"21" листопада 2024 р.
Справа № 363/4582/24
21 листопада 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
09 вересня 2024 року о 20 год. 30 хв. в м. Вишгород Київської обл., вул. Шкільна, 6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21-06, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я Вишгородська ЦРЛ у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №680615 від 09 вересня 2024 року, який складено у присутності ОСОБА_1 , містить письмові пояснення останнього «приймаю як ліки щоб не боліла голова», жодних скарг або зауважень не містить;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3017004 від 09 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської ЦРЛ від 09 вересня 2024 року, в якому міститься відмітка про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких останні пояснили, що 09 вересня 2024 року близько 21 год. 08 хв. в м. Вишгород по вул Шкільній були свідками того, що працівниками поліції водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення ступеню наркотичного сп'яніння у лікаря Вишгородської ЦРЛ, на що останній відмовився в їх присутності;
- даними відеозапису з місця події, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом ВАЗ 21-06, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, в ході спілкування з працівником поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей та зіниці очей не реагують на світло, останній повідомив що напередодні вживав наркотичні засоби, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, відмова є чіткою та зрозумілою, жодних зауважень, заперечень чи скарг не висловив;
- копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;
- розпискою ОСОБА_4 про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортними засобами;
- витягом з ІПС МВС України «Армор», відповідно до якого ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався, неодноразово притягався за ст.ст. 121, 122, 124, 126, 177 КУпАП.
ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення електронної повістки на його номер мобільного телефону, зазначений у заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, а також шляхом направлення повістки на адресу його проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, оголошенням про виклик до суду, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, однак останній до суду не прибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами та доведено поза розумним сумнівом.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник