Справа № 752/18483/24
Провадження №: 2/752/6839/24
20 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Осадчук А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач та відповідач з 22 січня 2000 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя з відповідачем не склалось через відсутність порозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини. Позивач вважає спільне сімейне життя з відповідачем неможливим, що є підставою звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 вересня 2024року справу розподілено головуючому судді Митрофановій А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказана ухвала суду разом з копією позовної заяви та додатків до неї направлялась відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ). Разом з тим, до суду повернувся поштовий конверт із вказаними документами з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову, не заперечувала проти розірвання шлюбу.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 січня 2000 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї від 22 грудня 2005 року, актовий запис № 27.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Деснянським відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 08 квітня 2008 року, актовий запис № 939 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Деснянським відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 08 квітня 2008 року, актовий запис № 938.
За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сімейне життя позивача та відповідача не склалось у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, протягом тривалого часу не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, шлюб між позивачем та відповідачем носить лише формальний характер.
Суд прийшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між позивачем та відповідачем неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 142, 206, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований 22 січня 2000 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 27.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Митрофанова