20 листопада 2024 року
м. Київ
справа №400/2358/24
адміністративне провадження №К/990/40049/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 400/2358/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01 березня 2021 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01 березня 2022 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01 березня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати за сплату судового збору".
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року повернуто ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01 березня 2021 року до 12 вересня 2023 року.
Іншою ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 за період з 13 вересня 2023 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсій станом на 01 жовтня 2017 року в сумі 3764,40 грн, для цілей визначення розміру індексації пенсії ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає в непроведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 13 вересня 2023 року перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, в сумі 11758,75 грн, визначеного шляхом індексації відповідного показника в сумі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення в розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року задоволено.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 400/2358/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 400/2358/24.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 400/2358/24 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору на суму 2422,40 грн., обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
На виконання ухвали Верховного Суду від 04 листопада 2024 року скаржником подано заяву про усунення недоліків та докази доплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме чи підлягають перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією, які призначені відповідно до Закону України №1058-IV у 2020-2023 роках, відповідно до частити другої статті 42 Закону України №1058-IV, Порядку 124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та який саме показник потрібно збільшувати при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019-2023 роках чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.
Також підставами касаційного оскарження скаржник вказує підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 400/2358/24.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №400/2358/24.
Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/2358/24.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій