Справа № 484/2599/22
Провадження № 1-кп/484/226/24
Кримінальне провадження № 12022152110000369
20 листопада 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 29.10.2015 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
- 18.05.2017 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі. Звільнився по відбуттю строку покарання 05.01.2018 року;
- 03.03.2023 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 190 ч.2 КК України;
за участю:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого та цивільного відповідача - ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10
у відсутність потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 згідно заяв, -
На початку квітня 2022 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на повторне вчинення кримінального правопорушення, а саме на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. Того ж дня, перебуваючи на вул. Корабельній в м. Первомайську Миколаївської області, ОСОБА_7 , використовуючи мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_2 , який підключений до мережі "Інтернет", увійшовши через свій обліковий запис, зареєстрований на сайті "Olx.ua" під логіном НОМЕР_2 , розмістив на вказаній інтернет-сторінці оголошення про здачу в оренду двокімнатної квартири в м. Ужгороді, яку в дійсності не здавав, маючи при цьому намір у подальшому незаконно заволодіти коштами потенційних клієнтів шляхом обману.
З метою отримання коштів від клієнтів ОСОБА_7 використовував банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , зареєстровану на ім'я ОСОБА_15 , а для спілкування з потенційними покупцями використовував мобільний телефон та сім-карти оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером НОМЕР_2 та з номером НОМЕР_4 .
05.04.2022 року ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_5 , в телефонній розмові домовився з ОСОБА_12 про здачу йому в оренду квартири, яка розташована в м. Львові, за ціною 9 000 грн. на місяць. При цьому ОСОБА_7 заздалегідь розумів, що свої зобов'язання за усною домовленістю перед ОСОБА_12 виконувати не буде, так як даної квартири у нього у власності чи користуванні немає.
05.04.2022 року о 13.48 годині ОСОБА_12 перерахував грошові кошти в сумі 2 993,16 грн. на картковий рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 , чим завдав йому матеріальної шкодив розмірі 2 993,16 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України - незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 11.04.2022 року ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_4 в телефонній розмові домовився з ОСОБА_13 про здачу їй в оренду квартири, яка розташована по АДРЕСА_2 за ціною 20 000 грн на місяць. При цьому ОСОБА_7 заздалегідь розумів, що свої зобов'язання за усною домовленістю перед ОСОБА_13 виконувати не буде, так як даної квартири у нього у власності чи користуванні немає.
11.04.2022 року в денний час ОСОБА_13 перерахувала грошові кошти в сумі 4 800 грн. на картковий рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_13 , чим завдав їй матеріальної шкодив розмірі 4 800 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 12.04.2022 року ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_4 в переписці через месенджер "Telegram" домовився з ОСОБА_14 про здачу їй в оренду квартири, розташованої по АДРЕСА_3 за ціною 15 000 грн. на місяць. При цьому ОСОБА_7 розумів, що свої зобов'язання за усною домовленістю перед ОСОБА_14 виконувати не буде, так як даної квартири у нього у власності чи користуванні немає.
12.04.2022 року о 08.29 годині ОСОБА_14 перерахувала грошові кошти в сумі 6 025 грн. на картковий рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_14 , чим завдав їй матеріальної шкодив розмірі 6 025 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 12.04.2022 року ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_4 в переписці через месенджер "Telegram" домовився з ОСОБА_11 про здачу йому в оренду квартири, яка розташована по АДРЕСА_3 за ціною 15 000 грн на місяць. При цьому ОСОБА_7 розумів, що свої зобов'язання за усною домовленістю перед ОСОБА_11 він виконувати не буде, так як даної квартири у нього у власності чи користуванні немає.
12.04.2022 року о 09.09 годині ОСОБА_11 перерахував грошові кошти в сумі 3 000 грн. на картковий рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 , чим завдав йому матеріальної шкоди в розмірі 3 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбаченийч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 14.04.2022 року ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи намір на повторне вчинення злочину, використовуючи свій мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером виклику НОМЕР_4 в переписці через месенджер "Telegram" знову зв'язався з ОСОБА_14 та користуючись довірливими відносинами, що між ними склалися в ході спілкування, повідомив, що необхідно перерахувати 4 193 грн. на ремонт квартири, яку вона планувала винайняти по АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_7 розумів, що свої зобов'язання за усною домовленістю перед ОСОБА_14 виконувати не буде, так як даної квартири у нього у власності чи користуванні немає.
Сподіваючись на доброчесність ОСОБА_7 , того ж дня об 11.22 годині ОСОБА_14 перерахувала грошові кошти в сумі 4 193 грн. на картковий рахунок АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 . Таким чином ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою особистого незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_14 , чим завдав їй матеріальної шкодив розмірі 4 193 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався неодноразово і діяв станом на липень 2022 року.
09.07.2022 року близько 11.00 години, тобто в період воєнного стану, ОСОБА_7 , маючи намір на повторне вчинення злочину, а саме на заволодіння чужим майном, прийшов додому до ОСОБА_9 по АДРЕСА_4 , у якої тимчасово винаймав житло по АДРЕСА_5 . В ході спілкування з останньою ОСОБА_7 повідомив, що може налаштувати на її мобільному телефоні додаток «Приват24», за допомогою якого ОСОБА_9 зможе перевіряти надходження на її рахунок коштів, сплачених ним в якості орендної плати за проживання в орендованому у неї будинку.
Сподіваючись на доброчесність ОСОБА_7 , того ж дня ОСОБА_9 передала йому особисто в руки свій мобільний телефон та свою банківську картку з номером рахунку НОМЕР_6 , використовуючи які, ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив та маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, за рахунок кредитних коштів потерпілої ОСОБА_9 через мережу Інтернет здійснив онлайн замовлення у ТОВ «Епіцентр К» мобільного телефону Samsung GalaxyA02 2/32 Gbblue (SM-A022GZBBSEK) вартістю 4 199 грн., який в цей же день близько 16.27 години отримав у торгівельному центрі Епіцентр К по АДРЕСА_6 . Таким чином ОСОБА_7 таємно викрав з банківського рахунку, відкритого в АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 4 199 грн., спричинивши тим самим матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму, після чого викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_16 винним себе у пред'явленому обвинуваченні в редакції від 28.10.2024 року /т.4 а.с.176-191/ визнав частково і пояснив, що повністю визнає свою вину за всіма епізодами шахрайства, погоджується з кваліфікацією його дій в цій частині, не оспорює фактичні обставини; також не оспорює фактичні обставини за епізодом викрадення грошей ОСОБА_9 , однак не згоден з кваліфікацією його дій, вважає, що вчинив шахрайство.
Так, ОСОБА_7 пояснив, що за епізодами шахрайства з потерпілими ОСОБА_12 від 05.04.2022 року, ОСОБА_13 від 11.04.2022 року, ОСОБА_14 від 12.04.2022 року, ОСОБА_11 від 12.04.2022 року, ОСОБА_14 від 14.04.2022 року ніякі фактичні обставини та розмір завданої шкоди не оспорює. За епізодом викрадення грошей у ОСОБА_9 09.07.2022 року пояснив, що перебував з нею у довірливих відносинах, винаймав житло. Якось приїхав до неї, а вона попросила налаштувати їй додаток Приват-24 в мобільному телефоні. Він погодився. Вона сама добровільно передала йому свій мобільний телефон, банківську картку, пароль від Приват-24 з іншого телефону, який був у неї раніше. Він ввів пароль, новий пароль, все налаштував, ввів пін-код картки. Показав потерпілій, як користуватися додатком, вона запитала, що у неї є на картках. На пенсійній було 0 грн, на кредитці - до 1000 грн і був відкритий ліміт для оплати частинами на 5 000 грн. Ці гроші не можна було зняти фізично, а лише оплатити ними товар частинами. Він зайшов на сайт Епіцентру, вибрав там товар - мобільний телефон Самсунг, оформив кредит як оплату частинами на ім'я ОСОБА_9 , замовлення зробив на прізвище ОСОБА_15 , так як у нього був його паспорт і він жив разом з ним. ОСОБА_15 знав про те, що він оформив покупку на його ім'я. ОСОБА_9 не надавала йому дозволу на такі дії, не дозволяла купувати телефон за її кредитні гроші. Того ж дня він забрав телефон в ОСОБА_17 . Телефон придбав за 4 190 грн. За таких обставин вважає, що вчинив не крадіжку, а шахрайство, тому що ОСОБА_9 надала йому телефон і банківську картку добровільно, а він скористався її довірою і таким чином заволодів її майном.
Також обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав заявлений потерпілою ОСОБА_14 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочинами, в сумі 10 218 грн. та частково - про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. /т.1 а.с.56-58/. Зазначив, що визнає його в розмірі 20-30 тисяч грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, визнав частково, в сумі 4 199 грн. - в межах пред'явленого обвинувачення /т.1 а.с.107/.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 в судове засідання не явилися. Надали суду заяви, в яких просили розглянути справу в їх відсутність. З таких заяв також вбачається, що вони ніяких фактичних обставин справи не оспорюють /т.3 а.с.4-10,13,14,16/.
Потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що у 2022 році ОСОБА_7 та його співмешканка ОСОБА_18 винаймали житло в її свекрухи по АДРЕСА_5 . Вони говорили, що ОСОБА_15 - батько ОСОБА_7 . ОСОБА_7 часто приїжджав до них додому на вул. Бебеля, вони нормально спілкувалися. Якось він приїхав до неї додому, запропонував сплачувати за квартиру через додаток. Вона погодилася, дала йому телефон, свою банківську картку, щоб він встановив їй на мобільний телефон додаток Приват-24, також вона повідомила йому пін-код своєї картки. На той час вона йому довіряла, але вона не давала йому дозволу щось купляти за її гроші і не давала дозволу розпоряджатися своїми грошима. Через деякий час вона пішла отримувати пенсію і виявила, що грошей на рахунку нема. Так вона дізналася, що ОСОБА_7 за її гроші купив телефон в Епіцентрі.
Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що працювала касиром в ОСОБА_17 . На початку липня 2022 року вона була на зміні. Було інтернет-замовлення. Його прийшов забрати ОСОБА_7 , вона його впізнає в даний час, хоча тоді він був з бородою. Він увів номер замовлення, там була оплата частинами, а тому потрібен був документ. ОСОБА_7 пред'явив паспорт іншої особи на прізвище ОСОБА_20 і сказав, що то його батько, він лежачій і не може сам прийти. Вона видала замовлення, тому що товар був оплачений. Через декілька днів прийшла ОСОБА_9 і сказала, що на її ім'я взяли кредит і купили телефон. Замовлення було оформлене не на ОСОБА_7 , а на іншу особу. За її участю проводили упізнання за фотознімками і серед представлених осіб вона точно упізнала ОСОБА_7 як особу, яка тоді забирала телефон. Вона добре його запам'ятала, тому що він їй нагрубив.
Крім того, інкриміноване обвинувачення в частині вчинення шахрайства підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів.
Зокрема, за епізодом заволодіння грошима ОСОБА_12 05.04.2022 року - протоколом прийняття його заяви, в якій він детально описав обставини, за яких невідома особа заволоділа його грошима /т.3 а.с.238239/; скріншотом екрану мобільного телефону потерпілого, на якому зображено повідомлення з номером банківської картки ОСОБА_15 , на яку слід перевести гроші /т.3 а.с.240/.
За епізодом шахрайства щодо ОСОБА_13 11.04.2022 року - протоколом прийняття заяви від ОСОБА_13 , в якій вона детально описала, за яких обставин невідома особа заволоділа її грошима /т.3 а.с.231-232/, скріншотами її мобільного телефону, на яких відображено контакти особи, з якою зв'язувалася ОСОБА_13 для оренди житла за оголошенням на сайті OLX /т.3 а.с.233-234/; квитанціями ОТП Банку про перерахунок грошей у сумі, що зазначена в обвинуваченні /т.3 а.с.236/.
За епізодами заволодіння грошима ОСОБА_14 - її особистою заявою про злочини, в яких вона детально виклала обставини вчинених щодо неї шахрайських дій 12 та 14 квітня 2022 року /т.1 а.с.153-154/, фотокартками оголошення, за яким ОСОБА_14 зв'язалася з ОСОБА_7 , що видавав себе за особу, яка здає житло в оренду /т.1 а.с.155/; квитанцією АТ КБ ПриватБанк про перерахунок ОСОБА_14 на картку ОСОБА_15 4 193 грн. 14.04.2022 року /т.1 а.с.156,162/; квитанцією АТ КБ ПриватБанк про перерахунок ОСОБА_14 на картку ОСОБА_15 6 025 грн. 12.04.2024 року /т.1 а.с.157,161/; скриншотами з мобільного телефону ОСОБА_14 , на яких зафіксовано її листування з приводу оренди квартири в м. Ужгороді /т.1 а.с.158-160/; протоколом огляду відеозапису обстановки квартири, який був надісланий потерпілій ОСОБА_14 /т.1 а.с.163-167/, що міститься на диску, який визнаний речовим доказом /т.1 а.с.168,169/; самим відеозаписом, який був переглянутий судом; інформацією з сайту оголошень ОLX, в якій зазначено про розміщення оголошення, про яке зазначала потерпіла; інформацією по картковому рахунку № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_15 і який використовував ОСОБА_7 /т.1 а.с.189-191/; матеріалами, отриманими внаслідок тимчасового доступу до інформації ПрАТ «Київстар» щодо користування номерами оператора мобільного зв'язку /т.1 а.с.192-194/.
А також інформацією ТОВ "ЄМАРКЕТ УКРАЇНА" від 28.06.2022 року щодо поданих оголошень на сайті безкоштовних оголошень "Olx.ua" користувачами за обліковими записами номерів мобільних телефонів НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , за якою встановлено перелік оголошень про надання в оренду житла в Житомирській, Львівській, Закарпатській областях, про допомогу з виїздом за кордон тощо /т.1 а.с.170-178/; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2022 року та CD-R диск НОМЕР_9 , за якими оглянуто відомості по картковому рахунку № НОМЕР_3 АТ КБ "Приватбанк", що належить ОСОБА_15 і на який надходили кошти потерпілих /т.1 а.с.189-191/; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.07.2022 року та DVD-R диск з написом вх. 8155 вих 4365/3/ктвх. 8154 вих. 4366/3/кт, за якими встановлено, що саме ОСОБА_7 за допомогою номерів мобільних телефонів НОМЕР_7 , НОМЕР_8 подавав оголошення, спілкувався, переписувався з потерпілими, вчиняв відносно них протиправні дії /т.1 а.с.192-194/.
За епізодом викрадення грошових коштів ОСОБА_9 09.07.2022 року - протоколом прийняття заяви від потерпілої /т.3 а.с.219/, в якій вона детально описала обставини, за яких у неї було викрадено кошти; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2022 року, за якими свідок ОСОБА_21 та потерпіла ОСОБА_9 упізнали на фото №3 ОСОБА_7 , якому ОСОБА_9 надавала свій мобільний телефон та свою банківську картку /т.1 а.с.197,198/; видатковою накладною 29004439997 від 09.07.2022 року, за якою ОСОБА_22 придбав в ТОВ "Епіцентр К" смартфон марки Samsung Galaxy A02 2/32 GB blue (SM-A022GZBBSEK) у кількості 1 шт. вартістю 4 199 грн. з ПДВ /т. а.с.199/; протоколом огляду речей від 02.08.2022 року з таблицею зображень до нього, DVD-R Ver.2.1/1x-16x, за якими встановлено, що на відео відображені події, що відбувались в приміщенні ТОВ "Епіцентр-К" ТЦ "Епіцентр-К" по АДРЕСА_6 , на яких видно як в світлу пору доби ОСОБА_7 , з темним волоссям, одягнутий у футболку темного кольору, штани темного кольору та кросівки темного кольору з підошвою світлого кольору заходить до торгівельного центру та підходить до центру видачі інтернет-замовлень. Далі він передає працівниці торгівельного центру документи, а вона натомість передає йому замовлення - коробку від мобільного телефону. Далі працівниця торгівельного центру з отриманих документів вводить інформацію до комп'ютера, після чого роздруковує інший документ та дає його ОСОБА_7 на підпис, він його підписав, потім отримав документи, коробку та пішов до виходу із торгівельного центру /т.1 а.с.200-206/; на вказаному відеозаписі ОСОБА_7 є цілком упізнаваним. Крім того, в судовому засіданні він підтвердив зазначені обставини; протоколом упізнання за фотознімками свідком ОСОБА_19 , з якого вбачається, що серед представлених осіб вона упізнала ОСОБА_7 як особу, яка купила мобільний телефон в ТЦ Епіцентр /т.3 а.с.208/, що підтвердила під час допиту в суді; випискою по банківському рахунку ОСОБА_9 , з якої вбачається списання коштів в сумі 4 199 грн. 09.07.2022 року /т.3 а.с.213/.
Крім того: дозволом на проведення слідчих дій ОСОБА_23 від 05.08.2022 року /т.1 а.с.211,212/, протоколом обшуку від 05.08.2022 року /т.1 а.с.213-215/; протоколом огляду вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону, з якого вбачається, що було встановлено його ІМЕІ /т.4 а.с.12-26/; постановою слідчого про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 06.08.2022 року /т.1 а.с.216-217/, квитанцією № 1047 /т.3 а.с.222/, за якими 05.08.2022 року в період часу з 09.42 до 10.41 години по провулку Осмачки, 27 в м. Черкаси з метою затримання ОСОБА_7 було проведено невідкладний обшук, в ході якого затримано ОСОБА_7 , виявлено, вилучено, визнано речовими доказами та передано на тимчасове зберігання до кімнати зберігання речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, а саме: мобільний телефон невстановленої марки з номером виклику НОМЕР_10 , ЕМЕІ1: НОМЕР_11 , ЕМЕІ2: НОМЕР_12 , поміщений до пакету ВУМ 1007603; мобільний телефон марки Nokia з номером виклику НОМЕР_13 , ЕМЕІ: НОМЕР_14 , поміщений до сейф-пакету ВУМ 1007600; дві сім-картки мобільних операторів "Водафон" та "лайфселл", поміщені до сейф-пакету ВУМ 1007594 /т.3 а.с.221/.
Також, протоколом огляду інформації відносно ІМЕІ: НОМЕР_15 за період часу з 01.02.2022 до 20.07.2022 року встановлено, що пристрій із зазначеним ІМЕІ працював з сім-карткою з номером НОМЕР_16 , яким користувався ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованих злочинів /т.1 а.с.4/.
Протоколом огляду інформації про рух грошових коштів по картці № НОМЕР_3 , власником якої є ОСОБА_15 , встановлено операції з переказу грошових коштів ОСОБА_14 12.04.2022 та 14.04.2022 року, а також зняття коштів в банкоматі по вул. Грушевського в м. Первомайську після таких операцій; отримання грошей від ОСОБА_11 12.04.2022 року та зняття їх в банкоматі за адресою: АДРЕСА_7 ; переказ грошей ОСОБА_24 і зняття готівки після цього в банкоматі по АДРЕСА_7 ; переказ з карти ОСОБА_25 та зняття грошей в банкоматі 01400040 /т.4 а.с.5-8/. У додатку до вказаного протоколу у фототаблиці відображено моменти зняття готівки ОСОБА_7 в банкоматах у зазначений в протоколі час /т.4 а.с.9-11/, де він є цілком упізнаваним.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 наведені обставини не оспорював.
З довідок про судимості /т.1 а.с.181, т.2 а.с.85-86/, довідки про звільнення /т.1 а.с.182/, а також з наданої суду копії вироку щодо ОСОБА_7 /т.4 а.с.211-213/ вбачається, що він має непогашені судимості за вчинення крадіжок, що відповідно до п.1 примітки до ст. 185 КК України свідчить про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність.
Оцінюючи досліджені докази відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду. На переконання суду, участь ОСОБА_7 та його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доведені.
Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за епізодами заволодіння майном потерплих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
За епізодом незаконного заволодіння майном ОСОБА_9 , дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При цьому суд критично оцінює позицію сторони захисту щодо необхідності кваліфікувати дії ОСОБА_7 в частині заволодіння грошима ОСОБА_9 як шахрайство. Думка захисту про те, що ОСОБА_9 , довіряючи ОСОБА_7 , будучи введеною ним в оману, добровільно передала йому право на майно або право розпоряджатися її майном, є хибною, адже ОСОБА_9 добровільно передала ОСОБА_7 свій мобільний телефон і банківську картку з метою встановлення мобільного додатку Приват-24, але не надавала своєї згоди і дозволу на розпорядження коштами на її рахунку. Предметом крадіжки в даному випадку є саме кошти, якими таємно заволодів ОСОБА_7 , отримавши доступ до банківської картки потерпілої та її мобільного телефону. Також хибним є твердження про те, що потерпіла добровільно, самостійно, будучи введеною в оману ОСОБА_7 , передала йому право на своє майно, внаслідок чого він отримав право розпоряджатися коштами на її рахунку. Як пояснила потерпіла ОСОБА_9 суду, вона не надавала такого права. Крім того, отримавши банківську картку і телефон потерпілої, ОСОБА_7 не отримав права розпоряджатися коштами на рахунку потерпілої. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього, однак в даному випадку потерпіла не передавала обвинуваченому ані грошей, ані права розпоряджатися ними. Вона надала йому мобільний телефон і банківську картку з метою встановлення мобільного додатку на мобільний телефон. Обвинувачений же викрав гроші з рахунку потерпілої таємно, не повідомляючи про це потерпілу.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а інші нетяжкими злочинами. Також суд враховує данні про особу винного, який фактично повністю визнав себе винним, не має постійного місця проживання, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, тобто вперто не бажає стати на шлях виправлення, способом отримання коштів для проживання обрав крадіжки та шахрайство; не має утриманців, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, не відшкодував завдану потерплим шкоду. Суд також враховує те, що ОСОБА_7 не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, має негативний стан здоров'я /т.1 а.с.188,т.2 а.с.80/. Крім того, суд враховує обставини, за яких були вчинені злочини ОСОБА_7 . Зокрема, суд враховує те, що на початку повномасштабного вторгнення рф, коли тисячі людей в Україні були змушені змінити місце свого проживання для того, щоб врятувати життя, при цьому втративши своє майно, роботу, а дехто і близьких людей, терміново шукали нове житло, перебували у вразливому становищі, ОСОБА_7 скористався такою ситуацією в корисливих для себе цілях, що на думку суду є особливо цинічним.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий, сімейний стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також систематичне вчинення злочинів, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 не можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в межах санкцій частин статей, за якими він обвинувачується, у виді позбавлення волі. Остаточне покарання слід визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі. Саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Строк відбуття покарання слід обчислювати з моменту затримання ОСОБА_7 05.08.2022 року /т.2 а.с.85/. При цьому слід врахувати, що ОСОБА_7 був звільнений з-під варти 30.04.2024 року /т.3 а.с.90/ та знову затриманий 25.06.2024 року /т.3 а.с.127/.
На підставі ст. 72 КК України у строк відбування покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 в наданій справі з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
Оскільки ОСОБА_7 засуджується до реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 374 КПК України, з метою забезпечення виконання покарання, до набрання вироком законної сили щодо нього слід залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання щодо речових доказів у справі слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України та скасувати накладений на них ухвалою слідчого судді арешт.
Судові витрати в наданій справі відсутні.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочинами, вчиненими 08.07.2022 року в сумі 2 000 грн., 09.07.2022 року в сумі 2 000 грн., 12.07.2022 року в сумі 1 859 грн. 25 коп., ухвалою суду від 28.10.2024 року залишено без розгляду /т.4 а.с.170-175/.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином 09.07.2022 року в сумі 5 816 грн. 90 коп. слід задовольнити частково, оскільки судом в межах зміненого прокурором 28.10.2024 року обвинувачення було встановлено, що умисними винними діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на суму 4 199 грн. Тож відповідно до ст.ст. 22, 1167 ЦК України саме таку суму слід стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 , адже відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 також слід задовольнити частково.
Потерпіла ОСОБА_14 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що обвинувачений ОСОБА_7 в результаті шахрайських дій заволодів її грошовими коштами, чим завдав матеріальних збитків на загальну суму 10 218 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій АТ КБ "Приватбанк" від 12.04.2022 року № Р24А2155527093С3662 та від 14.04.2022 року № Р24А2163347042С3304. Моральна шкода мотивована тим, що від'їжджаючи з м. Харкова в зв'язку із повномасштабними бойовими діями вона вирішила з її хворим батьком ОСОБА_26 , 1947 р.н., виїхати до м. Львова, попередньо замовивши місце проживання на час перебування у цьому місті. В результаті шахрайських дій ОСОБА_7 вони опинилися без грошей, без житла, ночували на вокзалі з хворим батьком, який переніс ішемічний інсульт у 2017 році та потребує постійного лікування та догляду, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 173 від 17.01.2017 року, КТ-ангіографією сусідів шиї, головного мозку від 29.01.2017 року та магнітно-резонансною томографією головного мозку від 11.01.2017 року. Вважає, що стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. буде належною сатисфакцією за ті моральні страждання, які вони з хворим батьком перенесли, тікаючи від бойових дій.
Оскільки судом встановлено, що умисними винними діями ОСОБА_7 . ОСОБА_14 завдано матеріальну шкоду в загальному розмірі 10 218 грн., саме таку суму слід стягнути на її користь з ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
Згідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно до п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд визнає безумовно доведеним те, що в результаті спричинення майнової шкоди від будь-яких злочинних дій будь-яка людина відчуває емоційні, душевні переживання, а отже вважає доведеною наявність заподіяння моральної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_14 інкримінованими ОСОБА_7 кримінальними правопорушеннями, особливо в тих складних життєвих умовах, в яких вона опинилася і якими скористався ОСОБА_7 . Однак суд вважає достатнім, розумнім і співмірним в даному випадку розмір відшкодування такої шкоди в сумі 10 000 грн.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 та ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ч.4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 час попереднього ув'язнення в наданій справі з 05.08.2022 року /т.2 а.с.85/ до 30.04.2024 року /т.3 а.с.90/ та з 25.06.2024 року /т.3 а.с.127/ до набрання вироком законної сили з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня затримання 05.08.2022 року /т.2 а.с.85/ та не зараховувати до строку відбування покарання час, коли ОСОБА_7 не перебував під вартою з 30.04.2024 року до його затримання 25.06.2024 року.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- DVD-диск з відео-файлом - залишити в матеріалах кримінального провадження /т.11 а.с.168;
- мобільний телефон невстановленої марки з номером виклику 0961753105, ЕМЕІ1: НОМЕР_11 , ЕМЕІ2: НОМЕР_12 , поміщений до пакету ВУМ 1007603; мобільний телефон марки Nokia з номером виклику НОМЕР_13 , ЕМЕІ: НОМЕР_14 , поміщений до сейф-пакету ВУМ 1007600; дві сім-картки мобільних операторів "Водафон" та "Лайфселл", поміщені до сейф-пакету ВУМ 1007594 та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області згідно квитанції № 1047 /т.3 а.с.222/ - конфіскувати на користь держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.08.2022 року у справі № 484/1983/22 провадження № 1-кс/484/334/22, на мобільний телефон невстановленої марки з номером виклику 0961753105, EmeI1: НОМЕР_11 , EmeI2: НОМЕР_12 , котрий було вилучено до сейф-пакету ВУМ 1007603; мобільний телефон марки Nokia з номером виклику НОМЕР_13 , EmeI: НОМЕР_14 , який було вилучено до сейф-пакету ВУМ1007600; дві сім-картки мобільних операторів "Водафон" та "Лайфселл", які були вилучені до сейф-пакету ВУМ 1007594, що були вилучені під час проведення невідкладного обшуку за місцем переховування ОСОБА_7 /т.4 а.с.26/.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_17 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 4 199 (чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальної шкоди та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_18 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 10 218 (десять тисяч двісті вісімнадцять) грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн.
Вирок в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.