20 листопада 2024 року м. Житомир справа № 279/1851/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Коростенського міськрайонного суду Житомирскої області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.01.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є особо потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та на день аварії з 26.04.1986 року по 04.04.1991 року проживав в селі Васьковичі Коростенського району Житомирської області, тобто на території, яка відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення.
Позивач зазначає, що 26.01.2024 року з досягненням 54 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 07.02.2024 року Відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Таку відмову Позивач вважає протиправною.
Ухвалою суду Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.03.2024 року адміністративну справу за підсудністю передано до Житомирського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ справу переданого на розгляд судді Нагірняк М.Ф.
Ухвалою судді Нагірняк М.Ф. від 16.05.2024 року справу прийнято до провадження і позовну заяву залишено без руху, Позивачу надано строк для усунення її недоліків.
На виконання ухвали суду Позивачем 06.06.2024 року до суду подано уточнену позовну заяву про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.01.2024 року.
Ухвалою судді Нагірняк М.Ф. від 13.06.2024 року уточнену позовну заяву прийнято, відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залучено до справи в якості другого Відповідача.
Представник Відповідача - 1, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у відзиві на позов проти позову заперечила і зазначила, що за принципом екстериторіальності заява Позивача про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви Позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Позивачу було відмовлено у призначенні такої пенсії по причині відсутності відповідного періоду проживання чи праці на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Представник Відповідача - 2, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, направив до суду заяву про відстрочку подання відзиву на позов по причині не отримання на електрону пошту копії позовної заяви Позивача.
За вказаним клопотанням представника Відповідача-2 судом 12.09.2024 року Відповідачу -2 повторно була направлена копія позовної заяви на відповідну електрону адресу.
Відзив Відповідача-2, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на позов до суду не надходив.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Одночасно суд враховує, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 3 роки та додатково 1 рік за кожні два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 26.01.2023 року до Відповідача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону № 796-XII.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем-2, було прийнято оскаржуване рішення від 01.02.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.
Таке рішення Відповідача відповідає обставинам справи та частково ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не підлягає скасуванню з огляду на таке.
Як зазначено у в оскаржуваному рішенні та відзиві Відповідача-1, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на призначення (переведення) пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, так як станом на 01.01.1993 року Позивач в зоні добровільного (гарантованого) відселення прожив лише 2 роки 3 місяці 26 днів, що є недостатнім для зниження пенсійного віку на 6 років.
Наявність у Позивача відповідного страхового стажу (не менше 30 років), необхідного для призначення пенсії, Відповідачами не заперечується та перед судом сторонами не доказується.
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до паспорта громадянина України Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (26.01.2024 року) був особою, якій виповнилося повні 54 роки.
Судом встановлено та визнається представниками Відповідачів, що Позивачем на підтвердження права на таке призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років були надані, окрім інших, наступні документи:
- копія посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) серії НОМЕР_1 , виданого 20.02.1994 року Житомирською обласною державною адміністрацією;
- копія довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.12.2023року №4447 про те, що Позивач в період з 26.04.1986 року по 28.11.1988 року та з 10.12.1990 року по 26.03.1991 року постійно проживав та був прописаний в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області;
- копія довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.12.2023року №4445 про те, що Позивач в період з 04.04.1991року по теперішній час постійно проживав та був прописаний в м.Коростені Житомирської області;
- копія диплому НОМЕР_2 , виданого 28.06.1988 року Жмеринським середнім професійно-технічним училищем №1 про те, що Позивач 01.09.1985 році поступив до вказаного учбового закладу і 28.06.1988 року його закінчив;
- копія трудової книжки;
- копія військового квитка.
Таким чином, Позивачем до позову долучено докази на підтвердження його проживання на радіоактивно забрудненій території в період з 26.04.1986 року по 28.11.1988 року та з 10.12.1990 року по 26.03.1991 року (в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області) та з 04.04.1991 року по даний час в м.Коростені Житомирської області.
Згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008) м. Коростень відносяться до зони добровільного (гарантованого) відселення, а с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області - до зони посиленого радіологічного контролю.
Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону N 1058-IV, на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
В розумінні вимог частини другої статті 55 Закону №796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Тобто, в розумінні вимог статті 55 Закону №796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 3 роки мають особи, які постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за наявності одночасно двох умов:
- постійного проживання чи роботі в цій зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
- постійного проживання чи роботи в цій зоні станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років.
Аналогічно, в розумінні вимог статті 55 Закону №796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 2 роки мають особи, які постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за наявності одночасно двох умов:
- постійного проживання чи роботі в цій зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
- постійного проживання чи роботи в цій зоні станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років.
Одночасно, суд враховує, що в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII до осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) відносяться особи, які постійно прожили або відпрацювали чи постійно навчалися на територіях зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше трьох років.
Тобто, наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII може лише підтверджувати постійне проживання або роботу або навчання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років.
Таким чином, Позивач в період з 26.04.1986 року по 28.11.1988 року та з 10.12.1990 року по 26.03.1991 року згідно довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.12.2023 року №4447 постійно проживав та був прописаний в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області, тобто на території, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Таку довідку суд оцінює критично, так як згідно диплому НОМЕР_2 , виданого 28.06.1988 року Жмеринським середнім професійно-технічним училищем №1, Позивач з 01.09.1985 році до 28.06.1988 року навчався в даному учбовому закладі, що знаходиться поза межами радіоактивно забрудненої території.
Крім того, Позивач в період з 20.11.1988 року по 23.11.1990 року згідно долученого до позову та дослідженого судом копії військового квитка проходив військову службу. Жодних доказів щодо проходження військової служби на території радіоактивного забруднення Позивачем суду не надано.
Позивач в період з 04.04.1991 року по 01.01.1993 року та по теперішній час згідно довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.12.2023 року №4445 постійно проживав та був прописаний в м.Коростені Житомирської області, тобто на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
На підставі викладеного та із врахуванням наявного у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) надає підстави суду зробити висновок, що Позивач в період з 26.04.1986 року та по 01.01.1993 року постійно проживав у зоні добровільного (гарантованого) відселення сумарно не більше трьох років.
Як вже зазначалося судом, відповідно до вимог ст.55 Закону № 796-XII пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею.
Тобто, для вирішення питання про зниження пенсійного віку період проживання Позивача на території, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю, не підлягає сумарному врахуванню із періодом проживання на території, що відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення.
Суд зазначає, що в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII призначення Позивачу спірної пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років, як особі, що досягла 54 річного віку, можливе за наявності, окрім факту проживання у зоні добровільного (гарантованого) відселення три роки, ще додатково 6 років (1 рік за кожні два роки) проживання або праці на цій території станом на 01.01.1993 року.
Разом з тим, долучені до позову копії документів (наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) свідчать, що Позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року сумарно прожив у зоні добровільного (гарантованого) відселення не більше ніж три роки.
Зазначене свідчить, про наявність у Позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку лише на 3 роки, а не на 6 років, що при досягненні 54 річного віку не надає йому право на призначення пенсії за віком з часу звернення (26.01.2024 року).
Як вже зазначалося судом, наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII може лише підтверджувати постійне проживання або роботу або навчання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років.
Разом з тим, такий статус Позивачем помилково сприймається як автоматичне додаткове, окрім зазначеного періоду, підтвердження умовного проживання чи умовно праці (навчання) Позивача в зоні гарантованого добровільного відселення ще не менше трьох років.
Враховуючи те, що для призначення пенсії Позивачу із зниженням пенсійного віку, як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, не були наявні підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсії, на 6 років, а лише на 3 роки, суд робить висновок про правомірність оскаржуваного рішення Відповідача-2 про відмову в такому призначенні пенсії та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовитив повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
20.11.24