Справа №:755/1581/22
Провадження №: 1-кп/755/200/24
"18" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва судом у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань № 12021100000000618 від 13.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України,
за участю учасників провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 (дистанційно), ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_8
На розгляді Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань № 12021100000000618 від 13.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України.
Під час судового розгляду захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 заявлено відвід прокурору ОСОБА_7 у рамках вказаного кримінального провадження. Дана заява була мотивована тим, що прокурор перебуває в стані реального конфлікту інтересів у відповідності до ЗУ «Про запобігання корупції» та використовує свої повноваження для перешкоджання стороні захисту у викритті фактів фальсифікації кримінального провадження під час допиту свідка, а саме заявляє клопотання, які можуть завадити стороні захисту у реалізації зазначених повноважень. За таких обставин, прокурор ОСОБА_7 , на думку сторони захисту, підлягає відводу від розгляду вищевказаного кримінального провадження.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримали думку захисника та вказали на наявність достатніх підстав для відводу прокурора.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаної заяви, зазначивши, що заява про відвід прокурора є виключно намаганням сторони захисту затягнути судовий розгляд кримінального провадження, особисто він об'єктивно представляє державне обвинувачення в суді та взагалі відсутні передумови реального конфлікту інтересів який на думку сторони захисту виник під час судового розгляду.
Суд заслухавши думку учасників процесу дійшов до наступних висновків.
Статтею 77 КПК України регламентовано, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Даний перелік обставин є вичерпним.
Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення прокурора від участі в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, у тому числі, посадові та службові особи органів прокуратури.
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах (ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» надається визначення термінів, відповідно до якої потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Методичні рекомендації НАЗК №5 від 02.04.2021 року зазначають такі складові реального конфлікту інтересів: приватний інтерес, службові повноваження та суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями. При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
При потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об'єктивність особи під час реалізації повноважень.
При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об'єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.
Отже, при системному тлумаченні наведених правових норм можна дійти висновку, що такі поняття як «приватний інтерес», «конфлікт інтересів» тлумачаться законом досить широко, при цьому конфлікт інтересів може бути зумовлений стосунками особи не тільки з членами своєї сім'ї та близькими особами в розумінні закону, але і особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з будь-якими фізичними чи юридичними особами, тому, згідно Методичних рекомендацій НАЗК, у кожному конкретному випадку слід враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
При цьому, слід зазначити, що у вказаному випадку ототожнення стороною захисту понять реалізації прокурором своїх владних повноважень при допиті свідка ОСОБА_10 та реального конфлікту інтересів - є помилковим. Прокурором висловлювалося клопотання в якому він виключно просив колегію встановити порядок допиту свідка, а саме першочергово провести допит останнього, після чого пред'явити матеріали кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КПК учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів та документів свідкам, експертам, спеціалістам.
Відповідно до ч. 3 ст. 352 КПК України суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
Вказані повноваження були реалізовані колегією суддів шляхом задоволення клопотання прокурора та встановлено запропонований стороною обвинувачення порядок допиту ОСОБА_10 .
При цьому, сторона захисту заявила відвід прокурору у зв'язку із існуванням, на думку адвоката, вищезазначених підстав. Проте, фактична незгода учасників кримінального провадження з рішенням суду не може бути об'єктивною підставою для відводу прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Інститут відводу насамперед має на меті забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також винесення вмотивованого, справедливого та законного рішення.
В даному випадку не виникають обставини, які б свідчили про упередженість прокурора.
Окрім того, суд наголошує увагу, що сторона захисту повторно намагається процесуальними способами усунути прокурора - процесуального керівника від розгляду кримінального провадження, що може бути розцінене як втручання в процесуальну самостійність прокурора, передбачену ч. 1 ст. 36 КПК України.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КПК України, усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, однак останні в ході судового розгляду заяви по суті не були підтвердженні належними та допустимими доказами у розумінні ст. 84 КПК України.
Суд проаналізувавши доводи захисника, у порядку ст. 94 КПК України, не вбачає передумов для відводу прокурора з наведених ним підстав, у порядку ст.ст. 77, 80 вказаного Кодексу.
Керуючись ст. ст. 1-29, 77, 78, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суд -
Заяву захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань № 12021100000000618 від 13.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 19.11.2024 року о 15.30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3