65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"19" листопада 2024 р.м. Одеса № 916/5056/24
Господарський суд Одеської обасті у складі судді Літвінова С.В. розглянувши матеріали заяви (вхідний № 5185/24 від 15.11.2024р.)
за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 25830731, 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д)
до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 77 059,44 грн.
Позивач Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 77 058,44 грн.
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем умов семи договорів, укладених у 2018 році, на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно п.47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв'язку, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є встановлений у п.62 Правил спосіб поштової оплати, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Так, до матеріалів позовної заяви позивачем надано копії опису вкладення у цінний лист 6503500013501 та копію поштової накладної.
При цьому, з наданого опису вкладення не вбачається можливим встановити, що саме та в якому обсязі позивач направив відповідачу, оскільки в описі зазначено: "1. Двосторонні копії позову майнового характеру про стягнення боргу до Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 №0123/666 та додатків до нього".
Отже, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Крім того, за приписами п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
За змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути відповідача на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради загальну суму боргу 77 058,44 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3028,00 грн., сплаченого за подання до господарського суду позову майнового характеру (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Водночас, в п.1 прохальної частини позовної заяви не визначенно суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, при цьому у позовній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн.
Позивачем до позову додано в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію № 1102 від 18.09.2024 на суму 302,80 грн.
Між тим, згідно довідки ГСОО судовий збір у розмірі у розмірі 302,80 грн від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, сплачений згідно платіжної інструкції № 1102 від 18.09.2024 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Натомість вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/4191/24, які ухвалою суду від 11.10.2024 були повернуті позивачу.
Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» про повернення судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №1102 від 18.09.2024 року
Проте, та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/4191/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжної інструкції № 1102 від 18.09.2024 на суму 302,80 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/4191/24.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.
Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України “Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції № 1102 від 18.09.2024 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/4191/24 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 302,80 грн за подання позовної заяви.
Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 302,80 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.
Відтак, у даному випадку при зверненні Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повинно сплатити судовий збір за подачу позову на загальних підставах.
За таких обставин платіжна інструкція № 1102 від 18.09.2024 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі 3028грн..
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вхідний № 5185/24 від 15.11.2024р.) - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання доказів і пояснень, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя С.В. Літвінов