(додаткова)
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 2027/12970/17
провадження № 61-6999св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач за зустрічним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державногомайна України по Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Л. Є., про визнання права власності,
Короткий зміст позову
У серпні 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «П-1», загальною площею 210,7 кв. м на АДРЕСА_1 , посвідченого 07 серпня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є (далі - приватний нотаріус Васікова Л.Є.), реєстраційний номер 7132, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання права власності на це майно за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, просив визнати за ним право власності на спірну нежитлову будівлю.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 01 червня 2013 року у первісному і зустрічному позовах відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Харківська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі, звернулася з апеляційною скаргою, просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради, як особи, яка не брала участі у справі, на рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 червня 2013 року закрито.
Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви
16 квітня 2020 року ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,із застосуванням засобівпоштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та поновлення строку на подання цієї заяви. Просить стягнути з Харківської міської радина свою користь витрати на правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції у розмірі 12 600,00 грн.
Клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що 14 квітня 2020 року ОСОБА_2 з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень довідався про прийняття Верховним Судом постанови від 02 квітня 2020 року у справі № 2027/12970/12. Згідно з інформацією на вказаному сайті, постанова Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у цій справі була оприлюднена 13 квітня 2020 року. ОСОБА_2 не брав участі у судовому засіданні щодо розгляду касаційної скарги, про результат касаційного перегляду довідався тільки 14 квітня 2020 року.
До заяви додано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, а саме: договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року, додаткову угоду від 30 квітня 2019 року № 30/19, акт приймання виконаних робіт про надання правничої допомоги з детальним описом робіт від 14 квітня 2020 року, квитанція про сплату грошових коштів ОСОБА_2 за правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, ордер від 15 квітня 2020 року.
Позиція Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно із заявою адвоката Яценка А. О. від 22 березня 2021 року Верховному Суду ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом зі спадкового реєстру від 15 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року витребувано з Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори інформаційну довідку та витяг зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна померлого ОСОБА_2 .
Четверта харківська міська державна нотаріальна контора надіслала інформаційні довідки зі спадкового реєстру та копію спадкової справи № 194П/2121 щодо майна ОСОБА_2 .
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 194П/2121 із заявами про прийняття спадщини звернулись: 15 березня 2021 року дружина спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батько спадкодавця - ОСОБА_8 та 01 квітня 2021 року мати спадкодавця - ОСОБА_4 . Свідоцтва про право на спадщину не видані.
Згідно з інформацією з Єдиного держаного реєстру судових рішень у справі № 643/18679/18 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2К», про скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Верховний Суд в ухвалі від 10 березня 2023 року вирішив питання про правонаступництво після смерті ОСОБА_2 .
Верховний Суд у справі № 643/18679/18 встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер спадкоємець ОСОБА_2 - ОСОБА_8 .
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 977/2021, свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_8 видані дочці спадкодавця - ОСОБА_9 . Дружина спадкодавця - ОСОБА_4 від частки спадщини відмовилась.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року залучено правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; правонаступника ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_9 до участі у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, за заявою ОСОБА_2 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону
№ 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження
№ 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21.
01 лютого 2018 рокуОСОБА_2 та Адвокатське бюро «Андрій Яценко» (далі - АБ «Андрій Яценко») в особі керівника Яценка А. А. уклали договір про надання правової допомоги.
Згідно з пунктом 3 договору про надання правової допомоги оплата витрат та оплата правової допомоги здійснюється на підставі розрахунків/рахунків. Клієнт підтверджує, що інші представники (крім Яценка А. А. ) мають право на підставі раніше виданих довіреностей підписувати розрахунки/рахунки про правову допомогу з АБ «Андрій Яценко», оплачувати правову допомогу з метою надання цих документів в обґрунтування судових витрат до суду та інші організації.
Відповідно до пунктів 1, 4 додаткової угоди від 30 квітня 2019 року № 30/19 сторони погодили, що ця додаткова угода визначає тарифи за надання професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року в частині надання професійної правової (правничої) допомоги за наступним напрямком (дорученням) - подання касаційної скарги Харківською міською радою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 2027/12970/12. Тарифи за надання професійної правничої (правової) допомоги з питань, визначених у пункті 1 цієї додаткової угоди: 1 800,00 грн - за одну годину професійної правничої (правової) допомоги, не пов'язаною з прибуттям для участі та/або участю в судовому засіданні; 2 800,00 грн - участь в одному судовому засіданні в суді касаційної інстанції без залежності від тривалості.
Згідно з пунктами 2-3 акта приймання виконаних робіт про надання правничої допомоги з детальним описом робіт від 14 квітня 2020 року надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) і арифметичний розрахунок наданої професійної правничої (правової) допомоги за цим актом. Аналіз касаційної скарги Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 2027/12970/12, порівняння касаційної скарги з матеріалами справи, складання відзиву на касаційну скаргу. З 30 квітня 2019 року до 02 травня 2019 року витрачено 7 год, тобто 7 год х 1 800,00 грн = 12 600,00 грн. Зміст відзиву на касаційну скаргу враховує аналіз касаційної скарги, матеріалів справи, аналіз законодавства, аналіз рішень Верховного Суду. Всього станом на 14 квітня 2020 року включно АБ «Андрій Яценко» на користь ОСОБА_2 надано правничої/правової допомоги в сумі 12 600,00 грн.
Згідно з матеріалами справи у суді касаційної інстанції адвокат Яценко А. А. як представник подав відзив на касаційну скаргу - 9 арк.
У відзиві на касаційну скаргу адвокат ОСОБА_2. - Яценко А. А. зазначає, що очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 12 600,00 грн.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».
Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
26 травня 2020 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
У вказаній заяві зазначила, що вказана сума витрат є не обґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи та вважає, що вона повинна бути зменшена. Аналіз касаційної скарги Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 2027/12970/12, порівняння касаційної скарги з матеріалами справи, складання відзиву на касаційну скаргу не могло потребувати значного часу (7 год) на надання вказаних послуг, а тому витрати на правову допомогу в сумі 12 600,00 грн є необґрунтованими.
Верховний Суд частково погоджується з доводами клопотання Харківської міської ради про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги з огляду на таке.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті за надання правничої допомоги адвокатом, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, керуватися конкретними обставинами справи та фінансовим станом обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами перегляду цієї справи постановою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишено без змін.
З огляду на викладене, взявши до уваги ту обставину, що у касаційній інстанції переглядалося лише і виключно ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження і дослідженню підлягало лише питання, чи зачіпає судове рішення права та інтереси Харківської міської ради, обсяг наданих відповідачу послуг, клопотання Харківської міської ради про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням того, що сума витрат на правничу допомогу не відповідає принципу співмірності та реальним витратам за надані послуги, заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
У відзиві ОСОБА_2 на касаційну скаргу було вказано, що він очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 12 600,00 грн.
Керуючисьпринципом пропорційності, Верховний Суд дійшов висновку, що стягненню з Харківської міської ради на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, по 1 500,00 грн кожній, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності та необхідності процесуальних дій у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 141, 270, 416, 419 ЦПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 строк на подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Л. Є., про визнання права власностізадовольнити частково.
Стягнути з Харківської міської радина користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по1 500 (тисячу п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу кожній.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська