21.11.2024 Справа № 363/2639/24
21 листопада 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Ходасевич Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
31.05.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, в якому просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, що зареєстрований 30.11.2019 року Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №498. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2029 року між сторонами по справі укладено шлюб, від якого сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, спільне життя у сторін не склалося, вони фактично припинили спільне проживання, ведення спільного господарстві, відсутній спільний бюджет, дитина проживає з позивачкою і подальше збереження шлюбу, як вважає позивачка, буде суперечити її інтересам та інтересам спільного сина.
Ухвалою суду від 08.08.2024 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду, по ній відкрито провадження, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, при цьому надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач до суду не прибув, спрямував заяву, в якій вимоги позивачки визнав в повному обсязі, просив розглянути справу без нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачка та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, спрямували до суду заяви, в яких просили розглянути справу без них, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А відтак, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 3 СК України - сім'я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Так, ч 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , вбачається, що 30.11.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, про що 30.11.2019 року складено відповідний актовий запис за №498 та видане відповідне свідоцтво.
Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони по справі мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, у зв'язку з різними поглядами на життя та відсутністю взаєморозуміння. Наразі, родина існує лише формально, а сімейні відносини фактично припинені, спільного господарства не ведуть, примирення є неможливим.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову. Оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, про що вказав у поданій до суду заяві, то з нього підлягає стягненню на користь позивачки половина сплаченого нею судового збору, а решта поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст.105, 110, 112, 115 СК України, суддя-,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.11.2019 року Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис за №498, про що 30.11.2019 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , з державного бюджету 50 % судового збору, що становить 605,60 грн., сплаченого при поданні позову за квитанцією ID: 4637-8506-58132-4834 від 31.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн., в рахунок відшкодування решти судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя О.П. Дьоміна