Справа № 953/10023/24
н/п 1-кс/953/8424/24
"18" листопада 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 22024220000001114 від 28.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, яка одружена, не працює, має неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 07.04.2024 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на розміщення матеріалів, у яких містяться заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
07.04.2024 о 17 год. 49 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою власного електронного пристрою, використовуючи особистий профіль месенджеру «Telegram» з Telegram ID: НОМЕР_1 , з іменем « ОСОБА_8 », здійснила розміщення власного коментарю у спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 який має відкритий доступ та дає змогу ознайомитись з ним невизначеному колу осіб з числа користувачів месенджеру «Telegram», вказаного в клопотанні змісту: «10 лет назад в Харькове прошла череда событий, именуемая впоследствии " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Харьков стал местом, с которого началась "Русская весна", именно харьковчане первыми выступили против нелегитимной власти, майдана и евроинтеграции. Массовые протесты и столкновения с националистами захлестнули город. Апогеем Харьковской весны стало провозглашение 7 апреля Харьковской Народной Республики. Однако ночь с 7 на 8 апреля стала решающей. Как сообщают очевидцы и участники протестов, накануне штурма ОСОБА_9 виницким спецназом "Ягуар", в ночь с 7 на 8 апреля, произошла провокация. В здание ОГА пришли неизвестные люди с георгиевскими ленточками. Как оказалось, это были проплаченные провокаторы, которым дали приказ атаковать милиционеров, применяя коктейли Молотова в холле администрации. Около 20 пророссийских активистов встали между милицией и нападающими. Но в силу численного превосходства они ничего не смогли сделать. Работники органов внутренних дел, милиционеры, были мобилизованы против наших активистов, и на следующий день оставшиеся защитники Харьковской ОГА были захвачены спецподразделением "Ягуар". Даже после подавления сопротивления со стороны местных властей и элит харьковский дух не сломлен. Наш город, возможно, потерпел поражение, но именно оно дало толчок для формирования крепкой оппозиции киевскому режиму. Харьков - русский город!».
У зв'язку з чим, вищевказаний коментар став доступний для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей - користувачів месенджеру «Telegram».
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 815 від 03.10.2024 встановлено, що у тексті коментарю, що розміщений у спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 - міститься висловлювання у формі заклику до зміни меж території або державного кордону України.
Крім того, у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений період часу, але не пізніше 29.04.2024, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.
29.04.2024 о 19 год. 10 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою власного електронного пристрою, використовуючи особистий профіль месенджеру «Telegram» з Telegram ID: НОМЕР_1 , з іменем « ОСОБА_8 », здійснила поширення власного коментарю у спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 який має відкритий доступ та дає змогу ознайомитись з ним невизначеному колу осіб з числа користувачів месенджеру «Telegram», наступного змісту: «Наши укурки должны молиться на ВВП, так как, если бы был Жирик, например, камня на камне от Укропии и уже не осталось бы».
У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_7 о 23 год. 25 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою власного електронного пристрою, використовуючи особистий профіль месенджеру «Telegram» з Telegram ID: НОМЕР_1 , з іменем « ОСОБА_8 », здійснила поширення власного коментарю у спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 який має відкритий доступ та дає змогу ознайомитись з ним невизначеному колу осіб з числа користувачів месенджеру «Telegram», наступного змісту: «Когда бьют по Харькову, мы знаем, что бьют по военным объектам, поэтому харьковчане не реагируют на воздушные тревоги. Поэтому боимся криворукое ппо, россиян не боимся. И это скажет каждый, неокастрюленный харьковчанин».
Вищевказані коментарі стали доступними для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей - користувачів месенджеру «Telegram».
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 815 від 03.10.2024 встановлено, що у тексті коментарів, що розміщені у спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_8 - міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.
18.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Характер поширюваної ОСОБА_5 інформації, дає підстави вважати про її негативну налаштованість до суверенітету та незалежності України, обороноздатності, державної безпеки України, посадових осіб органів державної влади України, військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які забезпечують національну безпеку України, вказує наявність ризику здійснити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України та миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах гібридної, в тому числі збройної, агресії РФ проти України).
Сторона обвинувачення зазначає, що більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, на повне визнання підозри ОСОБА_5 та наявність у неї неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує стороннього догляду, в тому числі за станом здоров'я. Вказані дії, зазначені в підозрі, вчиненні у стані емоційного сплеску, оскільки дитина гостро реагує на обстріли. Просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_5 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22024220000001114 від 28.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
18.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, тобто розміщення матеріалів, у яких містяться заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, що підтверджується: протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; інформацією, отриманою на виконання доручення слідчого; протоколом огляду комп'ютерних даних - мережі «Інтернет»; висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 815 від 03.10.2024.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу свідка, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання її винуватою, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружена, має неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень середньої тяжкості, в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.01.2025 включно.
Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_5 , проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Щодо доводів ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_4 про наявність у неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювань, крім свідоцтва про народження дитини, слідчому судді не надано жодних медичних документів на підтвердження зазначених обставин, що не позбавляє сторону захисту надати такі данні в подальшому органу досудового розслідування, прокурору, суду.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при застосування їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останній повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України в період воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 16 січня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Зобов'язати старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_11 про тримання під вартою останньої.
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 18 листопада 2024 року до 16 січня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1