Справа № 127/3977/24
Провадження № 2/127/477/24
20 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі представника позивача - відповідача ОСОБА_1 ,
відповідача - позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - позивача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
В провадженні суду з 06.02.2024р. знаходиться дана цивільна справа. В судовому засіданні 20.11.2024р. відбулася заміна представника позивача за первинним позовом з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 , де останньою було подано суду письмове клопотання про призначення судової оціночно - будівельної експертизи.
На вирішення експертизи просила суд поставити наступні запитання:
Яка ринкова вартість наступного нерухомого майна на день оцінки:
Квартири АДРЕСА_3 ?
Квартири АДРЕСА_4 ?
Квартири АДРЕСА_5 ?
Квартири АДРЕСА_6 з переплануванням та переобладнанням, в разі відсутності належних дозвільних документів на реконструкцію цієї квартири, визначити вартість будівельних та оздоблювальних матеріалів та робіт такої реконструкції в цілому ?
Призначити судову траспортно - товарознавчу експертизу, на вирішення якої пропоную поставити питання:
Яка ринкова вартість КТЗ :
MINI COOPER S, загальний легковий - загальний універсал-В, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки експертом ?
VOLKSWAGEN CADDY, легковий універсал -Б, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки експертом ?
В разі якщо, об'єкт дослідження не буде представлений експертові, експертизу провести за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку визначити середню ринкову вартість такого об'єкта.
В судовому засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_1 заяву підтримала, просила суд її задовольнити.
Пояснила, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.08.2024 року представнику позивача - відповідача ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової оціночно - будівельної та транспортно - товарознавчої експертизи з мотивів її подання після закриття підготовчого провадження і не надання обґрунтування поважності пропуску строку передбаченого законодавством.
Допущена представником позивача - відповідача ОСОБА_5 помилка у наданні правничої допомоги не повинна слугувати у обмеженні прав та законних інтересів безпосередньо позивача - відповідача ОСОБА_4 , яка не має знання матеріальних чи процесуальних норм.
Відповідач - позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні, кожен окремо, категорично заперечували, щодо призначення експертиз, оскільки дані експертизи не стосуються предмету спору та подані в порушення ЦПК України строки.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч. 1,2,4,8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поновлення процесуального строку визначено ст. 127 ЦПК України.
Так, згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
В силу ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно п. 5 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно із ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд поряд з іншим постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року призначено по справі підготовче судове засідання на 11:30 год. 13.03.2024р. (а.с.40-41).
Відповідно до матеріалів даної справи судове провадження ініціювала ОСОБА_4 у лютому 2024 року. При зверненні до суду з позовом ОСОБА_4 не було заявлено і не вказано про намір заявити клопотання про призначення експертизи.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм процесуального законодавства, клопотання про призначення експертизи позивач мала подати на стадії підготовчого судового засідання, оскільки саме в підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи. Натомість таке клопотання позивачем заявлено після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Слід зазначити, що особливістю нового ЦПК України, що набув чинності у грудні 2017 року, є те, що основний масив правової роботи виконується на стадії, яка передує підготовчому судовому засіданню (зокрема, під час подання заяв по суті справи) та безпосередньо на ньому. Адже саме на цьому етапі ЦПК зобов'язує сторони подати клопотання, заявлення яких пізніше не допускається.
Так, позивач має надати докази разом із позовною заявою. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають їх разом з відзивом або письмовими поясненнями. Якщо доказ не може бути наданий з поважних причин, суд може передбачити для цього додатковий строк. Якщо зі зміною предмета, підстав позову або з поданням зустрічного позову змінились обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, встановлює строк для надання додаткових доказів.
Докази, не надані у цей строк, до розгляду судом не приймаються, якщо тільки сторона не обґрунтувала неможливості їх надання з причин, незалежних від неї. Копії доказів (крім речових) мають бути заздалегідь надіслані іншим учасникам справи.
Враховуючи таку надзвичайно важливу роль стадії підготовки справи до судового розгляду, новий ЦПК України не просто змінив правове регулювання підготовки, а запропонував цілісну систему підготовки справи до судового розгляду, основану на засадах змагальності, обов'язковості та багатоплановості зі своєю власною ідеологічною концепцією. Метою створення такої системи стало надання стадії підготовки не декларативності, а реального значення однієї з основних, пріоритетних стадій цивільного процесу - стадії, на якій може бути вирішене завдання цивільного судочинства (якщо вдасться врегулювати спір до судового розгляду), або таким чином підготувати справу до судового розгляду, щоб справа закінчилась в першому (другому після попереднього) судовому засіданні ухваленням законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення (це є елементом принципу концентрації процесу).
Обов'язковість проведення попереднього судового засідання вказує на те, що стадія підготовки справи до судового розгляду перетворена в таку, що реально функціонує.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду ( а.с.164).
01.08.2024 року представник позивача - відповідача ОСОБА_5 звертався до суду з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та судової транспортно-товарознавчої експертизи, у вище вказаному клопотанні представник позивача - відповідача не вказував на причини не можливості звернення у строки передбаченні законодавством.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.08.2024 року в задоволенні клопотання адвоката Кухаря О.І. про призначення експертиз - відмовлено.
21.10.2024 року представник позивача - відповідача ОСОБА_1 звертається з аналогічною заявою, при цьому при зверненні питання про поновлення процесуального строку поставлено не було.
Основними принципами адвокатської діяльності є здійснення її на засадах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Це означає, що адвокат має бути особою з високим рівнем правових знань, глибоким юридичним досвідом й усвідомленням сутності (та готовністю до реалізації) основних правил адвокатської етики, зокрема таких як конфіденційність (нерозголошення за будь-яких обставин інформації, наданої клієнтом), домінантність інтересів клієнтів, неприпустимість конфлікту інтересів, компетентність та добросовісність у виконанні своїх обов'язків перед клієнтом. Важливим аспектом у процесі реалізації особою права на захист своїх прав та інтересів через представника є належне визначення кола процесуальних повноважень останнього.
Основним завданням адвоката є вжиття всіх можливих, передбачених законом заходів, спрямованих на захист порушеного чи оспорюваного права, в тому числі й шляхом звернення до суду.
Детальне опрацювання адвокатом матеріалів, наданих клієнтом, сприяє можливості визначитися з предметом позову та складом сторін, наявністю основних підстав для звернення до суду, наявністю чи відсутністю базових доказів, необхідністю отримання нових доказів, необхідністю вжиття заходів щодо забезпечення позову, вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на обґрунтування позиції.
Прийняття судом до свого провадження позовної заяви, скарги, заяви породжує для представника певні обов'язки та наділяє їх певними процесуальними правами. При цьому, варто зазначити, що процесуальне представництво адвоката містить у собі два види правовідносин - між адвокатом і клієнтом та між адвокатом і судом. Саме тому у процесі судового розгляду справи завданням адвоката є не лише захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів осіб, а й сприяння суду у всебічному, повному й об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи.
Вибір захисника стороною є її правом, як і заміна його під час розгляду справи в суді. Разом з тим заміна представника позивача не передбачає повернення розгляду справи зі стадії судового слідства до стадії підготовчого судового засідання, оскільки порушує принцип диспозитивності сторін, веде до хаосу в процесі, затягуванню розгляду справи по суті та в цілому нівелює інститут підготовчого судового засідання.
Трактування представником позивача ОСОБА_1 про можливість заявлення клопотання про призначення експертизи на любій стадії судового процесу не грунтується на вимогах ЦПК України та суперечить інституту підготовчого засідання. Обгрунтування ж поважності пропуском строків заявлення даного клопотання ( без подання процесуального клопотання про його поновлення) - помилкою у наданні правничої допомоги адвокатом Кухарем О.І., є суб"єктивною думкою представника ОСОБА_1 та є по суті стратегією захисту відмінної від її, і що не є поважною причиною пропуску заявленого клопотання на стадії судового слідства, в зв"язку з чим дане клопотання не підлягає до задоволення, так як подане з порушенням процесуальних строків без подання процесуального клопотання про його поновлення.
Керуючись ст.ст.103,222 ЦПК України,-
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про призначення судової оціночно - будівельної експертизи - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: