Справа № 643/6338/24
Провадження № 3/643/2400/24
19.11.2024
19 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 743470 від 06.06.2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 29.05.2024 о 14:26 годині у м. Харкові по пр-ту Ювілейному, 1-А, керував транспортним засобом «Renault 19» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 1495 від 31.05.2024. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Неодноразово викликуваний в судове засідання як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань не подавав.
Неявка в судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, являється його волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь в судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Положеннями ст. 266 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. Так, згідно вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.07.2023 по справі № 639/3328/23, 3/639/1380/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова набрала законної сили 11.08.2023 (а.с.11-12).
Також встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.10.2023 по справі № 639/5178/23, 3/639/1907/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Постанова набрала законної сили 23.10.2023 (а.с.13-15).
Як вбачається з адміністративного протоколу від 06.06.2024, ОСОБА_1 29.05.2024 о 14:26 годині у м. Харкові по пр-ту Ювілейному, 1-А, керував транспортним засобом «Renault 19» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 1495 від 31.05.2024. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1495 від 31.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані наркотичного сп'яніння. (а.с.9).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху України.
Відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції складено адміністративний протокол серії ААД № 743470 від 06.06.2024 за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала. Свідки не залучалися, велася відеофіксація.
Відповідно до вимог п. 2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як видно з адміністративного матеріалу та протоколу, на місці події свідки не залучалися, а здійснювалася відеофіксація (а.с.3-7).
Судом здійснено огляд вказаного відеозапису, яким підтверджуються обставини, викладені в протоколі (а.с.7).
ОСОБА_1 не скористався правом з'явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції. Клопотань не заявляв, письмових пояснень не подавав.
Крім того у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази про оскарження ОСОБА_1 медичного висновку № 1495 від 31.05.2024, у разі з його непогодженням.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Відтак, суд вважає за необхідне постановити рішення на підставі сукупності наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд, рапорті, висновку щодо результатів огляду та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, медичний висновок, відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.
Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2024 (а.с.3), відеозаписами на електронних носіях - дисках (а.с.7), довідкою (а.с.5-6,10), повідомленням (а.с.8), медичним висновком (а.с.9), копією постанови (а.с.11-15), рапортом (а.с.16).
Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення п.2.9а) Правил дорожнього руху України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настали в момент отримання позитивного результату огляду на стан наркотичного сп'яніння та підтвердження факту керування транспортним засобом у стані такого сп'яніння.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 постановами суду від 31.07.2023 та від 11.10.2023 двічі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за керування автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, постанови набрали законної сили, ОСОБА_1 зухвало нехтує вимогами закону, грубо порушує Правила дорожнього руху України, належних висновків для себе не зробив, та знову скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також враховує те, що хоча на даний час своїми діями останній не завдав значної шкоди відносинам в сфері регулювання дорожнього руху, проте, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Також враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Разом з цим, санкція ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді, зокрема, накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та ч. 3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до довідки інспектора ВАП Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції, транспортний засіб «Renault 19» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Таким чином, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є власником транспортного засобу «Renault 19» державний номерний знак НОМЕР_1 , суд не може застосувати додаткове стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів, що автомобіль марки «Renault 19» державний номерний знак НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно ч. 2 ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О. Сугачова