20 листопада 2024 року
м. Київ
справа №460/28060/23
адміністративне провадження №К/990/43620/24
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024
у справі за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за віком з 11 червня 2023 року мені - ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 11 червня 2023 року перерахунок пенсії за віком - ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженим пенсійним віком, як особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працювала у зоні відчуження і має достатній стаж роботи відповідно до статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для призначення пенсії в повному обсязі із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, у відповідності до положень ч.2 ст.56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, у задоволенні позову відмовлено.
12.11.2024 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до пункту 2 частини 5 cтатті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження позивач обмежився наведенням лише передбачених частиною 5 статті 328 КАС України виключних підстав касаційного оскарження, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Наявність передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень, скаржником не зазначено.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити підстави, на яких подається касаційна скарга, з зазначенням підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У порушення наведених норм до касаційної скарги особою, яка її подала, не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З касаційної скарги вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2023 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Також, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 2147,20 грн.
Сплату судового збору слід здійснювати за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)", призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити на певний строк, зменшити або звільнити від сплати судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки скаржник не надав докази звільнення на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням скаржнику строку для уточнення підстав касаційного оскарження судових рішень, надання документа про сплату судового збору або надання доказів для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №460/28060/23 за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко