться на залишках, що підтверджується витягами з інвентаризаційних відомостей залишків ТМЦ.
Для підтвердження вищезазначеного в якості додатків до позовної заяви було надано суду копії витягів з інвентаризаційних відомостей залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2023
Позивач також не погоджується з безпідставним нарахуванням податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, в сумі 75 000,00 грн. при виконанні Договору стосовно придбання послуг мерчандайзингу з ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2 ).
Відповідач в Акті документальної перевірки (стор. 86-89) вказує, що фактичне надання послуг по Договору не є можливим, отже створені для штучного формування податкового кредиту та ухилення від оподаткування.
Отже, відповідач ставить під сумнів законність укладеного позивачем Договору по придбанню послуг з мерчандайзингу з ФОП ОСОБА_3 .
Але податковий орган, згідно діючого законодавства, не має права робити висновок про нікчемність правочинів.
Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не Актами податкових перевірок.
04 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №813/2230/13-а, адміністративне провадження №К/9901/28484/18 (ЄДРСРУ №78325837) підтвердив раніше висловлену правову позицію стосовно того, що визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції податкового органу.
Так, 20 березня 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №805/10886/13-а, адміністративне провадження №К/9901/1424/18 (ЄДРСРУ №72863889) викладено правову позицію, яка зводиться до наступного.
Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відтак, встановлення Актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.
Верховний Суд вважає, за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання.
Крім того, 07 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0870/4806/12, адміністративне провадження №К/9901/5850/18 (ЄДРСРУ №75757107) чітко зазначив, що наявність податкової інформації про «фіктивність» контрагентів є неприйнятною оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів.
Таким чином, підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок, а визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції фіскального органу.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 09.05.2024 №00066142405, яке стосується в частині донарахування податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, в сумі 479 623,49 грн., прийняте всупереч вимог чинного податкового законодавства і підлягає скасуванню в цій частині.
Стосовно оскаржуваного ППР №00066182405 від 9.05.2024, згідно якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 69 881,75 грн. за несвоєчасну відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд зазначає наступне.
ФОП ОСОБА_1 погоджується з частиною штрафних санкцій, застосованих до позивача у розмірі 1 840,16 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних, що стосується придбання та використання побутової техніки та несвоєчасну виписку податкової накладної на умовний продаж на побутову техніку.
В той же час ФОП ОСОБА_1 не погоджується з даним ППР №00066182405 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 68 041,59 грн. і оскаржує його в цій частині в судовому порядку.
В пункті 2.6.4. Акту документальної перевірки (стор.91-92) відповідачем вказано, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевіряється, не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), у результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп. 2.6.1 Акту перевірки.
Далі в цьому пункті Акту документальної перевірки відповідач вказує:
"Відповідно до норм Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, із змінами та доповненнями: п. 201.1. ст. 201. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. п. 1201.2 ст. 1201. У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушено пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН - на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1802512,73 грн.".
За це встановлене порушення (за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН) відповідач застосував до позивача згідно оскаржуваного ППР №00066182405 від 09.05.2024 р. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 881,75 грн. (з частиною штрафних санкцій в сумі 1840,16 грн. позивач погоджується).
Але ні в Акті документальної перевірки, ні в розрахунку штрафних санкцій за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних відповідач не вказує перелік цих податкових накладних та термін, в який ці накладні повинні бути зареєстровані.
Суд зазначає, що відповідачем в пункті 2.6.4 Акту документальної перевірки не дотримано вимог, зазначених в "Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", затвердженого Наказом Міністерством фінансів України №727 від 20.08.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України №702 від 22.12.2021 року), в якому вказано, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У зв'язку із встановлення судом протиправності податкового повідомлення-рішення від 09.05.2024 №00066142405, в частині донарахування податку на додану вартість, разом із штрафними санкціями, в сумі 479 623,49 грн. слідує висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення ППР №00066182405 від 9.05.2024 в частині, що оскаржується Позивачем на суму 68041,59 грн.
У висновку Акту документальної перевірки також вказано про такі порушення:
- встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що вважається не маркованими (без марок акцизного податку встановленого зразка, або з підробленими марками акцизного податку (стор.111 пункт 9);
- встановлено факти реалізації алкогольних напоїв у 2-х місцях здійснення такої реалізації в заборонений час доби, в який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу (стор.111 пункт 10).
За ці порушення відповідачем прийняті чотири нижче зазначені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №00066622405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 23 800,00 грн. за нібито встановлені порушення в магазині "Оптовичок" за адресою: АДРЕСА_1 при реалізації лікеро-горілчаних виробів, які не позначені марками акцизного податку встановленого зразка, на суму 178,80 грн., та застосовано штрафні санкції в мінімальному розмірі за це порушення на суму 17 000,00 грн. Також в цьому магазині "Оптовичок" встановлені факти реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби та застосовані штрафні санкції на суму 6 800,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №00066662405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн. за нібито встановлені порушення в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 - при реалізації лікеро-горілчаних виробів, які не позначені марками акцизного податку встановленого зразка, на суму 3 112,70 грн., та застосовано штрафні санкції в мінімально встановленому розмірі за це порушення на суму 17 000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №00066632405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн. за нібито встановлені порушення в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_3 , при реалізації лікеро-горілчаних виробів, які не позначені марками акцизного податку встановленого зразка, на суму 557,80 грн., та застосовано штрафні санкції в мінімально встановленому розмірі за це порушення на суму 17 000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №00066672405 від 09.05.2024, згідно якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 6800,00 грн. за встановлені порушення в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_4 , при реалізації лікеро-горілчаних виробів в заборонений час доби.
Позивач повністю не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
Щодо вищезазначених податкових повідомлень-рішень: №00066622405, №00066632405, №00066662405 в частині застосування штрафних санкцій при реалізації лікеро-горілчаних виробів, які нібито не позначені марками акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає наступне.
Зазначення в фіскальному чеку даних марки акцизного податку на алкогольні напої, чи відсутність такої інформації в розрахунковому документі за минулий період ніяким чином не може підтверджувати чи спростовувати факт реалізації не маркованої алкогольної продукції.
Для фактичного встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку, необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку, щоб реально стверджувати про реалізацію не маркованої алкогольної продукції (відповідно до п.226.9 ст. 226 ПК України).
Відповідач Головне управління ДПС в Полтавській області у Акті документальної перевірки від 3.04.2024 року вказує, що ним були встановлені згідно електронної інформації, яка передається по дротових або бездротових каналах зв'язку до Державної податкової служби України, факти нібито реалізації алкогольних напоїв з відхиленням від вимог Положення, затвердженого КМУ від 27.12.2010 року №1251, відповідно до якого здійснюється маркування алкогольних напоїв.
Єдиним доказом нібито встановленого порушення про нібито реалізацію позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку є самостійно виготовлені відповідачем три таблиці, які розміщені на сторінках 98, 99 Акту документальної перевірки та в яких наведено факти реалізації алкогольних напоїв в магазинах "Оптовичок" за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
В цих таблицях зазначено фіскальний номер РРО, через який було здійснено продаж; дата і час здійснення операції; фіскальний номер документа; найменування товару; серія та номер марки акцизного податку; кількість товару; ціна за одиницю товару; сума операції.
В графі "серія та номер марки акцизного податку" зазначені відповідні серії і номери марок акцизного податку, які були наклеєні на відповідні пляшки алкогольних напоїв.
Отже, як слідує із трьох таблиць, на всіх реалізованих пляшках алкогольної продукції були наклеєні марки акцизного податку.
Наведені відповідачем в Акті документальної перевірки таблиці (стор.98, 99) не можуть бути доказом реалізації позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку або реалізації фальсифікованих напоїв.
Оригіналів або копій документів, які б свідчили про порушення, відповідач не додає до Акту документальної перевірки.
На сторінці 97 Акту документальної перевірки відповідачем вказано, що при проведенні аналізу діяльності за період, що перевіряється, ФОП ОСОБА_1 через зареєстровані у додатку до ліцензій електронні контрольно-касові апарати, встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з відхиленням від вимог Положення, затвердженого КМУ від 27.12.2010 року №1251, відповідно до якого здійснюється маркування алкогольних напоїв.
Вказуючи про порушення позивачем Положення КМУ від 27.12.2010 р. №1251, відповідач не конкретизує, в чому саме полягає порушення в діях позивача: у відсутності певної інформації у фіскальних чеках за минулий період, в дублюванні марок акцизного податку чи в реалізації позивачем не маркованої продукції.
Твердження відповідача в Акті документальної перевірки про нібито реалізацію позивачем не маркованої алкогольної продукції не підтверджено жодним доказом і є його припущенням.
Висновки, викладені відповідачем в Акті документальної перевірки стосовно реалізації нібито не маркованої продукції, суб'єктивні та протиправні. Будь-яких доказів, крім трьох таблиць, розміщених на стор.98, 99 Акту документальної перевірки, на підтвердження описаних порушень до Акту документальної перевірки не долучено, а отже твердження, що викладені в Акті перевірки, є лише припущенням (вигадкою) перевіряючих та не можуть бути покладені в основу прийнятих відповідачем трьох оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №815/1071/16 "висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлення порушень платником податків, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки". Далі у вищезазначеній Постанові Верховного Суду зазначено: "Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника податків або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, або даними звірок, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі".
Не зазначення у фіскальному чеку обов'язкового реквізиту (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої) раніше, в 2023 році, відповідач безпідставно кваліфікував як не видача фіскального чеку, що суперечить Згідно позиції Верховного Суду, яка зазначена у Постанові від 27.11.2023 року по справі №420/11790/22:
"70. Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутність, за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але й підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 ст.17 Закону №265/95-ВР, а саме: як за не видачу такого розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції".
Як вказує відповідач в Акті документальної перевірки на стор.96-99, наявність порушення Позивачем вимог пп.226.7, 226.3, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України встановлено на підставі інформації, що міститься у базі даних СОД РРО.
При цьому ревізори під час проведення перевірки не досліджували оригінали бухгалтерських документів на придбання та реалізацію алкогольних напоїв, не досліджували оригінали фіскальних чеків, не досліджували оригінали прибуткових документів на отримання алкогольних напоїв, не робили запитів до наших постачальників з метою встановлення точних даних про наявність марок акцизного податку на алкогольних напоях.
Під час проведення документальної перевірки не робили огляд алкогольних напоїв, які знаходились в реалізації в магазинах, не проводили вилучення продукції для проведення відповідної експертизи марок акцизного податку. ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальність за помилки, які можливо виникають з причини недосконалості програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій, що встановлені в магазинах.
Позивач не може нести відповідальність за дії інших осіб, розробників комп'ютерних програм або інших юридичних та фізичних осіб, які займаються встановленням цих програм в реєстраторах розрахункових операцій та які мають недосконалість цих програм, що приводить до можливості друкування фіскальних чеків за відсутності в них повної інформації про номера і серію акцизного податку.
Представники ГУ ДПС в Полтавській області під час проведення документальної перевірки могли б пересвідчитись в цілісності пломб на касових апаратах, що встановлені в моїх магазинах.
Цілісність пломб на касових апаратах означає, що позивач позбавлений доступу до проведення будь-яких маніпуляцій в цих апаратах (реєстратори розрахункових операцій).
Висновки Верховного суду, що викладені у Постанові від 09.09.2024 по вправі 280/6832/23, суд обґрунтовано відхили у зв'язку із їх нерелевантністю.
? Так, згідно Постанови Верховного суду від 09.09.2024 по вправі 280/6832/23 висновки щодо доцільності використання інформації, що міститься в СОД РРО сформовані як зазначено в самому рішенні: "в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки" . Крім того, предметом спору в рамках вказаної справи були висновки ревізорів стосовно відсутності тих чи інших обов'язкових реквізитів фіскального чеку та достовірності розрахункових документів.
У вказаній Постанові не мається жодних висновків про те, що наявність інформації в СОД РРО стосовно даних марки акцизного податку на алкогольні напої, невідповідність такої інформації стосовно вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 року №1251 чи п.226.9 ст. 226 ПК України, або відсутність такої інформації взагалі, може підтверджувати чи спростовувати факт реалізації не маркованої алкогольної продукції або факт реалізації з підробленими паперовими марками акцизного податку.
Натомість, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 16.05.2024 по справі № 520/4564/23 зазначив:
"72. Пунктами 1, 2 Розділу II "Функціонування СОД РРО" Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року N 477 встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
73. Суд погоджується с висновками суду апеляційної інстанції стосовного того, ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.".
Стверджувати про наявність порушення стосовно реалізації алкогольної продукції, що є не маркованою або з підробленими марками акцизного податку без дослідження безпосередньо реалізованої пляшки алкогольної продукції (дослідити наявність на ній марки акцизного податку та її достовірність) не можливо.
Головним управлінням ДПС в Полтавській області в Акті документальної перевірки від 03.04.2024 вказано про встановлені факти реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби, і ним прийнято два податкові повідомлення-рішення від 09.05.2024 за ці порушення, а саме: - №00066622405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6800,00 грн. - №00066632405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6800,00 грн.
Стосовно реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби, суд зазначає наступне.
З приводу встановленого порушення в діях позивача, а саме: Реалізація алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу, зазначає, що розбіжності в декілька секунд по часу, з якого дозволено продаж алкогольної продукції, між часом, що зафіксований в інформаційній системі "Податковий блок", та реальним офіційним Київським часом, були наслідком перебоїв в електропостачанні (аварійні та планові відключення) та у зв'язку з чим збоїв в роботі РРО, або в роботі системи інформаційної системи "Податковий блок" (не вірне відображення часу).
Всі товари (алкогольні напої) були продані без будь-яких порушень в часі.
В Акті документальної перевірки відповідач вказує, що інформація про реалізацію алкогольних напоїв у заборонений час доби була отримана ним в електронному вигляді по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Позивач зазначає, що реалізація алкогольних напоїв протягом часу доби, на які встановлено заборону продажу зафіксована в інформаційній системі «Податковий блок» з розбіжністю декілька секунд по часу, з якого дозволено продаж алкогольної продукції та реальним офіційним Київським часом пов'язанор з перебоями в електропостачанні (аварійні та планові відключення) у зв'язку із чим в роботі РРО, або роботі інформаційної системи «Податковий блок» (не вірне відображення часу.)
Суд вважає слушними доводи позивача, що для фактичного встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв в заборонений законом час доби необхідно проводити контрольно-розрахункову операцію, під час якої зафіксувати таку реалізацію в заборонений час доби (зафіксувати фактичний офіційний час), отримавши розрахунковий документ (фіскальний чек).
Слід зазначити, що програмне забезпечення сучасних реєстраторів розрахункових операцій не дозволяє касиру магазину здійснити реалізацію алкогольних напоїв в заборонений час доби. тому що ці реєстратори (РРО) не друкують фіскальні чеки у цей час доби.
В подібних випадках суд звертає увагу на той факт, що прийняття рішень, вчинення дій повинно здійснюватися пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності).
Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:
- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, ?що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;
- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;
- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;
- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від от 6 лютого 2001 року (заява № 41205/98) по справі "Tammer v.Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи... Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми".
Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Як свідчить Акт документальної перевірки, більшість порушень при продажі алкогольних напоїв у заборонений час доби відхиляються від дозволеного часу продажу менше, ніж на 1 хвилину.
Судова практика свідчить, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки розмір штрафних санкцій є надмірним за порушення, яке не змогло призвести до порушення публічного інтересу в розмірах, співмірних застосованій санкції.
Отже, виявлені розбіжності в декілька секунд навіть за умови їх доведення належними та допустимими доказами відповідачем, ніяким чином не могли привести до порушення суспільного порядку, настання будь-якої шкоди суспільним інтересам чи державі Україна.
Копії фіскальних чеків, які б свідчили про реалізацію алкогольних напоїв в заборонений час доби, відповідач не надає. Тобто, відповідач не надає доказів нібито скоєного позивачем порушення при реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби.
Відповідач не навів доказів з посиланням на первинні документи, на підставі яких були виявлені порушення податкового законодавства, не навів арифметичних підрахунків, на підставі яких було виявлено донарахування відповідних податків і зборів.
З огляду на наведене, податкові повідомлення-рішення №00066662405 від 09.05.2024, №00066632405 від 09.05.2024 та №00066672405 від 09.05.2024 суд визнає протиправними, а тому вони підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач ГУ ДПС в Полтавській області не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, одного рішення та Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.05.2024, в частині оскаржуваних позовних вимог прийняті всупереч вимог чинного податкового законодавства і підлягають скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 13844,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 13844,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00066422405 від 09.05.2024, №00066372405 від 09.05.2024, №00066462405 від 09.05.2024, №00066622405 від 09.05.2024, №00066662405 від 09.05.2024, №00066632405 від 09.05.2024, №00066672405 від 09.05.2024, №00066142405 від 09.05.2024 в частині збільшення суми грошового зобов?язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 479623,49 грн, №00066182405 від 09.05.2024 в частині збільшення суми грошового зобов?язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 68041,59 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу №Ф-00066452405 від 09.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 13844,00 (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.
Повне рішення складено 21 листопада 2024 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко