Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/2459/2024 Справа № 641/5786/24
20 листопада 2024 року слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, із середньою освітою, одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, старшого солдата номера обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220830000038 від 22.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий звернулась із вищевказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що 22.08.2024 о 13:56 на станції «Вокзальна» КТІ «Харківський метрополітен» у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на посаді стрільця у званні солдат, виявлено та вилучено два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, з двома підривачами до них типу УЗРГМ, які останній зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_5 , діючи в прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 по мобілізації, перебуваючи на посаді номера обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у серпні НОМЕР_2 , точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, поблизу АДРЕСА_2 , точне місце в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, направленим на придбання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знайшов у місці проведення бойових дій два корпуси ручних гранат Ф-1 із двома підривачами типу УЗРГМ до ручних гранат, які став зберігати при собі у своєму рюкзаку.
19.08.2024 ОСОБА_5 виїхав з місця проведення бойових дій.
22.08.2024 ОСОБА_5 , маючи при собі свій рюкзак, в якому знаходились два корпуси гранати Ф-1 та два підривані до ручних гранат типу УЗРГМ, об 11:00 годині автобусом вирушив з м. Золочів Богодухівського району Харківської області до м. Харків у відпустку.
22.08.2024 о 13:30 годині ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання бойових припасів, маючи при собі рюкзак, в якому знаходились два корпуси ручних гранат Ф-1 із двома підривачами типу УЗРГМ до ручних гранат, прибув до автостанції «Привокзальна» у м. Харків, після чого зайшов до станції метро «Вокзальна» КП «Харківський метрополітен», де у вестибюлі станції метро «Вокзальна» КГІ «Харківській метрополітен» злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками поліції.
22.08.2024 у період часу з 14 годин 56 хвилин до 15 години 24 хвилин під час огляду місця події, у кімнаті поліції на станції метро «Вокзальна» КП «Харківський метрополітен» за адресою м. Харків, майдан Привокзальний, 2-М, співробітниками ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено два корпуси ручної гранати Ф-1 із двома підривачами типу УЗРГМ до ручних гранат, які ОСОБА_5 зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.
Згідно проведеної судової експертизи два корпуси ручних осколкових гранати Ф-1, промислового способу виготовлення, в окремому стані (без засобу підриву) до категорії вибухових пристроїв, боєприпасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, два підривані (запали) типу УЗРГМ промислового способу виготовлення, є вибуховими пристроями, до категорії бойових припасів не відносяться. При штатному з'єднанні корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та підривана (запалу) типу УЗРГМ конструкція буде складатися із заряду вибухової речовини та засобу підриву, і в сукупності являти собою ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення - бойових припасів.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, старший солдат ОСОБА_5 під час несення служби у військовій частині НОМЕР_1 два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, два підривані типу УЗРГМ не отримував. Фактів нестачі зазначених предметів у військовій частині НОМЕР_1 не виявлено.
19 листопада 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування зібрані докази, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме його причетність підтверджується: протоколом огляду місця події від 22.08.2024; протоколом огляду предметів від 23.08.2024; постановою про визнання речовими доказами від 23.08.2024; протоколом допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 22.08.2024; висновком експерта від 05.09.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 19.11.2024 та іншими доказами які маються в матеріалах кримінального провадження.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання, а саме за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років.
Слідчий та прокурор вважають, що відносно ОСОБА_5 маються ризики, визначені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та у зв'язку із бойовими діями на території Харківської області. Крім того, у разі перебування ОСОБА_5 на волі, підозрюваний може чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані та адреси проживання свідків по вказаному кримінальному провадженню в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
У зв'язку з викладеним, слідчий та прокурор вважають, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є необхідним для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, копії документів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується сукупністю доказів, на які слідчий послався у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, здійснення тиску свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення-злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3-ти до 7-ми років, не має стійких соціальних зв'язків, старший солдат номера обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , раніше засудженого 15.05.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 62 КК України покарання замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 роки. 01.07.2024 ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області звільнено від відбування покарання умовно-достроково, строком на 7 місяців 16 днів, а тому, є достатні підстави вважати, що він може в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності за скоєне, чинити незаконний вплив на свідків та вчиняти нові злочини.
Всі вищевикладені ризики у їх сукупності свідчать про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на конкретні обставини справи та особу підозрюваного, розмір застави можливо визначити у вигляді сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (40 х 3028 грн.) = 121 120 гривень.
Одночасно з цим необхідно покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
З метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, беручи до уваги вищевикладене та керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, із середньою освітою, одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, старшого солдата, номера обслуги гранатоментного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, строком на 60 днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику СВ відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області.
Визначити розмір застави у сумі 121 120 гривень (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень з можливістю її внесення в будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою на підставі ч. 2 ст. 182 КПК України.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти після внесення застави на депозитний рахунок (Р/р НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , МФО 820172, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою, а в подальшому, при направленні обвинувального акту - до суду у зазначений час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваною покладених на неї обов'язків доручити Красноградському ВП ГУНП в Харківській області.
Строк дії ухвали до 18 січня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1