Провадження № 11-кп/803/2648/24 Справа № 229/6865/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
23.10.2024р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 18.06.2024р., яким обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого в АДРЕСА_2
визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
за участю захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
Оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Вирок суду першої інстанції оскаржено захисником ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржуваний вирок ухвалений з порушенням вимог КПК України, судом допущена однобічність розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
- зазначає, що суд першої інстанції у своїх висновках послався на показання потерпілого ОСОБА_9 в суді та на слідчому експерименті за його участю, які різняться між собою, а саме щодо взаємовідносин потерпілого з обвинуваченим, та потерпілий повідомляв спочатку про дружні стосунки з обвинуваченим, у подальшому повідомив про наявність між ними конфлікту, також потерпілий в судовому засіданні вказав, що не бачив, як обвинувачений витягнув чеку з гранати;
- наголошує, що стороною захисту суду був наданий вирок Дружківського міського суду Донецької області від 11.04.2024р. щодо свідка ОСОБА_10 , яким свідок засуджений за ч. 1 ст. 263 КУпАП за обставин, які мали місце саме біля будинку АДРЕСА_3 , де нібито обвинувачений вчинив хуліганські дії, та судом не було надано оцінки вказаному доказу;
- вважає, що судом першої інстанції помилково було встановлено, що спонукальним мотивом вчинення обвинуваченим хуліганства стало його обурення діями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , оскільки вони нібито повинні були повернути йому ключі від мопеду, оскільки відповідно до показань потерпілого ОСОБА_9 , обвинувачений приїхав за місцем мешкання потерпілого, де вони перебували близько 40хв., суперечок не було, в руках обвинуваченого бачили гранату, обвинувачений не висловлював залякувань, потерпілі намагались найти ключі від мопеду;
- вважає, що не надав оцінки розбіжностям у показаннях свідка ОСОБА_12 , які спростовують показання потерпілого ОСОБА_11 , що обвинувачений нібито бігав по вулиці та розмахував гранатою, оскільки вона робила зауваження чоловікам, які висловлювалися нецензурною лайкою, а не з приводу хуліганських дій, та ОСОБА_12 показала, що не бачила серед чоловіків, які стояли біля будинку, осіб у військовій формі, тобто свідок ОСОБА_13 підійшов після того, як пройшла жінка, що також спростовує в діях обвинуваченого ознаки особливої зухвалості;
- зазначає, що носій інформації, на якому зафіксовані слідчі дії за участю потерпілих, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та обвинуваченого, не зазначений, та у вказаних протоколах слідчих дій вказано лише технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, що є порушенням п. 3 ст. 99 КПК України;
- вважає, що винуватість обвинуваченого не доведена за принципом поза розумним сумнівом, вирок суду ґрунтується на припущеннях, докази надані стороною обвинувачення викликають сумніви;
- прохає оскаржуваний вирок скасувати, кримінальне провадження щодо обвинуваченого закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений, який утримується в ДУ «Дніпровська УВП № 4» м. Дніпро, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, клопотання про особисту участь у судовому засіданні не надав, суд апеляційної інстанції вважає, що обвинувачений є належно повідомленим про розгляд поданої ним апеляційної скарги, та не вбачає перешкод для розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого з урахуванням вимог ч. 4 ст. 401 КПК України.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вирок суду першої інстанції прохав залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_7 (далі - обвинуваченого) визнано винуватим у тому, що він 11.08.2023р. приблизно в період часу з 17-30 год. по 19-50 год. перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, знаходився поблизу магазина «Абрикос», який розташований по АДРЕСА_3 , при цьому маючи при собі ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5, яку він, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998р., придбав раніше за невстановлених обставин та час.
Також 11.08.2023р. приблизно в період часу з 17-30 год. по 19-50 год. обвинувачений, маючи умисел на незаконне поводження із бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, на транспортному засобі - мопеді марки «HONDA», білого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , перевіз бойовий припас - наступальну осколкову гранату типу РГД-5, яка знаходилась при ньому, до будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_9 , не маючи перешкод до передачі його правоохоронним органам.
У подальшому, приблизно у період часу з 19-50 год. по 20-20 год. 11.08.2023р. (більш обвинувачений, тримаючи в руках привезений бойовий припас - наступальну осколкову гранату типу РГД-5, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, ходив по відкритій ділянці місцевості перед домоволодінням АДРЕСА_3 , демонструючи його іншим громадянам, та який у подальшому привів у бойову готовність, відокремивши руками запобіжну чеку, випустив його перед собою на землю, після чого бойовий припас, а саме ручна наступальна осколкова граната типу РГД-5, вибухнув, тим самим обвинувачений носив при собі бойовий припас - ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5 без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 11.08.2023р., приблизно о 19 год. 50 хв. обвинувачений, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, приїхавши на мопеді «HONDA», білого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , до будинку АДРЕСА_3 , побачив раніше знайомих йому ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .. Під час розмови, обвинувачений почав вимагати в останніх повернення йому зв'язки ключів від вказаного вище мопеду, якими на його думку заволоділи ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Отримавши від них запевнення у тому, що ключі вони не брали, обвинувачений використовуючи нікчемний, надуманий привід, намагаючись своєю поведінкою продемонструвати присутнім своє зневажливе ставлення до них та норм громадської моралі, діючи умисно, нехтуючи існуючими в суспільстві правилами поведінки, моральності і благопристойності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, перебуваючи у громадському місці навпроти домоволодіння, розташованого за в АДРЕСА_3 , почав демонструвати ОСОБА_9 та ОСОБА_11 бойовий припас, а саме ручну наступальну осколкову граната типу РГД-5, погрожуючи при цьому приведенням її у дію. В цей час до них підійшов свідко ОСОБА_13 та зробив обвинуваченому зауваження, вимагаючи при цьому припинити хуліганські дії. В свою чергу обвинувачений, приблизно о 20.20 год. 11.08.2023, знаходячись на проїжджій частині біля будинку АДРЕСА_3 , не реагуючи на зауваження свідка ОСОБА_13 , продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно, з особливою зухвалістю, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, тримаючи в руках бойовий припас, а саме, ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5, перебуваючи у громадському місці, розуміючи, що вибух гранати призведе не тільки до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які знаходились поруч з ним, а також до порушення побуту та спокійного відпочинку мешканців цього будинку та інших житлових будинків приватного сектору по АДРЕСА_4 , руками відокремив запобіжну чеку, тим самим привів даний бойовий припас у бойову готовність, розтиснувши пальці руки, у якій тримав бойовий припас - ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5, випустив його перед собою на землю, а саме на край проїжджої частини дороги навпроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті чого стався вибух.
У результаті вибуху потерпілому ОСОБА_11 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення лівого передпліччя та правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, які утворились внаслідок дії предметів з обмеженою поверхнею та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. При цьому, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_9 встигли сховатись від вибуху.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу та за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, а саме: у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України вину визнав в частині придбання боєприпасу; у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України вину не визнав, показав, що не відмовляється від своїх показань, наданих на досудовому слідстві та показав, що він приїхав на мопеді до свідка ОСОБА_9 приблизно о 19 чи 20 годині вечора. Вони із свідком ОСОБА_9 друзі, поки чекав свідка, присів на лавочку та знайшов гранату, яка лежала біля двору свідка ОСОБА_9 в кущах, підняв її та утримував у руці. Коли ОСОБА_9 вийшов, обвинувачений показав йому цю гранату. Потім з ОСОБА_9 приблизно годину час спілкувались, конфлікту не було, поки з двору свідка ОСОБА_9 не вийшов військовий, почав відбирати у обвинуваченого гранату, був неадекватний, мабуть під дією наркотиків. Коли граната впала та вибухнула, то військовий втік, він особисто теж втік. Він вважає, що стався нещасний випадок, він умислу не мав ні в кого кидати гранату не хотів.
В якийсь момент граната впала йому особисто під ноги, і військовий втік в один бік, а він особисто в інший, тому що теж злякався. Він особисто користуватися боєприпасами не може.
Військовий під час розмови погрожував йому особисто, казав “Я тебе на ОСОБА_15 зараз відвезу», висловлювався ненормативною лексикою, граната в цей час була у нього особисто в руках, почався скандал. Він особисто не віддав гранату військовому, який вів себе неадекватно, кричав ненормативною лексикою та погрожував, він особисто казав військовому “Навіщо тобі граната?», військовий у всілякі способи намагався забрати у нього гранату, він особисто йому б віддав би гранату, якщо той був би в адекватному стані, ця граната не була потрібна йому особисто, можливо це була граната військового, оскільки лежала біля лавочки. Він вважав, що якщо б не втрутився військовий, вибуху б не було би, оскільки до його появи він із свідком ОСОБА_9 спілкувалися без конфлікту. Він вважає, що не здійснював ніяких хуліганських дій, не хотів, щоб так сталося, якщо б хотів здійснити хуліганські дії, то не стояв би цілу годину та не спілкувався би з свідком. Коли з'явився військовий свідок ОСОБА_9 сказав йому особисто « ОСОБА_16 , їдь додому», він особисто подивився, що в мопеді немає ключів. Всі присутні оточили мопед, військовий кричить “Віддай гранату!», він особисто казав військовому “Віддай мої ключі і я поїду», але ключів йому ніхто не віддав, і ще військовій напав в жорсткій формі, підійшов до нього особисто, і граната впала під ноги йому особисто, та він не зрозумів, що когось поранило, підняв гранату, оскільки необхідно було повідомити про неї, оскільки поряд бігають діти, а біля будинку в кущах лежить граната. В процесі конфлікту відбувалась «штовханина» одне з одним. ОСОБА_17 він не виймав з гранати, чека випала коли військовий хотів на нього особисто напасти. Коли чека вискочила, граната впала йому особисто під ноги. Граната знаходилась в його особистих руках, коли військовий за неї взявся, вона і впала. Військовий намагався вихопити гранату у нього з рук.
Уточнив свої показання, що військовий не брався за гранату, він особисто схопився за руку обвинуваченого, і в цей момент граната впала. Кільце від гранати теж випало. Все сталось з ним особисто, коли він особисто був у стані афекту, і він не пам'ятає таких подробиць. Все що він пам'ятає, що був скандал. Військовий підійшов до нього особисто, схопив за руку, і в цей момент граната випала, йому більше повідомити нічого, він кається в своєму вчинку, якби він знав, що потерпілого ОСОБА_11 поранило, то залишився би та викликав би поліцію, жалкує про те, що сталось.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України судом першої інстанції, правильно встановлені фактичні обставини справи, та зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, які судом належно досліджені та правильно оцінені.
Доводи апеляційної скарги захисника про невинуватість обвинуваченого у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а також у зберіганні та придбанні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, є безпідставними, та спростовуються такими доказами.
Витягом з ЄРДР № 12023052260000306 від 12.08.2023р. підтверджується, що 11.08.2023р. о 20:34 до ЧЧ ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи при собі гранату невстановленого типу, використав її, в результаті чого стався вибух, від якого постраждав громадянин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Попередній діагноз: вогнепальне поранення лівого передпліччя, правої гомілки, інородні металеві тіла лівого передпліччя та гомілки.
Крім того, досудовим розслідуванням було встановлено, що 11.08.2023р. о 20:34год. до ЧЧ ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи при собі гранату невстановленого типу, використав її, в результаті чого стався вибух, від якого постраждав ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередній діагноз: вогнепальне поранення лівого передпліччя, правої гомілки, інородні металеві тіла лівого передпліччя та гомілки. В ході розслідування кримінального провадження № 12023052260000306 від 12.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, було встановлено ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, тобто хуліганства, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо воно вчинено із застосуванням вогнепальної або холодної зброї, чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
( т. 1, а.с. 90-91)
Рапортом оператора служби «102» Жабко підтверджується, що 11.08.2023р. о 20-34год. надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 11.08.2023р. о 20-29р. за адресою АДРЕСА_3 невідомий чоловік кинув гранату. Заявник ОСОБА_19
( т.3 а.с.80)
Рапортом оператора служби «102» Мамунчак підтверджується, що 11.08.2023р. о 21-23год. надійшло повідомлення зі служби «102», заявник КНП ЦМКЛ про те, що 11.08.2023р. о 21-20 потерпілий ОСОБА_11 отримав осколкове поранення передпліччя та правої гомілки,знайомий кинув гранату.
(т.3 а.с.81)
Рапортом оператора служби «102» ОСОБА_20 підтверджується, що 11.08.2023р. о 21-23 надійшло повідомлення зі служби «102», заявник - ІНФОРМАЦІЯ_3 , хірургічне відділення, про те, що 11.08.2023р. о 21-20 за адресою АДРЕСА_3 невідомий кинув гранату, потерпілий ОСОБА_11
( т.3 а.с.82)
Протоколом огляду місця події від 11.08.2023р. з додатками у вигляді фототаблиць та карти пам'яті, проведеного у присутності понятих та за участю спеціалістів, підтверджується, що місцем проведення огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована навпроти будинку за адресою АДРЕСА_3 , де виявлено вирву у ґрунті (воронку, при огляді якої за допомогою магніту було вилучено з неї металеві уламки (осколки) різних форм та розмірів з рваними та загнутими краями, а також нашаруванням кіптяви чорного кольору. При подальшому огляді прилеглої території епіцентру вибуху було встановлено, що перед воротами вищезазначеного будинку знаходиться транспортний засіб (мопед) білого кольору двомісний. При детальному огляді даного транспортного засобу на його сидінні було виявлено спусковий важіль з одностороннім маркуванням 166-75 УЗРГМ-583, також біля заднього колеса мопеда з його правого боку було виявлено уламок, схожий на корпус запалу УЗРГМ, а саме його механічну частину. З поверхні спускового важеля було зроблено змив на потожирову речовину, який поміщено до паперового конверту. Сам важіль було поміщено до паперового конверту. Оглядом місця вибуху було встановлено, що вирва має розмір в діаметрі 15 см, глибиною 4 см. В епіцентрі вибуху було відібрано пробу ґрунту, а також було відібрано контрольну пробу ґрунту. Металеві уламки з епіцентру вибуху та біля мопеду вилучено та упаковано до паперового конверту. В ході огляду мопеду встановлено сліпе ушкодження передньої частини мопеду, схоже на осколкове. В подальшому мопед поміщено до майданчика тимчасово вилученого майна. Також виявлено футболку (піксель) біля мопеду ліворуч, на якій переду та ззаду є ушкодження, яку вилучено та поміщено в паперовий конверт.
(т. 1, а.с. 96 - 106).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, обвинуваченого було затримано 12.08.2023р., в ході затримання у нього вилучено куртку, джинсові шорти , які упаковано до сейф-пакету № PSP 4260587
(т. 1, а.с. 108).
Протоколом огляду предмету з додатками у вигляді фототаблиць від 12.08.2023р. підтверджується, що у присутності понятих на відкритій місцевості на території адміністративної будівлі ВП №1 Краматорського РУП ГУНП було оглянуто мопед марки «Honda» білого кольору та виявлено пошкодження,які зафіксовані на фото таблицях
( т.1 а.с. 118 - 122)
Постановою про визнання речових доказів від 12.08.2023р. підтверджується визнання речовими доказами у кримінальному провадженні: змив та зразок марлі на потожирову речовину з спускового важеля 166-75 УЗРГМ-583, який було поміщено до паперового конверту горловина якого опечатана стрічкою NPU-0455760; спусковий важіль 166-75 УЗРГМ-583, який було поміщено до паперового конверту горловина якого опечатана стрічкою NPU-0455761; контроль на проби ґрунту, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1410213; проба ґрунту з епіцентру вибуху, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1410212; металеві уламки (осколки), які було поміщено до сейф-пакету PSP 1410211; футболка піксель, яку було поміщено до паперового конверту горловина якого опечатана стрічкою NPU-0439141; транспортний засіб (мопед) білого кольору, який було вилучено та опечатано пояснювальним написом з підписами учасників слідчої дії, куртку, джинсові шорти синього кольору, які упаковано до сейф пакету № PSP 4260587 ( т.1 а.с. 123 - 124).
Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2023 року накладено арешт на речові докази: куртку, джинсові шорти синього кольору, які упаковано до сейф пакету № PSP 4260587
( т.1. а.с. 127 - 128).
Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 12.08.2023р. підтверджується, що потерпілий ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прохав притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка кинула гранату, через що він отримав тілесні ушкодження;
( т.1 а.с. 129 - 130)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.08.2023р. з додатком у вигляді DVD диску за участю потерпілого ОСОБА_11 , у присутності понятих, за участю статистів, підтверджується, що потерпілий відтворив обставини події та надав показання про те, що 11.08.2023р. перебував в гостях у свого знайомого свідка ОСОБА_9 по АДРЕСА_3 . Близько 16:00 того ж дня знаходячись на подвір'ї вищевказаного будинку потерпілий почув звуки сварки з вулиці, вийшов на двір. побачив, що свідок ОСОБА_9 стоїть із обвинуваченим. Потерпілий повернувся до подвір'я, через деякий час потерпілий знову почув звуки сварки та одразу ж вийшов на двір, де стояли свідок ОСОБА_9 та обвинувачений, та побачив припаркований мопед. Згодом потерпілий знову почув звуки сварки між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим, та крики свідка ОСОБА_9 до обвинуваченого з вимогою повернути на місце чеку, після чого потерпілий вибіг за двір. Сварка між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим тривала близько 30 хвилин, а вийшовши за двір потерпілий побачив, що обвинувачений тримає у руці гранату, і в цей час біля нього стоїть військовий, який вмовляв обвинуваченого віддати йому гранату. Коли потерпілий підійшов до обвинуваченого, то побачив, що він тримає в одній руці гранату, а в іншій - чеку від неї, після чого почав вмовляти його заспокоїтись, обвинувачений продовжував ходити по проїжджій частині біля домоволодіння, тримаючи в руках гранату та махаючи рукою з гранатою. Потерпілий присів навприсядки біля мопеду та почув крик військового “Граната». Намагаючись уникнути наслідків вибуху гранати потерпілий впав на землю головою у двір, ногами за двором;
( т. 1, а.с. 131-134)
Довідкою № 2046, виданої лікарем ОСОБА_21 від 11.08.2023р., підтверджується, що 11.08.2023 о 20-15год потерпілий отримав вогнепальне поранення лівого передпліччя і правої гомілки, інородні металеві тіла лівого передпліччя та гомілки;
( т.1 а.с. 140)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023р. за участі потерпілого в присутності понятих підтверджується впізнання потерпілим на фото № 3 обвинуваченого, який кинув гранату, внаслідок чого стався вибух, за загальними рисами обличчя та зовнішнім виглядом;
(т. 1 а.с. 141-143)
Листом заступника головного лікаря з медичної частини КНП «ЦМКЛ» від 12.09.2023р. № 1565 підтуе6рджується, що потерпілий, ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 21:10год. 11.08.2023р. був доставлений автомобілем «швидкої допомоги» до приймального відділення КНП «ЦМКЛ» та оглянутий лікарем-травматологом з встановленням діагнозу: осколкове поранення лівого передпліччя та правої гомілки, стороннє тіло лівого передпліччя та правої гомілки, алкогольне сп'яніння. З 14.08.2023р. по 24.08.2023р. знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом: вибухова травма, вогнепальне поранення лівого передпліччя та правої гомілки з наявністю сторонніх тіл - осколків;
( т.1 а.с. 144)
Висновком судово-медичної експертизи № 55 від 20.09.2023р. підтверджується, що згідно з даними медичної документації у потерпілого ОСОБА_11 було виявлено вогнепальне поранення лівого передпліччя та правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, які утворились внаслідок дії предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути уламки вибухнувшего невідомого вибухового пристрою, можливо у термін та за обставин, вказаних у постанові, та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я;
(т.1 а.с. 145)
Заявою ОСОБА_9 від 12.08.2023р., підтверджується залучення до участі у кримінальному провадженні № 12023052260000306 від 12.08.2023р. в якості потерпілого;
(т.1 а.с. 146)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.08.2023р. з додатком у вигляді DVD диску, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_9 , у присутності понятих, статистів, підтверджується, що потерпілий відтворив обставини події та надав свідчення про те, що 11.08.2023р. близько 17:00год. він разом із потерпілим та свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_23 знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 . В цей час він почув, що до двору під'їхав мопед та вийшовши на вулицю побачив обвинуваченого, з яким був знайомий, який стояв на проїжджій частині. У ході розмови між ними розпочався словесний конфлікт, при цьому обвинувачений поводив себе неадекватно, голосно кричав, висловлювався нецензурною лайкою, словесний конфлікт тривав приблизно 20 хвилин, після чого обвинувачений дістав рукою з кишені гранату, яку почав перекидати з руки в руку. В цей час до них підійшов військовий на ім'я ОСОБА_24 та вийшов з двору потерпілий ОСОБА_11 , які разом почали заспокоювати обвинуваченого, і в цей час обвинувачений витягнув чеку з гранати. Потерпілий сказав не чіпати обвинуваченого та зайти у двір, а обвинуваченому сказав їхати у своїх справах. Коли він особисто почав заходити у двір, в цей час потерпілий ОСОБА_11 сидів навприсядки біля мопеду, то він почув свист та крик Маріка: «Граната», після чого одразу забіг до двору та почув вибух. Через декілька секунд він вийшов на вулицю, однак обвинуваченого вже не було. Всі події відбувались близько однієї години;
(т.1 а.с. 148-151)
Висновком експерта № 54 від 14.08.2023р. підтверджується відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 , 1985р.н.;
(т.1 а.с. 155)
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.09.2023р. за участі потерпілого ОСОБА_9 , проведеного в присутності понятих, підтверджується впізнання ним на фото № 3 гранати подібного типу, яку 11.08.2023р. кинув обвинувачений, внаслідок чого стався вибух та зазнав тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_25 , за кольором гранати та за формою;
( т.1 а.с. 156-158)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.09.2023р. за участі потерпілого ОСОБА_9 , проведеного у присутності понятих, підтверджується впізнання ним на фото № 3 обвинуваченого, який кинув гранату, внаслідок чого стався вибух, за загальними ознаками, рисами обличчя та зовнішнім виглядом;
(т.1 а.с. 159 - 161)
Протоколом слідчого експерименту від 12.08.2023р. з додатком у вигляді DVD-R диску, за участю свідка ОСОБА_13 , проведеного за участю статистів та у присутності понятих, підтверджується, що свідок відтворив обставини події та показав на місці, що 11.08.2023р. близько 20:00р. проходив повз будинок АДРЕСА_3 , біля якого побачив трьох чоловіків, які конфліктували між собою. Підійшовши ближче він побачив, що у обвинуваченого в лівій руці була граната, а в правій - чека від неї. Обвинувачений поводив себе неадекватно, погрожував іншим чоловікам, до моменту вибуху гранати лишалось 5 хвилин. Свідок намагався словесно заспокоїти обвинуваченого з гранатою, просив його віддати гранату, але обвинувачений на нього не реагував та мовчки випустив її з руки, не кидаючи в когось або в щось. Після чого обвинувачений побіг в бік перехрестя доріг вул. Шевченка на вул. Крупської в м. Дружківка Донецької області;
(т.1 а.с. 166-169)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання з застосуванням відеозйомки від 12.08.2023р. з додатком у вигляді карти пам'яті, за участі свідка ОСОБА_13 , захисника ОСОБА_6 , у присутності понятих, підтверджується, що свідок серед чотирьох представлених для впізнання осіб, впізнав особу під номером 1, а саме обвинуваченого за загальними рисами обличчя та короткій стрижці;
(т.1 а.с. 171-174)
Протоколом проведення додаткового слідчого експерименту від 19.08.2023 року з додатком у вигляді СD-R диску, за участі свідка ОСОБА_13 , статистів та у присутності понятих, підтверджується, що свідок ОСОБА_13 додатково відтворив обставини події та надав свідчення про те, що у обвинуваченого граната була у лівій руці, а чека в правій, обвинувачений перекидав з руки в руку, погрожував присутнім, що підірве гранату. Свідок намагався заспокоїти обвинуваченого, просив, щоб вставив чеку назад, однак той не реагував, і мовчки випустив гранату з руки та побіг в бік перехрестя доріг по АДРЕСА_3 ;
(т.1 а.с. 176-178).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.08.2023р. з додатком у вигляді DVD-R диску, за участі обвинуваченого, захисника ОСОБА_6 , у присутності понятих, статистів, підтверджується, що обвинувачений відтворив обставини на місці події та надав показання про те, що 11.08.2023р. близько 20:00год. він під'їхав на мопеді до свого знайомого свідка ОСОБА_9 , який проживає по АДРЕСА_3 . Під'їхавши до двору, обвинувачений поставив мопед біля хвіртки, а сам сів на лавочку та в траві біля неї побачив гранату, яку взяв до рук, цього ніхто не бачив. Через деякий час до нього вийшов свідок ОСОБА_26 , з яким він став розмовляти та показав йому гранату, однак не погрожував нею. Через деякий час до них підійшов незнайомий військовий, який почав йому особисто погрожувати, через що в них розпочався конфлікт. Обвинувачений став відходити від військового, однак, зачепившись за свої ноги на проїжджій частині дороги біля домоволодіння свідка ОСОБА_9 , випустив гранату з руки, після чого побіг в бік перехрестя вулиць Шевченка та Крупської в м. Дружківка. В цей час військовий та свідок ОСОБА_9 побігли в середину двору. Обвинувачений показав, що вчинив це, коли всі почали йти до нього, а він з гранатою в руках відходив від них в сторону в стані афекту, не знає, як так вийшло, оскільки на нього почали кричати та погрожувати вбити, тому побоючись за своє життя він знаходився в стані афекту. Протягом слідчого експерименту обвинувачений показав місце, де у нього з руки випала граната, чеку він не зривав, коли граната випала з руки, чека залишилась в руках. З якою метою у нього намагались забрати гранату, він не знає. Обвинувачений показав напрям, куди він побіг після того, як випустив з рук гранату та показав, що він побіг, не озираючись, оскільки граната впала на землю;
(т.1 а.с. 180-184)
Висновком СМЕ № 53 від 14.08.2023р. підтверджується, що будь яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого не виявлено;
( т.1 а.с. 186)
Висновком комплексної вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/105/-23/2927 від 08.09.2023р. з додатками у вигляді ілюстративних таблиць, за результатами судової підтверджено, що 11.08.2023р. за адресою: АДРЕСА_3 , на відкритій ділянці місцевості, на землі стався вибух ручної наступальної осколкової гранати типу РГД-5. Граната типу РГД-5 відноситься до категорії бойових припасів. Надані на дослідження металеві уламки є уламками корпусу гранати РГД-5 та запалу УЗРГМ, які утворились в наслідок вибуху їх вибухового спорядження. В змивах об'єкта дослідження (металеві уламки) виявлено бризантну вибухову речовину - тротил ( ТНТ, 2,4,6-тринітротолуол). В тексті експертизи зазначено, що при підриві наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 утворюється близько 3000 уламків, радіус ураження якими становить близько 20-25 м, радіус розльоту осколків - близько 70 м;
( т.1 а.с. 188-198)
Висновком експертизи дослідження вибухових речовин № СЕ-19/105-23/3063-ФХВР від 07.09.2023р. з додатками у вигляді ілюстративних таблиці підтверджується, що на поверхні куртки та шортів обвинуваченого, на дослідження пробі ґрунту (згідно постанови з епіцентру вибуху) та пробі ґрунту (згідно постанови контрольна проба ґрунту) вибухових речовин та продуктів їх перетворення (продуктів вибуху), в межах чутливості проведеного метода дослідження - не виявлено;
( т.1 а.с. 205-211)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2023р. за участю свідка ОСОБА_14 , підтверджується, що він у присутності понятих на фотознімку № 3 впізнав обвинуваченого за виразом обличчя, формою носа, зовнішнім виглядом, який погрожував, що кине в його гранату;
( т.1 а.с. 214-216)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2023р. з додатком у вигляді СD-R диску, за участі свідка ОСОБА_14 , підтверджується що він у присутності понятих, за участю статиста, відтворив обставини події та дав показання, що 11.08.2023р. приблизно о 17:30 він особисто проходив біля магазину «Абрикос» за адресою АДРЕСА_3 , назустріч йому на мопеді білого кольору їхав обвинувачений, який зупинився біля нього, був у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння та поводив себе неадекватно. Він особисто попросив запалити, на що обвинувачений відкрив багажник свого мопеду, дістав сумку, та з сумки дістав гранату, яку тримаючи в правій руці почав віддавати свідку, на що свідок сказав, що граната йому не потрібна та почав відходити від нього додому по вулиці. Обвинувачений почав свідку кричати, що кине гранату, внаслідок чого свідок обернувся та побачив, як з рук обвинуваченого впала граната та обвинувачений її підняв, потім завівся мопед, і обвинувачений поїхав в протилежну від нього сторону по вулиці Шевченко;
( т.1 а.с. 217-219)
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.09.2023р за участю свідка ОСОБА_14 , підтверджується, що він у присутності понятих, впізнав гранату типу РГД-5, яку 11.08.2023 йому показував обвинувачений біля магазину “Абрикос» за кольором, за ободком, який розташований навколо корпусу посередині гранати;
(т.1 а.с. 221-223)
Висновком судово-психіатричної експертизи № 288 від 04.09.2023р. підтверджується, що обвинувачений у період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення розладів психічної діяльності не виявляв та не виявляє у теперішній час. У період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані короткочасного психологічного розладу у вигляді гострої інтоксикації алкоголем і канабіноїдами, та він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру, відповідно до ст. 92 КК України, не потребує;
( т.2 а.с. 4-11).
Довідкою № 1509 від 12.08.2023р., виданою КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ», підтверджується, що обвинувачений перебуває у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання канабіноїдів;
( т.2 а.с. 14).
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 показав, що знає обвинуваченого, як мешканця міста, відносини з ним нормальні. В день події перебував за місцем мешкання свідка ОСОБА_9 . Коли приїхав обвинувачений свідок вийшов до нього за двір, свідок та обвинувачений розмовляли, через деякий він особисто також вийшов на вулицю, побачив, що свідок та обвинувачений шукали ключі від мопеду. Він особисто став їм допомагати та намагатись відкрити багажник мопеду, сидячі навприсядки біля мопеду. Потім хтось закричав “Граната», потерпілий став підійматися, одразу впав, та стався вибух, приїхала швидка допомога та поліція. Він отримав поранення лівої руки, та правої ноги. До приїзду обвинуваченого у дворі були свідок ОСОБА_9 та його мати, він особисто, хлопець на ім'я ОСОБА_27 . Звідки обвинувачений дістав гранату, він не бачив, чи була граната споряджена запобіжною чекою також не бачив. Обвинувачений з гранатою ходив по вулиці біля садиби взад-вперед, держав її в руці. Повз садиби проходив незнайомий потерпілому військовослужбовець та побачив у обвинуваченого гранату, підійшов до них став розмовляти з обвинуваченим. Військовослужбовець не погрожував обвинуваченому, прохав заспокоїтись, пропонував вставити запобіжну чеку, казав “Давай назад поставимо чеку», але обвинувачений не реагував. Військовий намагався підійти до обвинуваченого, але той його до себе не підпускав, ходив по вулиці. Жінка зробила зауваження. Військовий хлопець крикнув “Граната» та разом із свідком ОСОБА_9 забігли у двір, а він особисто впав на землю та рукою закрив голову. Обвинувачений втік, за ним побіг свідок ОСОБА_9 , де подівся військовий, йому не відомо. В руці обвинуваченого бачив якусь залізячку, на кільце схоже, він її на пальці тримав. Чи був обвинувачений у стані сп'яніння, він особисто не знає. Він на слідчому експерименті давав правдиві показання добровільно, поліція не примушувала до надання показань.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що знайомий з обвинуваченим, мають дружні відносини. В день події перебував вдома, почув, що на мопеді приїхав обвинувачений. Він особисто вийшов за двір, побачив як обвинувачений чи з мопеду, чи з кишені, витягнув гранату, він особисто попрохав прибрати її. Він спілкувалися з обвинуваченим годину-півтори, обвинувачений не міг знайти ключі від мопеда, він особисто та потерпілий ОСОБА_11 , разом почали шукати ці ключі. До них підійшов знайомий ОСОБА_9 - військовий на ім'я ОСОБА_24 , побачив обвинуваченого з гранатою, почав його заспокоювати. Він особисто почав заходити у двір, потерпілий ОСОБА_11 у цей час сидів біля мопеду, свідок крикнув “Граната» та стався вибух. Потерпілий з ОСОБА_24 забігли за хвіртку у двір, а коли вибігли на вулицю обвинуваченого вже не було. У який спосіб обвинувачений витягнув кільце з гранати, він особисто не бачив, обвинуваченого заспокоював військовий, прохав, щоб обвинувачений віддав гранату, пропонував обвинуваченому вставити запобіжне кільце в гранату. Він підтверджує, що військовий казав обвинуваченому: » Давай вставлю чеку назад», обвинуваченому не погрожував. Під час слідчого експерименту за його участі він давав правдиві показання, поліція давати показання не примушувала.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_12 показала, що у серпні 2023р. проходила поряд з місцем події, біля будинку, неподалік якого є колодязь, номера будинку не знає, то побачила чотирьох чи п'ятьох чоловіків, які гучно висловлювались нецензурною лайкою, особисто зробила їм зауваження та пішла далі, бачила поряд з ними транспортний засіб: мопед чи мотоцикл. Через деякий час, хвилин через 20-30, вона поверталась додому та побачила, що вказані чоловіки продовжували стояти на тому ж місці, при ній вже не висловлювалися нецензурно, про що саме розмовляли між собою, вона не чула, але дуже сперечались. Після цього свідок дійшла до магазина “Абрикос», та приблизно через 10 хвилин почула вибух.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_14 показав, що обвинуваченого знає як мешканця міста, неприязні відносин між ними відсутні. 11.08.2023р. він особисто зустрів обвинуваченого біля магазина “Абрикос» по вул. Шевченка приблизно о 17-00год., обвинувачений їхав на скутері білого кольору, зупинився, якось неадекватно себе поводив, агресивно відносно нього особисто, та він особисто подумав, що він знаходиться в стані наркотичного сп'яніння. Потім обвинувачений сказав, що пожартував, він особисто попросив у нього цигарку. Обвинувачений поліз в багажник мопеду, відкрив його, дістав ганчір'яну сумочку сірого кольору, із сумочки дістав гранату зеленого кольору, при цьому сказав “зараз дам тобі цигарку» та почав передавати гранату до його особистих рук. Він особисто відсторонився від дій обвинуваченого, розвернувся та пішов в напрямку дому, а коли став відходити від обвинуваченого, почув звук, що щось гупнуло об асфальт, озирнувся та побачив, як обвинувачений підіймає гранату. В цей час повз них проходили військові та сказали обвинуваченому “що ж ти робиш». Після цього обвинувачений поїхав в протилежну сторону по вулиці Шевченка в напрямку будинку, де мешкає свідок ОСОБА_9 .. В той вечір він особисто був вдома, відстань між його будинком та будинком ОСОБА_9 приблизно метрів 300. Він особисто сидів з матір'ю в альтанці, вечеряли, почув сильний гучний вибух. Через деякий час йому особисто стало відомо, що вибух стався біля будинку ОСОБА_9 .
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_28 показав, що працює старшим інспектором відділу вибухо-технічної служби ГУНП в Донецькій області. 11.08.2023р. він особисто був залучений у якості спеціаліста при проведенні огляду місця події в АДРЕСА_3 . Прибувши на місце події, було виявлено вирву у ґрунті, яка свідчила про дію вибуху, були виявлені уламкові ураження та докази, які мають відношення до вибуху. Металеві уламки вилучені за допомогою магніту. Він показав, що ручні осколкові гранати РГД-5, у зв'язку із заходами безпеки та поводження з бойовими припасами прийнято транспортувати, зберігати окремо від корпуса гранати від запалів. Щоб привести гранату в дію спочатку треба в корпус гранати методом вгвинчування встановити запал. В запалі елементом запобіжника виступає шплінт. Вільні кінці шплінта розведені, їх треба звести разом, потім за допомогою кільця шплінт витягається пальцем, при цьому інша рука, яка тримає гранату, повинна затискувати спусковий важіль. Граната не може зіскочити з кільця під своєю вагою, це виключено, оскільки цьому запобігає шплінт. Були такі випадки, що кільце розтискувалось, а шплінт продовжував виконувати свою функцію запобіжника. Якщо зведені кінці шплінту, то необхідно прикладати достатньо зусиль, щоб його дістати, не кожний чоловік зможе, дитина - виключено, масу повинно прикладати від п'яти кілограмів, під власною вагою не можливо, щоб шплінт зіскочив. Цей боєприпас радянського виробництва, шплінт в ньому кривий, дуже силу прикладати треба. Якщо граната висить на пальці, то вона під своєю вагою не може зіскочити, це виключено. Якщо шплінт з кільцем споряджені в запалі, запал вгвинчений в корпус гранати, вибух виключений. Були такі випадки, що граната розколюється але не вибухає. Вибух гранати - це хімічне перетворення, йому потрібна певна кількість кДж теплової енергії. Він показав, що після вибуху відсутність залишків вибухових речовин в ґрунті можлива, виходячи з погодних умов, тобто вітер, дощ, сніг можуть знищувати ці залишки. На місці вибуху були знайдені характерні осколки гранати типу РГД-5: уламки корпусу гранати та уламки запалу. Ці елементи не були перероблені, а були штатними.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_29 показав, що з обвинуваченим він не знайомий, проходив службу у АДРЕСА_1 , десь з 20-00 до 21-00год. в серпні 2023р., точну дату не пам'ятає, із спів службовцями почули вибух, проживали на той час за адресою по АДРЕСА_5 . Вони щойно повернулися після виконання бойового завдання, готувалися відпочити, стався вибух, який порушив життєвий устрій, доставив дискомфорт, це було неочікувано поряд почути вибух, він зазнав стресу. Вони вискочили зі зброєю з побратимами, не знали, що думати, побачили чоловіка, який був поранений, викликали швидку медичну допомогу, він особисто зателефонував до поліції. Після того як вони вийшли, упевнились, що стався вибух гранати.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_30 показав, що з травня по вересень 2023р. він проходив службу в АДРЕСА_1 , в серпні 2023р., знаходячись на за місцем тимчасової дислокації в АДРЕСА_6 , через один будинок від його місця перебування, біля будинку АДРЕСА_3 він особисто чув, що відбувається голосна сварка хвилин 30-40, яку за своєю гучністю чула вся вулиця. Сварка закінчилася вибухом гранати, постраждав один чоловік, приїхала швидка допомога та забрала його. Його особистий життєвий устрій був порушений вибухом гранати, оскільки, він щойно прибув з бойового завдання, подумав, що зайшло ДРГ, вибух викликав дискомфорт, оскільки гранати не щодня вибухають у м. Дружківці.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_31 показав суду, що 11.08.2023р., приблизно о 20:20- 20:40год, він відпочивав на місці тимчасової дислокації в АДРЕСА_6 з побратимами, через один будинок від місця його перебування почув один вибух гранати, він характерний, його не сплутати, перед цим чув сварку. Вибігши на вулицю, він особисто побачив силует людини, яка покидала місце злочину, та потерпілого біля мопеда з характерними травмами, який стогнав. Його особистий життєвий устрій був порушений, оскільки він займався приготуванням їжі на вечерю, почув гучний вибух, це викликало неприємні почуття, що щось трапилось, вибіг на вулицю, це було містечко неподалік зони бойових дій, були тільки вибухи прильотів, вибухів гранат не було, відчуття неприємне, відчув дискомфорт та переляк.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_32 показала, що в день події вона знаходилась вдома, почула вибух, злякалася, у неї був переляк, деякий час перечекала вдома, нікуди не виходила в цей день на вулицю з міркувань безпеки. На ранок в магазині почула від сусіда, що вибух був поряд із місцем її мешкання, метрів 300.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_33 показала, що в день події після 20:00год. почула вибух, її нервова система переносить вибухи погано, після вибуху їй стало погано, вона злякалась. Про те, що стався вибух саме гранати повідомили поліцейські наступного дня, які її опитували.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_13 показав, що раніше обвинуваченого не знав, підтвердив показання, надані ним особисто раніше, на слідчому експерименті, участь у слідчому експерименті прийняв добровільно. Так наприкінці літа, точніше не пам'ятає, але цей випадок був один, був конфлікт між особами, з приводу чого не знає. Приблизно о 20-00год., ввечері, в АДРЕСА_3 , він особисто купив цигарок на заправці, йшов додому, почув сварку між трьома особами, підійшов до них, побачив в руках обвинуваченого гранату та кільце, але в якій руці була граната, а в якій кільце не пам'ятає, тип гранати РГД. Обвинувачений тримав гранату в напівзігнутому лікті, коли свідок підійшов до обвинуваченого, кільце вже було окремо від гранати, граната приведена в бойову готовність. Він особисто намагався заспокоїти чоловіка, пропонував віддати йому гранату або вставити кільце в гранату, однак обвинувачений не реагував на прохання, відмовлявся. Скільки минуло часу до моменту вибуху гранати, він особисто не пам'ятає, але весь цей час намагався словами заспокоїти обвинуваченого, прохав віддати гранату або вмовити його вставити чеку назад. Обвинувачений відмовився це зробити. Моменту, коли обвинувачений розтиснув пальці та момент, коли граната впала, особисто не бачив, почув клацання і зрозумів, що граната зараз вибухне, тому одразу забіг у двір.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_34 показав, що ввечері влітку 2023р., близько 20 години, пролунав один вибух. дружина перелякалась, шибки затремтіли, всі боялися, щоб скло з вікон не вилетіло та не поранило присутніх. Він з дружиною вимушені були перемістити тещу в іншу кімнату, його близькі і так знаходяться в постійному стресі від бойових дій і ще поряд з їх житлом хтось кидає гранати, вважає це неприпустимим. В момент вибуху відчув небезпеку за своє життя та здоров'я та за життя та здоров'я своїх близьких. Що кинули гранату, йому стало відомо наступного дня від працівників поліції, оскільки свідок запитав у них, що це був за вибух.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_22 показав, що з обвинуваченим не знайомий, раніше не зустрічав. Ввечері влітку 2023р.,в день події він був в гостях у свідка ОСОБА_9 . Коли підходив до будинку свідка гранат, боєприпасів поряд не бачив. Свідок ОСОБА_9 в якийсь момент, ввечері, але ще світло було, забіг у двір та попросив його побути з матір'ю ОСОБА_23 , щоб вона не виходила за хвіртку, та сказав: “ ОСОБА_35 , побудь з мамою, щоб вона не виходила» і він особисто був поряд з матір'ю, а свідок вийшов за двір. Потім хтось крикнув: “Граната», та він особисто схопив ОСОБА_23 та забіг з нею в середину будинку, в цей час пролунав вибух гранати.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_23 показала, що з обвинуваченим раніше не знайома, в день події перебувала вдома. Через деякий час забіг син та сказав, щоб бігла на город з онуком, прийшов хлопець в руці у нього граната. Вона не встигла добігти до кінця городу, як почула вибух. Коли повернулась з городу, побачила, що потерпілий лежить в палісаднику, рука та нога в крові, а сина солдат заштовхнув у хвіртку воріт, вони не ушкодились. В натовпі людей вона особисто почула, що обвинувачений хотів кинути гранату біля магазину “Абрикос».
При цьому суд першої інстанції не вважав правдивими показання обвинуваченого щодо невизнання своєї винуватості у тому,що гранату він знайшов випадково, та вона випадково вибухнула, оскільки такі його показання суперечать показанням свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та потерпілих, наданих ними як в судовому засіданні, так на слідчих експериментах, під час досудового розслідування.
Судом першої інстанції встановлено, що спонукальним мотивом для вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 хуліганства стало обурення діями потерпілих, оскільки вони ніби-то повинні були йому повернути ключі від мопеду.
Суд першої інстанції також вважав зайняту позицію обвинуваченого щодо невизнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів засобом захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини зазначеного кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України, належним чином оцінені всі докази, наявні у ньому відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Подія злочину, а саме час, місце, спосіб вчиненого кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень та за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у зберіганні та придбанні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Також судом першої інстанції надана оцінка показанням обвинуваченого про його непричетність до вчинених ним злочинів, у співвідношенні з усією сукупністю досліджених та оцінених ним доказів та зроблений правильний висновок про те, що вони не узгоджуються та суперечать всієї сукупності зібраних досліджених та оцінених доказів.
Після аналізу наведених у сукупності доказів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих та вмотивованих висновків про те, що обвинувачений за невстановлених обставин та у невстановленому місці придбав бойовий припас, ручну осколкову наступальну гранату РГД-5, яку зберігав при собі без передбаченого законом дозволу до 11.08.2023р. та у вказану дату, приблизно о у період часу з 19-50 год. по 20-20 год. обвинувачений, діючи, умисно, без передбаченого законом дозволу взяв з собою ручну осколкову наступальну гранату РГД-5 та приніс до будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_9 , не маючи перешкод до передачі його правоохоронним органам, використовуючи нікчемний, надуманий привід, намагаючись своєю поведінкою продемонструвати присутнім своє зневажливе ставлення до них та норм громадської моралі, діючи умисно, нехтуючи існуючими в суспільстві правилами поведінки, моральності і благопристойності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, перебуваючи у громадському місці навпроти домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , почав демонструвати ОСОБА_9 та ОСОБА_11 бойовий припас, а саме ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5, погрожуючи при цьому приведенням її у дію, після чого витягнув чеку з даної гранати, тим самим привів даний бойовий припас у бойову готовність, розтиснувши пальці руки, у якій тримав бойовий припас - ручну наступальну осколкову гранату типу РГД-5, випустив його перед собою на землю, а саме на край проїжджої частини дороги навпроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті чого стався вибух, потерпілий ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у зазначеному кримінальному провадженні доведена подія злочину, а саме правильно доведені дата та час вчинення злочину - 11.08.2023р. у період часу з 19-50 год. по 20-20 год. та місце злочину - край проїжджої частини дороги навпроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , що у вказаний день та час обвинувачений перебував поряд з його домоволодінням, дістав гранату, від якої відокремив запобіжну чеку, та кинув на землю;
- показаннями потерпілого ОСОБА_11 , який показав, що в день події бачив в руках обвинуваченого гранату, яку обвинувачений кинув, після чого стався вибув внаслідок якого він особисто отримав тілесні ушкодження;
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який показав, що в день події бачив обвинуваченого, у якого попрохав закурити, на що обвинувачений із сумочки дістав гранату зеленого кольору, при цьому сказав “зараз дам тобі сигарету» та почав давати гранату до рук свідку;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який показав, що у день та час події біля місця мешкання потерпілого ОСОБА_9 був присутнім під час конфлікту між обвинуваченим та потерпілими, бачив в руках обвинуваченого гранату, пропонував допомогу у встановленні у неї запобіжної чеки, яка була відокремлена від запалу;
- протоколом огляду місця події від 11.08.2023р. яким оглянута відкрита ділянка місцевості, розташована навпроти будинку за адресою АДРЕСА_3 , де виявлено вирву у ґрунті (воронку, при огляді якої за допомогою магніту було вилучено з неї металеві уламки різних форм та розмірів з рваними та загнутими краями, а також нашаруванням кіптяви чорного кольору, перед воротами будинку знаходиться транспортний засіб (мопед) білого кольору двоміснийта на його сидінні було виявлено спусковий важіль з одностороннім маркуванням 166-75 УЗРГМ-583, також біля заднього колеса мопеда з його правого боку було виявлено уламок, схожий на корпус запалу УЗРГМ, а саме його механічну частину;
- висновком комплексної вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/105/-23/2927 від 08.09.2023р., що 11.08.2023р. АДРЕСА_3 , на відкритій ділянці місцевості, на землі стався вибух ручної наступальної осколкової гранати типу РГД-5, яка відноситься до категорії бойових припасів;
- висновком СМЕ № 55 від 20.09.2023р. про отримання потерпілим ОСОБА_11 виявлено вогнепальне поранення лівого передпліччя та правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, які утворились внаслідок дії предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути уламки вибухнувшего невідомого вибухового пристрою;
З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про час та місце події злочину є правильними, підтверджені сукупністю доказів, які є узгодженими та мають логічне доповнення між собою та послідовність при викладенні.
Суд першої інстанції встановлюючи спосіб вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину, а саме незаконному поводженні із бойовими припасами та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень правильно поклав: по-перше, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які повідомили, що особисто бачили обвинуваченого із гранатою в руках, який особисто нею розмахував; по-друге, показання свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що безпосередньо перед подією бачив обвинуваченого, який на прохання закурити демонстрував гранату, та намагався передати її свідку, та уронив її на асфальт; по-третє, показаннями свідка ОСОБА_13 , який намагався заспокоїти обвинуваченого та пропонував встановити відокремлену запобіжну чеку у запалювач гранати; по-четверте, висновком судової вибухо-технічної експертизи, якими підтверджено, що виявлені на місці події металеві уламки та частини є елементами бойового припасу, та важелем від підривника УЗРГМ-2, що служить для утримання ударника під час зведеного положення ударного механізму (бойова пружина стиснута) та приєднання до підривника запобіжної чеки із кільцем; по-п'яте, протоколом огляду місця події, що 11.08.2023р. працівниками поліції одразу після події оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану навпроти будинку за адресою АДРЕСА_3 , де виявлено вирву у ґрунті (воронку), металеві уламки різних форм та розмірів з рваними та загнутими краями, а також нашаруванням кіптяви чорного кольору, на сидінні мопеду виявлено спусковий важіль з одностороннім маркуванням 166-75 УЗРГМ-583, біля мопеду уламок, схожий на корпус запалу УЗРГМ, а саме його механічну частину, висновок СМЕ № 55 від 20.09.2023р. про отримання потерпілим ОСОБА_11 тілесного ушкодження легкого ступеню тяжкості у вигляді вогнепального поранення лівого передпліччя та правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, які утворились внаслідок дії предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути уламки вибухнувшего невідомого вибухового пристрою.
Таким чином винуватість обвинуваченого у зберіганні та придбанні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу та у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Хуліганські дії обвинуваченого підтверджуються показаннями чисельних свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_32 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , у яких в наслідок злочинних дій обвинуваченого було порушено нормальний плин життя.
Перевірка показань обвинуваченого в суді, їх аналіз та співставлення з іншими доказами по справі, а саме показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , протоколами проведення слідчих експериментів, висновком судової вибухо-технічної експертизи , тощо свідчать про недостовірність показань обвинуваченого про його непричетність до вчинених ним кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, надана судом оцінка доказів є неповною, із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, є неспроможними, та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції у своїх висновках послався на показання потерпілого ОСОБА_9 в суді та на слідчому експерименті за його участю, які різняться між собою, а саме щодо взаємовідносин потерпілого з обвинуваченим, та потерпілий повідомляв спочатку про дружні стосунки з обвинуваченим, у подальшому повідомив про наявність між ними конфлікту, також потерпілий в судовому засіданні вказав, що не бачив, як обвинувачений витягнув чеку з гранати, є також неспроможними, оскільки як встановлено із показань потерпілого ОСОБА_9 , то він не заперечив своїх дружніх відносин з обвинуваченим, проте під час розмови між ним та обвинуваченим, яка тривала певний час, обвинувачений з відкілясь дістав гранату, та під надуманим приводом втрати ключів запалення від мопеду розпочав конфлікт. Враховуючи перебування обвинуваченого у стані короткочасного психологічного розладу у вигляді гострої інтоксикації алкоголем і канабіноїдами раптовий розвиток конфліктної ситуації знаходить своє логічне пояснення. Тобто перебування обвинуваченого та потерпілого у дружніх стосунках до моменту події та різке погіршення їх відносин під загрозою застосування обвинуваченим бойової гранти, жодним чином не вливає на правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги захисника, що стороною захисту суду був наданий вирок Дружківського міського суду Донецької області від 11.04.2024р. щодо свідка ОСОБА_10 , яким свідок засуджений за ч. 1 ст. 263 КУпАП за обставин, які мали місце саме біля будинку АДРЕСА_3 , де нібито обвинувачений вчинив хуліганські дії, та судом не було надано оцінки вказаному доказу, то вони також є безпідставними, оскільки відповідно до змісту вказаного вироку ОСОБА_10 визнаний винуватим у тому, що у порушення вимог закону за місцем свого мешкання в АДРЕСА_3 з середини лютого 2023р. до 15.08.2023р., незаконно зберігав 51 патрон калібру 5,45мм та 7,62мм, тобто вказані події ані за предметом незаконного поводження, ані за адресою їх виявлення не мають нічого спільного.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково було встановлено, що спонукальним мотивом вчинення обвинуваченим хуліганства стало його обурення діями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , оскільки вони нібито повинні були повернути йому ключі від мопеду, оскільки відповідно до показань потерпілого ОСОБА_9 , обвинувачений приїхав за місцем мешкання потерпілого, де вони перебували близько 40хв., суперечок не було, в руках обвинуваченого бачили гранату, обвинувачений не висловлював залякувань, потерпілі намагались найти ключі від мопеду, також не мають під собою підґрунтя, оскільки, як було наголошено вище, конфлікт розпочався після того, як потерпілий ОСОБА_9 побачив в руках обвинуваченого гранату, прохав його покинути місце події, проте обвинувачений під нікчемним приводом нібито втрати ключів від мопеда обурився діями потерпілого.
Суспільна небезпечність хуліганства полягає в тому, що це один з небезпечних і поширених злочинів проти громадського порядку, тобто комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки у суспільному житті і побуті.
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. КК України не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку:
1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи;
2) діє тривалий час і вперто не припиняється;
3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо, про що наголошено у п. 5 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22.12.2006р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вибух гранати обвинувачений здійснив на вулиці в межах житлової цивільної забудови, перед житловим домоволодінням потерпілого, де перебували також і інші особи, у вечірній час, у безпосередній близькості до зони бойових дій під час активної фази збройного конфлікту, розпочатого росією проти України, внаслідок вибуху було порушено звичайних побут громадян, які проживали поблизу вибуху, проводили дозвілля, спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 та діями обвинуваченого внаслідок підриву гранати було порушено нормальний суспільний побут.
Таким чином поведінка обвинуваченого, яка передувала його злочинній діяльності у день події, та на яку посилається захисник в апеляційній скарзі, вказуючи, що в діях обвинуваченого відсутній хуліганський мотив, жодним чином не впливає на правильність кваліфікації дій обвинуваченого та на доведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав оцінки розбіжностям у показаннях свідка ОСОБА_12 , які спростовують показання потерпілого ОСОБА_11 , що обвинувачений нібито бігав по вулиці та розмахував гранатою, оскільки вона робила зауваження чоловікам, які висловлювалися нецензурною лайкою, а не з приводу хуліганських дій, та ОСОБА_12 показала, що не бачила серед чоловіків, які стояли біля будинку, осіб у військовій формі, тобто свідок ОСОБА_13 підійшов після того, як пройшла жінка, що також спростовує в діях обвинуваченого ознаки особливої зухвалості, є також необґрунтованими, з підстав викладених вище.
Крім того, свідок ОСОБА_12 подію бачила епізодично, коли проходила повз обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_9 , проте, як було встановлено, події між ними відбувалися тривалістю більше, ніж пів години.
Доводи апеляційної скарги захисника, що носій інформації, на якому зафіксовані слідчі дії за участю потерпілих, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та обвинуваченого, не зазначений, та у вказаних протоколах слідчих дій вказано лише технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України, є також неслушними, оскільки вказана вимога закону не містить такої вимоги, та за приписами ст. 99 КПК України носій інформації, є спеціально створеним документом, який містить зафіксовані за допомогою звуку та зображення відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги, що винуватість обвинуваченого не доведена за принципом поза розумним сумнівом, вирок суду ґрунтується на припущеннях, докази надані стороною обвинувачення викликають сумніви, є також необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді провадження не встановлено підстав, які б вказували на подію кримінального правопорушення за інших фактичних обставин та за участі інших осіб.
Враховуючи викладене вище доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваного вироку, та закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
На думку суду апеляційної інстанції, покарання, призначене обвинуваченому є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та є справедливим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили, чи могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 405 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 18.06.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки - залишити без задоволення.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 18.06.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим який тримається під вартою у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді