Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
20.11.2024
Справа № 494/2142/24
Провадження № 1-кп/494/144/24
20.11.2024 року м. Березівка Одеської області
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024166260000131 від 28.10.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, на момент вчинення кримінального проступку військовослужбовця, командир танка 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні сержант -
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації та проходячи військову службу на посаді командира танка 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в квітні 2024 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 виник умисел у пособництві в підробленні офіційного документу, а саме національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі посвідчення водія) та в подальшому його використанні.
У продовження свого протиправного умислу, всупереч Постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» будучи обізнаним, що отримання посвідчення водія можливе лише після проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС, ОСОБА_3 з використанням мережі інтернет надав не встановленій досудовим розслідуванням особі, дані свого прізвища, ім'я, по батькові, дату народження, власне фото, а також зразок підпису, з метою подальшого виготовлення посвідчення водія України.
За безпосереднього пособництва ОСОБА_3 невстановленій особі, останньою у не встановлений час та місці за допомогою знакодрукуючого пристрою з термосублімаційним способом друку, підроблено і у подальшому передано ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.04.2024 видане установою - ТСЦ 1242, яке надає право на керування транспортними засобами категорії «В» ОСОБА_3 та яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обліку на території України та яке виготовлене за допомогою знакодрукуючого пристрою з термосублімаційним способом друку.
Таким чином, своїми діями, що виразились в пособництві у підробленні офіційного документа, який видається установою, який надає права, з метою використання іншою особою ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 28 жовтня 2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на автодорозі Т1623 між АДРЕСА_2 , під час оформлення відносно останнього постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху за ч. 5 ст. 121 КУпАП, використав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії, що засвідчує право на керування ним транспортним засобом, шляхом пред'явлення працівнику поліції - інспектору СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
Таким чином, своїми діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України - тобто, в пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яке надає права, з метою використання підроблювачем чи іншою особою, а також у використанні завідомо підробленого документа.
Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подані відповідні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника - ОСОБА_5 в якій обвинувачений також додатково зазначив про визнання вини у скоєні зазначених кримінальних проступків та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений разом з захисником не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження.
Від прокурора 15.11.2024 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків.
Згідно ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч.1 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яке надає права, з метою використання підроблювачем чи іншою особою, а також використання завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України , а саме: пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яке надає права, з метою використання підроблювачем чи іншою особою, а також використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 67 КК України - не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками, свою провину в скоєнні кримінальних проступків визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому.
При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень відповідно до статті 12 КК України, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, а тому суд вважає за необхідне обрати йому покарання у межах ч.1 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто за ч.5 ст.27 і ч.1ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень, та за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, із застосуванням ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних проступків,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності .
Крім того, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3183 гривень 60 копійок витрат за проведення експертизи.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Речові докази : посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.04.2024 р видане ТСЦ 1242 - знищити після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 12, 302, 373-376, 381-382 КПК України, ст. 358 КК України суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст 27, ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст.27 і ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень,
- за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних проступків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 3183 гривень 60 копійок витрат за проведення експертизи.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувалися.
Речові докази у кримінальному провадженні: посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.04.2024 р видане ТСЦ 1242- знищити після набрання вироком законної сили
Цивільний позов - не заявлений.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1