21 листопада 2024 року Справа № 280/9004/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивачем виконані усі умови, визначені Митний кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Посилається на те, що зазначені Митницею в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах є необґрунтованими, а твердження відповідача про те, що декларантом, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, є безпідставними. Звертає увагу, що жодна із зазначених у спірному рішенні підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів, не була визначена відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України. Оскільки зазначені підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та в електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто вони не були пов'язані з недоліками, у зв'язку з якими митницею витребувані додаткові документи, а зазначені лише у гр. 33 спірного Рішення, то звідси слідує, що вони є протиправними та не могли бути покладені митницею в основу прийнятого рішення, оскільки декларант фактично був не обізнаний з ними, тобто був позбавлений можливості проаналізувати їх та належним чином відреагувати на них в процесі консультацій щодо правильності визначення декларантом митної вартості задекларованої товарної партії. Зазначає, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, у тому щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатами опрацювання інформації яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, виявлено, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, що вказує на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Крім того, заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту була надіслана вимога щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МК України, проте, декларант повідомив, які документи було надано, та відмовився від надання додаткових документів. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України Вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 14.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони не скористались правом на подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
18.09.2023 між позивачем (Покупець) та компанією HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № HBB/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до Специфікацій №HBB2023-1 від 31.10.2023 сторони узгодили поставку партії товару сівалки зернові загальною вартістю 167 695,00 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), оплата товару: 100% передплата (пункт 6).
Крім того, відповідно до Специфікацій №HBB2023-2 від 31.10.2023 сторони узгодили поставку партії товару сівалки зернові та плуг загальною вартістю 25 084,00 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), оплата товару: 100% передплата (пункт 6).
Крім того, відповідно до Специфікацій №HBB2023-1-z від 31.10.2023 сторони узгодили поставку партії товару в асортименті загальною вартістю 518,75 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB Tianjin, Китай (пункт 5), протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару (пункт 6).
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №495 від 29.11.2023 позивач сплатив на користь HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) кошти в сумі 7 911,00 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №НВВ/1 від 18.09.2023 та Специфікацію №HBB2023-1 від 31.10.2023.
Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №571 від 02.01.2024 позивач сплатив на користь HEBEI BAIFENG TRADING CO. LTD., CHINA (Китай) кошти в сумі 147 338,00,00 дол.США, призначення платежу містить посилання на контракт №НВВ/1 від 18.09.2023 та Специфікацію №HBB2023-1 від 31.10.2023.
Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) № HBB2023-1 HBB2023-2 від 15.01.2024 на загальну суму 193 297,75 дол.США.
Додатковою угодою №1 від 10.04.2024 до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 сторони змінили порядок оплати товару, виклавши пункт 6 Специфікації №HBB2023-1 від 31.10.2023 у такій редакції «6. Оплата Товару: 155 249,00 дол.США передплата, 12 446,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару».
Додатковою угодою №2 від 10.04.2024 до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 сторони змінили порядок оплати товару, виклавши пункт 6 Специфікації №HBB2023-2 від 31.10.2023 у такій редакції «6. Оплата Товару: 25 084,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару».
Додатковою угодою №3 від 15.04.2024 до контракту №НВВ/1 від 18.09.2023 сторони змінили умови поставки товару відповідно до Специфікацій №HBB2023-1, №HBB2023-2 та №HBB2023-1-z від 31.10.2023, визначивши умови поставки FOB Xingang, Китай (Інкотермс 2010).
Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (МД) №24UA403070003622U4 від 17.04.2024, в якій заявлено до митного оформлення, у тому числі, такі товари:
Товар 1: «Машини сільськогосподарські, для висіву насіння. Сівалки причіпні для тракторів, не точного висівання для посіву насіння зернових та бобових культур (пшениця, ячмінь, рож, овес, горох, гречіха, просо, середні і дрібнонасінні зернобобові культури). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування: Сівалка зернова СЗ-12Т - 146 шт. Сівалка зернова СЗ-14Т - 146 шт. Сівалка зернова СЗ-16Т - 66 шт. Сівалка зернова СЗ-18Т - 63 шт. Сівалка зернова СЗ-22Т - 12 шт.»;
Товар 2: «Плуги двухкорпусні, навісні, відвальні, нові, виконує класичну відвальну оранку незасміченого камінням і плитняком ґрунту, дробить і перемішує його, підвищуючи однорідність і покращуючи структуру, зашпаровує добрива, пророслі бур'яни, пожнивні та інші рослинні рештки на велику глибину, в частково розібраному стані для зручності транспортування: Плуг ПН 220 - 255 шт.».
Митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною контракту) з урахуванням вартості перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): пакувальний лист № б/н від 13.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) № НВВВ2023-1 НВВ2023-2 від 15.01.2024; коносамент № HS124011414 від 30.01.2024; накладна УМВС № 053736 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053777 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053778 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053779 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053780 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053819 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053926 від 30.03.2024; накладна УМВС № 053991 від 30.03.2024; накладна УМВС № 054007 від 30.03.2024; сертифікат про походження товару №24С3307Y1262/00251 від 14.03.2024; платіжна інструкція в іноземній валюті № 495 від 29.11.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 571 від 02.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №CLL302/24 від 27.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №CLL302/2 від 27.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 29.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення № 3 від 23.01.2024; Специфікація №НВВ2023-1 від 31.10.2023; Специфікація №НВВ2023-1-z від 31.10.2023; Специфікація №НВВ2023-2 від 31.10.2023; Додаткова угода № 1 від 10.04.2024; Додаткова угода № 2 від 10.04.2024; Додаткова угода № 3 від 15.04.2024; Додаткова угода №4 від 15.04.2024; контракт № НВВ/1 від 18.09.2023; договір (контракт) про перевезення № K-425/23 від 01.12.2023; технічні характеристики від 06.07.2023.
Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні митні процедури:
«000 Інформаційне повідомлення - За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»;
«105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;
«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів - По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»
26.01.2024 Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:
«Початок консультації з митним органом:
У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями встановленими при проведенні митного огляду, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість.
Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
На вимогу митного органу позивачем направлено лист № 65 від 18.04.2024, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: платіжні інструкції № 495 від 29.11.2023 та № 571 від 02.01.2024, завірені банком; прайс-лист виробника від 20.10.2023; комерційну пропозицію виробника від 20.10.2023; виписки з банківського рахунку за листопад 2023, січень 2024, а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024, відповідно до якого зазначено, що митна вартість товару №1 та №2 не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, та з наступних причин:
1. Згідно договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 №K-425/23 між ТОВ "Керріленд Логістик" «Експедитор» м. Одеса та ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» «Клієнт» передбачено:
За цим Договором Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта організувати виконання визначених розділом 2 цього договору послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу (у подальшому «Послуги»). (п.1)
Організація перевезення вантажу Клієнта морським, річковим, залізничним, автомобільним транспортом, контейнерних перевезень за маршрутом, узгодженим з Клієнтом згідно з попередньою погодженою з ним Заявкою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. (п.2.1.1)
Поданий до митного оформлення рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № CLL302/24 від 27.03.2024 не містять всіх відомостей щодо згаданих складових.
2. Відповідно до п.3.1 договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 № K-425/23 «Оплата послуг за даним Договором, винагорода Експедитора та компенсація додаткових витрат Експедитора, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку» (№CLL302/24 від 27.03.2024 ), проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленим рахунком до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.
3. Згідно залізничних накладних від 30.03.2024 № 053736, № 053777, № 053778, №053779, № 053780, № 053819, № 053926, № 053991, № 054007 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом.
4. Згідно специфікації від 31.10.2023 №№HBB2023-1, HBB2023-2 передбачено 100 % передоплата ( п.6-оплата товару). Копії платіжних інструкцій від 29.11.2023 №495 та від 02.01.2024 № 571, про оплату товару за специфікацією від 31.10.2023 №№HBB2023-1, не є достатнім підтвердженням оплати, оскільки:
- не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
- сума транзакції згідно з графою 32 платіжних інструкцій від 29.11.2023 № 495 та від 02.01.2024 № 571 менша, ніж сума зазначена в специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-1, що унеможливлює ідентифікувати попередню оплату за дану партію товару.
Також відсутнє підтвердження про 100 % оплату товару згідно специфікації від 31.10.2023 HBB2023-2.
Крім того, зазначено, що другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що , що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно ста.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 10.10.2023 №UA408050/2023/3867 на рівні 2,22 дол. США кг (627,35 дол. США/шт.) (Товар - Машини сільськогосподарські, для підготовки або оброблення ґрунту, сівалки не точного висівання, не ручні, навісне обладнання до сільськогосподарської техніки, в асортименті: Seeder with 12-row without frame/ Сівалка 12-рядна безрамна -20шт.;Seeder with 14-row without frame/ Сівалка 14-рядна безрамна -30шт.;Seeder with 16-row without frame/ Сівалка 16-рядна безрамна -20шт.;Seeder with 18-row without frame/ Сівалка 18-рядна безрамна -10шт.;Seeder with 20-row without frame/Сівалка 20-рядна безрамна -20шт.;Торговельна марка: BSВиробник: YUCHENG TIANMING MACHINERY CO., LTD.Країна виробництва: CN,Китай., умови поставки - DAP). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 26.03.2024 №UA100330/2024/505541 на рівні 2,2101 дол. США кг (110,59 дол. США/шт.) (Товар - Навісне обладнання, призначене для агрегатування з мотоблоками, для оброблення ґрунту: плуг в асортименті -250 шт. Країна виробництва CN.., умови поставки -CPT).
Декларантом подано нову митну декларацію № 24UA403070003739U0 від 22.04.2024, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16), від 02.06.2022 -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.
Отже, додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.
Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Так, посилання митного органу на те, що поданий до митного оформлення рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № CLL302/24 від 27.03.2024 не містить всіх відомостей щодо складових наданих послуг з організації перевезення вантажу згідно п.2.1.1 договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.12.2023 №K-425/23, суд вважає необґрунтованими, оскільки за змістом рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024, всупереч зауваженню митниці, міститься повна інформація щодо числових значень, підтверджуючих транспортні витрати по маршруту транспортування вантажу до кордону України: - витрати на морський фрахт п.Ксинанг (Китай) - п.Гданськ (Польща) на користь лінійного агента (1 239 304,50 грн), витрати міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України п. Гданськ, Польща - п/п Мостиська, Україна (354 087, 00 грн.); всього на суму 1 593 391,50 грн без ПДВ, що також відповідає інформації, яка міститься в інших наданих до митниці документах (довідка про транспортні витрати, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг)) .
Крім того, товар поставлявся на умовах поставки FOB. Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (… named port of shipment) Франко борт (… назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Це означає, що постачальник оплачує всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт, тобто ціна товару, зазначена у наданих митниці документах, вже включає в себе витрати з навантаження вантажу на борт судна, а тому витрати з навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.
Також безпідставною є вимога митного органу про необхідність підтвердження під час митного оформлення факту оплати витрат на транспортування, зазначених у рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024. Так, відповідно до п.3.1 договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023 рахунок повинен бути оплачений протягом 30 календарних днів з дати його виставлення, тобто до 27.04.2024, отже строк оплати рахунку №CLL302/24 від 27.03.2024 на день декларування товарів (17.04.2024), а також на день митного оформлення товарів (22.04.2024) не сплинув.
Щодо ненадання до митного оформлення документів, які б містили інформацію про числові значення експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом у зв'язку із залученням до перевезення вантажу третіх осіб: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa, суд зазначає, що відповідно до умов п.2.1.3 договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023, у кладеного між позивачем «Клієнт» та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС» (Експедитор) Експедитор надає Клієнту наступні вили послуг, у тому числі укладання від свого імені цивільно-правових договорів, угод, зокрема договорів перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо.
Отже, залучення основним експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС» до виконання перевезення спірної партії товару третіх осіб, зокрема, компанії PCP«CARGO CONNECT Sp.z.o.o», не суперечить умовам договору транспортного експедирування №К-425/23 від 01.12.2023.
Необхідно зазначити, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємовідносин з основним перевізником/експедитором. В свою чергу залучення основним перевізником/експедитором будь-яких сторонніх суб'єктів для виконання обов'язків щодо організації перевезення характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов'язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який здійснював розрахунки за транспортні витрати виключно з експедитором, з яким він має договірні відносини - з ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС».
Вказані обставини спростовують твердження митного органу про необхідність надання до митного оформлення документів, які б містили інформацію про числові значення експедиторської винагороди за експедирування товарів залізничним транспортом у зв'язку із залученням до перевезення третіх осіб.
Щодо розбіжності стосовно того, що копії платіжних інструкцій від 29.11.2023 №495 та від 02.01.2024 № 571, про оплату товару за специфікацією від 31.10.2023 №№HBB2023-1 не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216), суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач у спірному рішенні посилається на неіснуючий нормативний акт - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затверджений постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.
Водночас, Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, який містить розділ II з назвою «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах», пунктом 14 якого визначено вимоги до обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, зокрема 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
Разом із тим, відповідно до пункту 26 вказаного Положення №216, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Досліджені судом копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 29.11.2023 №495 та від 02.01.2024 № 571 дозволяють дійти висновку про те, що відповідні операції виконані у спосіб обміну електронної інформацією та документами, та містять відмітку банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів.
Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.
Щодо розбіжності про те, що сума транзакції згідно з графою 32 платіжних інструкцій від 29.11.2023 № 495 та від 02.01.2024 № 571 менша, ніж сума зазначена в специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-1, що унеможливлює ідентифікувати попередню оплату за дану партію товару, а також відсутнє підтвердження про 100 % оплату товару згідно специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-2, суд зазначає таке.
До митного оформлення позивачем надавались додаткова угода №1 від 10.04.2024 до Специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-1, якою сторони узгодили оплату товару в сумі 155 249,00 дол.США передплата, 12 446,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару.
Попередня оплата товару в розмірі 155249 дол.США за Специфікацією від 31.10.2023 № HBB2023-1 в редакції додаткової угоди №1 від 10.04.2024, повністю підтверджується платіжними інструкціями від 29.11.2023 № 495 та від 02.01.2024 № 571. Залишок в сумі 12446 дол.США на день декларування та митного оформлення оплачений не був, оскільки строк 180 днів з моменту фактичного отримання товару для його оплати не настав.
Крім того, до митного оформлення позивачем була надана додаткова угода №2 від 10.04.2024 до Специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-2, якою сторони узгодили строк оплати товару в сумі 25 084,00 дол.США протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару, який станом на дату митного оформлення ще не настав, отже твердження Митниці про необхідність підтвердження 100 % оплати товару згідно Специфікації від 31.10.2023 №HBB2023-2 є безпідставним.
Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 8 008,76 грн згідно платіжної інструкції № 37287694 від 24.09.2024, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 008,76 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000127/2 від 19.04.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 008,76 грн (вісім тисяч вісім гривень 76 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259.
Відповідач - Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576.
Повне судове рішення складено 21.11.2024.
Суддя М.О. Семененко